top of page

БІЄНАЛЕ БЕЗ ЗОЛОТИХ ЛЕВІВ І З РОСІЯНАМИ, РЕКОРДНИЙ ГЕНРІ МУР І ВИСТАВКИ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ У СВІТІ : АРТ ДАЙДЖЕСТ ПОДІЙ ТИЖНЯ

  • 1 день тому
  • Читати 8 хв

У Луврі, після серії скандалів, новий директор, Росія заявила про повернення на Венеційську бієнале, в нідерландському домашньому сейфі знайшли 35 робіт Рембрандта і новий аукціонний рекорд на бронзу Генрі Мура. Про ці та інші актуальні події у світі мистецтва — у щотижневому дайджесті [естéт] газети.


головний приз Венеційської бієнале — “Золотий лев”

головний приз Венеційської бієнале “Золотий лев” фото з архіву Juha Kaakko



НОВИНИ З АУКЦІОНІВ: КАНДИНСЬКИЙ, ДЕЛОНЕ, ВОРГОЛІВСЬКИЙ “СЕРП І МОЛОТ” І РЕКОРДНИЙ ГЕНРІ МУР 


У середу ввечері Sotheby's відкрив сезон весняних оффлайн торгів. У Лондоні відбувся "Modern & Contemporary" аукціон з багатьма "зірковими" лотами. Загалом наторгували на близько 131 мільйон фунтів, а вкінці ліцитатору вручили пару білих рукавичок, тобто під час торгів вдалося продати всі заявлені лоти.


переможна ставка у понад £16 мільйонів за автопортрет Френсіса Бекона (висить справа за спиною ліцитатора) на вечірньому аукціоні Sotheby's 4 березня 2026 фото: Sotheby's

переможна ставка у понад £16 мільйонів за автопортрет Френсіса Бекона (висить справа за спиною ліцитатора) на вечірньому аукціоні Sotheby's 4 березня 2026 фото: Sotheby's

Автопортрет Френсіса Бекона пішов з молотка за ~ £16 мільйонів, перевершивши верхній щабель естімейту на £4 мільйони. Широкоформатну абстрактну роботу Лучо Фонтани продали за ~ £9,8 мільйонів, естімейт був набагато сміливішим; пейзаж Клода Моне — ~ £8,2 мільйони; скульптура Джакометті — ~ £5 мільйонів і це майже вдвічі більше за верхній поріг естімейту лота.


Напевне, лотом-розчаруванням цих торгів стала робота Баскії, яку (ледве -ледве) вдалося продати за ~ £4,5 мільйони, не дотягнувши на 1,5 мільйона фунтів навіть до "нижнього" естімейта. Також серед лотів того вечора був багряний "Серп і Молот" Енді Воргола, його продали за ~ £3,5 мільйона.


Енді Воргол "Серп і Молот"

на вечірньому аукціоні Sotheby's 4 березня за ~ £3,5 мільйона продали роботу Енді Воргола "Серп і Молот" фото: Sotheby's 

За ~ £7,4 мільйони "пішов з молотка" малярський твір Люсьєна Фрейда "Світловолоса дівчина на ліжку" (1987). Після переможної ставки, ліцитатор звернувся до пані, яка сиділа у залі, і представив її як ту саму модель, яка позувала для цієї роботи Фрейду, подякував їй за присутність на події. Натурницею Фрейда виявилася британська художниця Софі де Стемпель.  


"Світловолоса дівчина на ліжку" (1987), Люсьєн Фрейд

"Світловолоса дівчина на ліжку" (1987), Люсьєн Фрейд фото: Sotheby's 


І вже наступного дня після Sotheby's, 5 березня, свої перші весняні оффлайн торги провели в Christie’s. Найбільш очікуваний лот вечора, пластична композиція "Король і королева" Генрі Мура, не лише виправдав, а й перевершив найсміливіші прогнози, встановивши новий аукціонний рекорд на бронзові роботи скульптора. "Короля і королеву" продали за ~ £26,3 мільйони (попередній рекорд — близько £18 мільйонів).  


