top of page

УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У СВІТІ: ПУТІВНИК ГОЛОВНИМИ ВИСТАВКАМИ ЛІТА

Попри те, що екватор літа вважають порівняно спокійним періодом в артіндустрії, адже дієвці культури відпочивають від гучних подій весни та готуються до нових проєктів, що зазвичай стартують восени, у контексті презентації українського мистецтва у світі, літо 2023 року видалося суперспекотним.


Перелік топових артінституцій, де б з лютого 2022 року не відбувся проєкт присвячений українському мистецтву, стає все коротшим. Минулого року MoMA презентував фондову виставку митців, що народилися на територіях сучасної України, Christie’s організували передаукціонний показ українських авангардистів Бурлюка, Екстер та Богомазова, а мадридський Тіссен-Борнеміса впродовж пів року експонував проєкт "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х"; цей перелік, звісно, можна було б продовжувати довго, але зосередимося на найгарячіших закордонних проєктах.


Велика виставка про феномен українського художнього модернізму початку 20 ст. "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х", з Мадриду переїхала до Кельна. Майданчиком для презентації проєкту у Німеччині став Музей Людвіга. Для німецького глядача виставку дещо змінили: експозицію доповнили творами з колекції Музею Людвіга, приватних збірок та роботою сучасної української мисткині Дарії Кольцової. Відповідно, змінилася й назва усього проєкту і тепер вона звучить так: “Тут і зараз у Музеї Людвіга. Модернізм в Україні 1900-1930-х років & Дарія Кольцова” (“HERE AND NOW at Museum Ludwig. Modernism in Ukraine 1900-1930s & Daria Koltsova”).


"Тут і зараз" (“HERE AND NOW”) — не просто словосполучення у назві проєкту. Це — серія виставок, які Музей Людвіга презентує вже впродовж кількох років, а виставка про модернізм в Україні стала дев’ятою “серією” цього проєкту. Триватиме вона до 24 вересня, а далі помандрує до Брюсселя, Відня та Лондона.


фрагменти експозиції виставки “HERE AND NOW at Museum Ludwig. Modernism in Ukraine 1900-1930s & Daria Koltsova”: фото 1 - плаский торс" Олександра Архипенка (1914) та проєкти театральних костюмів Вадима Меллера (1919-1920 рр.) ; фото 2 - "Портрет" (кін. 1920-х рр.) Костя Єлеви та "У тирі" (1932) Семена Йоффе; фото 3 - фрагмент експозиції з монументальною роботою Дарії Кольцової (зліва). Фото - Rheinisches Bildarchiv Cologne/ Joschua Rohluff



На виставці, яка триватиме до 10 вересня, відвідувачі зможуть побачити живопис Віктора Пальмова, Тетяни Яблонської, Катерина Білокур, Ганни Собачко-Шостак, Марії Примаченко, графіку Василя Єрмилова та багато інших робіт.


монтаж виставки “Калейдоскоп історій. Українське мистецтво 1912-2023” у дрезденському Альбертінумі, працівники музею оглядають роботу "Лебеді" Тетяни Яблонської з колекції NAMU, фото - NAMU


Далі ще п'ятсот кілометрів на південь, і ми — у Штутгарті. Тут відбувається одразу два проєкти, присвячені українському мистецтву. У Художньому музеї Штутгарта (Kunstmuseum Stuttgart) триває останній тиждень виставки "From 1914 till Ukraine", експозиція якої — своєрідний діалог між роботами німецького митця Отто Дікса та творами сучасних українських художників та художниць, зокрема Андрія Сагайдаковського, Каті Бучацької, Дениса Саліванова, Максима Іванова, Івана Скорини та інших.


експозиція виставкового проєкту "From 1914 till Ukraine" у Художньому музеї Штутгарта, фотограф - Gerald Ulman


А у Вюртемберзькому музеї (Württembergischer Kunstverein Stuttgart) презентували колективну виставку українських сучасних митців та мисткинь, що має назву "Мистецтво і життя під час війни" ("Kunst und Leben in Zeiten des Krieges"). Основна увага проєкту зосереджена на мистецьких практиках, які звертаються до контекстів війни та вимушеного переміщення людей в умовах військового конфлікту, з феміністичних, квір- та екологічних позицій. Тут представлені роботи Каті Бучацької, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Романа Хімея, Лесі Хоменко, Олексія Сая, Алевтини Кахідзе та багатьох інших.


фрагмент експозиції виставки "Мистецтво і життя під час війни" у Вюртемберзькому музеї ,

фото - Württembergischer Kunstverein Stuttgart


Взагалі цього літа у Німеччині відбувається просто бенефіс українського мистецтва, адже напередодні стало відомо, що крім усіх перелічених вище проєктів, у берлінській галереї "Білий Слон" (Galerie weisser elefant) на 29 липня готується відкриття виставки "Митець як пророк" (The Artist as Prophet). Кураторками проєкту стали Ксенія Малих та Валерія Шиллер. Тут представлять роботи Пьотра Армяновського, Добрині Іванова, Нікіти Кадана, Семена Храмцова і Стаса Волязловського, Павла Ковача, Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського, Миколи Рідного, Антона Саєнка, Арсена Савадова та Георгія Сенченка. Виставка триватиме до 17 вересня.


виставка робіт Марії Примаченко з приватної колекції родини художниці у лондонській галереї Saatchi,


Впродовж 2022 року виставки творів Марії Примаченко мали найрізноманітніші закордонні геолокації, але саме у Британії вперше її роботи представили минулого тижня. У лондонській Saatchi Gallery експонують 23 твори Марії Оксентіївни.