За ~ £1,8 мільйона пішов з молотка “ритмоколір” Соні Делоне і за ~ £12,5 мільйона “Червоне коло” Василія Кандинського. “Червоне коло”, до слова, має насичену подіями історію. Робота залишалася в особистій колекції Кандинського до його смерті у 1944 році, після чого вона перейшла до приватної колекції його вдови Ніни. За життя Кандинського “Червоне коло” жодного разу не експонувалася на виставках, його експозиційна історія почалася 1946 року у Парижі. Після паризького дебюту без цієї роботи не відбувалася жодна велика європейська ретроспектива Кандинського. 1957 року Ніна Кандинська продала “Червоне коло” паризькій Galerie Maeght. 1986 року роботу включили до основного проєкту Венеціанської бієнале. Востаннє полотно виставлялося на торги у 2018 році — тоді його продали на Sotheby's за $20,6 млн. На Christie's зараз цей твір виставлявся  з невідомої приватної колекції. Аукціонний рекорд на роботи Василія Кандинського зараз становить £37,2 млн


“Червоне коло” Василія Кандинського

“Червоне коло” Василія Кандинського фото: Christie’s







БІЄНАЛЬНЕ: БЕЗ ЗОЛОТИХ ЛЕВІВ І З РОСІЯНАМИ 


Минулого тижня організатори Венеційської бієнале провели пресконференцію, на якій представили основний кураторський проєкт та оголосили повний список його учасників


61-ша Венеційська бієнале значно відрізнятиметься від багатьох попередніх. Зокрема, це буде перша в історії бієнале виставка, присвячена пам'яті куратора, який не встиг реалізувати свій проєкт. Торік у травні Койо Куо (1967–2025), теоретикиня мистецтва, одна з ключових постатей сучасної панафриканської артсцени, обрана кураторкою 61-ї Венеційської бієнале, пішла з життя, якраз готуючи свій проєкт. Завершити його втілення взялася її команда. Виставка “У мінорних тональностях” відкриється в Джардіні 9 травня і триватиме до 22 листопада 2026 року.


Також цьогоріч на Бієнале не вручатимуть головний приз виставки — “Золотих левів” (Куо не встигла визначити лауреатів до своєї смерті, а організатори Бієнале вирішили, що номінувати митців на їхній власний розсуд буде не коректним).  


2024 року, під час 60-ї Венеційської бієнале, росіяни здали свій павільйон "в оренду" Болівії

2024 року, під час 60-ї Венеційської бієнале, росіяни здали свій павільйон "в оренду" Болівії фото: La Biennale di Venezia


А вже 3 березня видання ARTNews просто таки “скинуло інформаційну бомбу”, повідомивши, що Росія цього року повертається на терени бієнале і представить у своєму павільйоні в Джардіні “великий мультикультурний проєкт”, до якого залучать 50 митців з різних країн, зокрема Аргентини, Бразилії, Малі та Мексики. Вже наступного дня це підтвердив і сам оргкомітет події, опублікувавши повний список національних учасників (павільйонів). 


Росія "пропустила" 2 попередніх бієнале: 2022 року павільйон стояв порожнім, після того, як митці відмовилися експонувати там свій проєкт на знак протесту проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а 2024 року, під час 60-ї Венеційської бієнале, росіяни здали свій павільйон "в оренду" Болівії.


Організатори бієнале, Фундація La Biennale di Venezia, вчергове повторили, що не приймають рішення стосовно участі чи неучасті тих, чи інших національних учасників та зазвичай не втручаються у проєкти, які ті представляють у своїх павільйонах. Тим часом заяву з цього приводу зробив й уряд Італії, мовляв, вони — проти такого рішення оргкомітету, але втручатися в діяльність незалежної інституції, якою є бієнале, не можуть, загалом же вони дуже підтримують Україну.







Наразі свою позицію вже озвучила співкураторка українського павільйону Ксенія Малих. В ефірі Радіо Культура вона повідомила, що для людей, які займаються міжнародними культурними проєктами, повернення Росії на Бієнале було очікуваним, а українська команда докладе максимум зусиль, аби "якомога потужніше представити свій проєкт у Венеції".


Тим часом український покровський “Олень” рушив в анонсоване раніше міжнародне турне. Перед тим як “повиснути” на 7 місяців над набережною венеційської лагуни, він зупиниться у Варшаві, Відні, Празі, Берліні, Брюсселі та Парижі.


візуалізація інсталяції "Оленя Оригамі" на набережній венеційської лагуни світлина: Олександр Бурлака / Павільйон України на Венеційській бієнале

візуалізація інсталяції "Оленя Оригамі" на набережній венеційської лагуни світлина: Олександр Бурлака / Павільйон України на Венеційській бієнале


Свою участь у паралельній офіційній програмі бієнале також підтвердив і Pinchuk Art Center (PAC). У  Венеції вони покажуть проєкт Still Joy – from Ukraine into the WorldСеред його учасників буде й "заборонена" південноафриканська мисткиня Габріель Голіаф (Голая/Голаят), від проєкту якої раніше відмовилася ПАР. 2025 року міністр культури ПАР заборонив участь Голіаф в межах їхнього національного павільйону. На думку урядовця, робота художниці “Елегія” (Elegy), присвячена жертвам Гази, просувала “надто поляризуючі суспільство геополітичні наративи”. Заборона оскаржувалася через суди впродовж кількох місяців. Вкінці лютого ПАР й узагалі заявила про відмову від участі у Бієнале. Відведений країні для їхнього національного павільйону простір цього року залишиться порожнім. Як підтвердили [естéт] газеті

в PAC, Габріель Голіаф представить свої роботи в межах їхнього групового проєкту.


скульптури Марії Куликівської  з серії “Моє тіло – поле бою”

скульптури Марії Куликівської  з серії “Моє тіло – поле бою”

скульптури Марії Куликівської з серії “Моє тіло – поле бою”, які були зруйновані вандалами в Копенгагені фото: Garage33 Gallery-Shelter


І не Венеційською бієнале єдиною… На Мальті цьогоріч своя бієнале. Український тематичний павільйон там представить мисткиня Марія Куликівська та команда галереї Garage33 Gallery-Shelter. В межах павільйону (з 11 березня і до 29 травня) експонуватимуться скульптури з серії “Моє тіло – поле бою”, які ще нещодавно були зруйновані вандалами в Копенгагені, десятиметрове полотно “Можливо, там все ще буде дім…”, нова робота з серії “Незавершена Мати” та десятки тисяч фантомних куль з епоксидної смоли, наповнених квітами та лікувальними травами. 


До слова зараз роботи Марії Куликівської “Стіл переговорів?” та “Листи до моєї бабусі, яка помирає в окупації” можна побачити в межах проєкту “У Ядрі” у львівському Mercury Art Center.


інсталяція “Стіл переговорів?” Марії Куликівської в експозиції проєкту “У Ядрі” у львівському Mercury Art Cente

інсталяція “Стіл переговорів?” Марії Куликівської в експозиції проєкту “У Ядрі” у львівському Mercury Art Cente фото: Mercury Art Cente







ВИСТАВКИ: БЕРЕЗЕНЬ БЕЗ NAMU, ГРИЩЕНКО У ФРАНЦІЇ, ХІМЕЙ ТА МАЛАЩУК У МАДРИДІ


Національний художній музей України (NAMU) на початку тижня повідомив, що буде зачинений для відвідувачів впродовж березня (до 27.03). “...активно готуємо нові виставкові проєкти, працюємо над оновленнями та створюємо для вас простір, який надихатиме ще більше”, – йдеться у повідомленні інституції. І поки музей у Києві зачинений, знакові твори з його збірки можна подивитися на кількох “виїзних” виставках. Наприклад, кілька десятків найкращих зразків українського модернізму зараз представлені в експозиції проєкту “В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х” у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (тут і Богомазов, і Пальмов, і Екстер, Малевич та багато інших мистців поч. XX століття).  


“В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х”

учасники кураторської екскурсії виставкою “В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х” у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького роздивляються роботу Олександри Екстер "Міст. Севр" з колекції NAMU фото: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького


Ще близько 25 полотен з колекції NAMU поїхало на лазурове узбережжя Франції, це — малярські твори Олекси Грищенка. У містечку Кань-сюр-Мер з 7 березня і до середини червня триватиме виставка “Олекса Грищенко. Художник-мандрівник”. Загалом тут можна буде побачити близько 50 малярських творів митця з приватних колекцій та збірок музеїв Ментону та Ліможа.   







пейзаж Олекса Грищенко

пейзаж Олекси Грищенка, представлений в експозиції виставки “Олекса Грищенко. Художник-мандрівник” в Кань-сюр-Мер світлина: Ville de Cagnes-sur-Mer


У Мадриді на початку тижня відбувся вернісаж виставки Романа Хімея і Яреми Малащука “Педагогіки війни”. Проєкт представили TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary та Національний музей Тіссен-Борнемісса. В експозиції зібрано чотири аудіовізуальні інсталяції (“Мандрівник”, “Відкритий світ”, “Ви не маєте цього бачити” і “Ми не починали цієї війни”), створені митцями після початку повномасштабного вторгнення. Всі вони — про різні досвіди війни. Виставку в Мадриді можна буде подивитися до 21 червня. Відеоінсталяцію “Мандрівник”, до слова, зараз можна побачити не лише у Мадриді, а й у Львові, в межах кураторського проєкту Нікіти Кадана “Дивлячись у розриви IV” у львівському Jam Factory Art Center.  