Багато з них — двосторонні, що дає уявлення про творчі процеси та методи мисткині-самоука. Ці твори спочатку задумувалися як ілюстрації до дитячої книги й розповідають про життя у маленькому селі на Київщині через магічні та наївні образи.


Побачити роботи Марії Оксентіївни зараз також можна й у Люксембурзі. До 3 вересня у міському музеї (Lëtzebuerg Museum) триватиме виставка "Українське мистецтво в небезпеці: Марія Примаченко (1909-1997)". Крім живописних полотен мисткині тут представлена також її вишивка та кераміка.


вхід на виставку робіт Марії Примаченко у лондонській галереї Saatchi,


Інший дебют українського мистецтва відбувся у Нью-Йорку — "Український музей" (Ukrainian Museum) експонує першу персональну музейну виставку Лесі Хоменко у Північній Америці. Монументальні роботи художниці, створені для проєкту в "Українському музеї", натхненні війною та цитують кадри військових дій, що всі ми бачимо в Інтернеті. Ці полотна перегукуються з більш ранніми роботами, де Хоменко в абстрактній манері зображує невпізнавані озброєні постаті, досліджує техніку розмивання та маскування стратегічних об’єктів, ландшафтів, облич військових на фотознімках з передової.


фрагменти експозиції виставки "Image and Presence" Лесі Хоменко в Українському музеї в Нью-Йорку,

фото - Ukrainian Museum



Паралельно з виставкою "Image and Presence" Лесі Хоменко в "Українському музеї" триває проєкт "Wartime" присвячений постаті Джанет Собел (1893-1968). Собел — єврейська художниця, яка народилася у Дніпрі (тоді — Катеринослав), але на початку ХХ ст. разом з родиною емігрувала до США. Виставка розповідає про вплив, який мисткиня мала на нью-йоркську мистецьку спільноту у 1940-1950-х роках, а також про еволюцію її творчості від примітиву до сюрреалізму, й згодом — до абстрактного експресіонізму. А на Кіпрі, за підсумками роботи міжнародної артрезиденції, яку щороку організовує галерея VELYCHKO.GALLERY, відкрилася виставка "Transformative Identities". Поруч з роботами кіпріотських, грецьких та французьких митців тут представлена й робота української художниці Ольги Штейн.


серія "Хліб" Ольги Штейн в експозиції виставки "Transformative Identities",

фото - VELYCHKO.GALLERY


Свій проєкт Ольга назвала "Хліб". Він побудований навколо взаємозв'язків між продовольчою безпекою, голодом, міграцією, історичною травмою та культурною пам'яттю. Художниця досліджувала шляхи експорту хліба, і як вони змінювались під час Голодомору, при здобутті Україною

Незалежності, та як змінились зараз, під час повномасштабного вторгнення.


серія "Хліб" (фрагменти) Ольги Штейн в експозиції виставки "Transformative Identities",

фото - VELYCHKO.GALLERY


З Кіпру мандруємо далі на Схід. У Культурному центрі України при Посольстві України в Державі Ізраїль, що розташований у Тель-Авіві, триває виставковий проєкт "Спадщина" ("Heritage"). Експозицію сформували з 12 робіт п’яти митців із різних регіонів України. Через свої картини вони відображають життя українського народу, його матеріальні та нематеріальні цінності, періоди розрухи та розквіту.


фрагмент експозиції виставки "Спадщина" в Культурному центрі України у Тель-Авіві,

фото - Культурний центр України при Посольстві України в Державі Ізраїль


І, повертаючись ближче до наших кордонів, не можемо не згадати про виставку "Футуромарення: Україна і авангард", яку у своїх експозиційних залах приймає талліннський Художній музей KUMU. Назва може здатися читачам знайомою, адже однойменний проєкт відбувався 2021 року у київському Мистецькому Арсеналі. До Естонії українські організатори привезли дещо оновлену версію "Футуромарення".


Експозиція складається з понад 100 оригінальних робіт — картин і малюнків, зразків графічного оформлення книжок й плакатів, театральних костюмів і декорацій, а також історичних фотографій та відеоматеріалів. Крім того, на виставці представлені сучасні реконструкції, виконані в техніці вишивки, 3D-моделі, а також дві мультимедійні інсталяції, які допомагають відвідувачам зрозуміти феномен авангарду в Україні не лише в історичному, а й у сучасному контексті.


відвідувачки виставки "Футуромарення" роздивляються роботи Олександри Екстер, Казимира Малевича та Давида Бурлюка,

фото - KUMU



Перед відвідувачами виставки розгорнеться драматичне дійство скульптурної пластики з серії емоційних біблійних сцен. Представлені скульптури походять із костелу Всіх Святих у селищі Годовиця, розташованого неподалік Львова. У 1946 році радянська влада примусово виселила польську громаду з території села, а 1961 року костел повністю закрили. Тоді Львівська картинна галерея (колишня офіційна назва Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького) перевезла та прийняла на зберігання більшість скульптурних композицій Йоанна Ґеорґа Пінзеля. Побачити ці скарби сакрального мистецтва у Кракові можна буде до 22 жовтня.


фрагмент скульптури Йоанна Ґеорґа Пінзеля, фото - Andrzej Betlej


Судячи з численних пресрелізів у редакційній поштовій скриньці, нас чекає не менш насичена українським мистецтвом осінь, тому, як то кажуть, не перемикайтеся і слідкуйте за новинами на сайті.




Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest



Матеріал: Ія Степанюк












Comments


bottom of page