“Ми не починали цієї війни”, Роман Хімей і Ярема Малащук, “Педагогіки війни”

аудіовізуальна інсталяція “Ми не починали цієї війни” на виставці Романа Хімея і Яреми Малащука “Педагогіки війни” в Мадриді фото: TBA21


Хімей та Малащук також підсилять українську присутність на Венеційській бієнале. Вони братимуть участь в груповій виставці “Canicula”, яку організовує Фундація In Between Art Film. “Canicula” відкриється 6 травня 2026, майже одночасно з вернісажем Бієнале. 







ФРАНЦУЗЬКА МУЗЕЙНА “КАДРОВА ШАХІВНИЦЯ” 


Директорка Лувру Лоранс де Кар таки пішла у відставку, точніше відставку, про яку де Кар попросила спочатку у жовтні 2025 року, а потім знову цьогоріч у січні, 25 лютого прийняв президент Франції. Ймовірно, вирішальним для прийняття рішення про звільнення де Кар став черговий скандал, пов’язаний з масштабними махінаціями з квитками та екскурсійним супроводом у Луврі, в результаті якого інституція зазнала збитків на €10 млн. Вже на наступний день після відставки де Кар, президент Франції Еммануель Макрон призначив на її місце Крістофа Лерібо, директора Версальського палацу. 


Того ж дня, коли Лувр отримав нового очільника, у відставку пішла міністерка культури Франції  Рашида Даті. Даті буде балотуватися у мери Парижа, які відбудуться вже 15 березня; на її посаду одразу призначили Катрін Пегар, радницю президента Макрона з культурної політики та мистецтва, з 2011-2024 вона була очільницею Версальського палацу. 


фото: David Emrich / Unsplash







ДОЛЯ ШЕДЕВРІВ: РЕМБРАНДТ МУЗЕЙНИЙ, РЕМБРАНДТ ДОМАШНІЙ 


В Нідерландах знайшли 35 рідкісних офортів Рембрандта, які майже 100 років зберігалися у приватному сейфі. З 21 березня по 14 червня їх уперше покажуть на виставці “Від темряви до світла”, яку готують у музеї міста Зютфен. Власниця раритетів Шарлотта Меєр каже, що офорти купив її дід на початку XX століття. Спадкоємці знали, що у їхній власності є роботи Рембрандта, але не надавали цьому значення. “На той час ніхто не цікавився офортами. Це не було щось особливе”, — каже Шарлотта Меєр. Вона вирішила занести на оцінку роботи “з сейфа” лише у 2020 році, звернувшись до амстердамського меморіального музею Рембрандта. Там оригінальність робіт підтвердили. "Побачивши їхню реакцію, я зрозуміла, що вони, ймовірно, коштують великих грошей", — згадує Меєр.


Наприкінці 2025 року на лондонських торгах Christie's за рекордні $3,1 млн продали створений Рембрандтом портрет, який став найдорожчим тиражним твором “старих майстрів” в аукціонній історії.


реставраторки Рійксмузею оглядають полотно "Видіння Захарія у храмі" Рембрандта фото: Kelly Schenk / Rijksmuseum


Також, на початку тижня, список відомих нині творів Рембрандта поповнився ще на одну позицію. Малярське полотно "Видіння Захарія у храмі", написане 1633 року, яке раніше вважалося роботою учнів художника, знову офіційно визнано роботою вчителя. Знову, бо до 1960 року роботу офіційно вважали твором Рембрандта, але потім, після серії досліджень, її виключили зі списку робіт майстра. По тому її одразу викупив приватний колекціонер і вона зникла з публічного поля аж до 2020-х. Кілька років тому "Видіння Захарія у храмі" знову привернуло увагу дослідників, коли власники привезли картину на експертизу в амстердамський Рійксмузей. Нові дослідження тривали два роки, і от зараз науковці оголосили, що це таки Рембрандт. Полотно передали до Рійксмузею на правах довгострокової оренди та воно вже з’явилося в музейній експозиції.







Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest



Матеріал: Ія Степанюк



 

bottom of page