DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore: про український павільйон на Венеційській бієнале архітектури

Про актуальні події у світі мистецтва — у щотижневому дайджесті [естéт] газети.

13-й Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові відбувся цьогоріч у жовтні на базі єдиної в Україні кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

Осінній путівник виставками українського мистецтва у світі

16 серпня у Львові відкрилася велика (без перебільшень) ретроспектива Олега Тістола “Тіні Імперіалу”, масштабна інтервенція у простір, де переплелися імперські амбіції, радянські нашарування та новітня українська реальність.

У Франції спрощують процедури для реституції творів мистецтва, для галерей настали скрутні часи й позитивних прогнозів наразі немає, Ді Капріо вимушено розпродує свою артколекцію, Sotheby’s та Christie’s готуються до осінніх торгів, у Києві встановили WOW-Шевченка, а в Осаці показали реконструкцію дому Поліни Райко. Про ці та інші актуальні події у світі мистецтва — у щотижневому дайджесті [естéт] газети. 

Каттеланівський банан знову з'їли, міністра культури України знову не призначили, у Катарі тепер буде свій Art Basel, ботанічний сад Нью-Йорка заполонить монументалізм KAWSа, Національний музей сучасного мистецтва Румунії відбивається від закидів про фальшивого Малевича у їхній експозиції, у Києві показують “Бурю” Айвазовського, а у Львові з’явилася нова (арт) “оаза”. Про ці та інші актуальні події у світі мистецтва — у щотижневому дайджесті [естéт] газети.

Художники Алла Горська, Григорій Синиця та Віктор Зарецький створили мозаїчне панно “Жінка-Птах” для інтер'єру донецької ювелірної крамниці майже 60 років тому. На долю цього монументального твору випало чимало випробувань — коштовності навколо змінилися на фастфуд, далі — окупація, реконструкція, ремонти і невідомість… Нещодавно вдалося дізнатися, що попри усі маніпуляції, що відбувалися з приміщенням, “Жінка-Птах” таки ціла.

Нові рекорди “старих майстрів”, перший артярмарок “тільки для дівчат”, у Львові рятують “збирачів винограду”, Кмитівський музей продовжує оговтуватися після руйнівних вибухів, “Боривітра” привезли до Лондона, а на Венеційську бієнале 2026 року їде покровський олень Жанни Кадирової. Про ці та інші актуальні події у світі мистецтва — у щотижневому дайджесті [естéт] газети.

В артцентрі "Меркурій" триває виставка Анатоля Степаненка "Закодовані послання". Впродовж кількох десятиліть митець займається живописом, фотографією, кіно, інсталяцією та перформансами. Одним з провідних лейтмотивів його творчості є анімалістичні образи. "Люблю тварин більше ніж людей", — зізнається художник.

Лише екватор року, а українські видавництва вже встигли представити немалу добірку візуально яскравих і тематично різноманітних книжкових новинок про мистецтво. Тут і історії про авангардистів, і особисте листування художників, і архівні відкриття, що змінюють уявлення про відомі постаті. Зібрали 7 новинок, які точно варті вашої уваги.

У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії (MNAC) відкрилася виставка «Казимир Малевич. Пережити історію», де вперше для широкої публіки представлені три роботи художника, які досі не експонувалися. Поряд із творами Малевича відвідувачі можуть побачити 14 робіт румунських абстракціоністів із колекції музею.

Що може розповісти книга, зображена на давньому портреті? Більше, ніж здається на перший погляд. На малярських творах минулих століть цей атрибут був не випадковою деталлю — він натякав на освіту, статус, захоплення чи навіть духовні прагнення портретованої особи. Чому митці зображали героїв своїх картин із книжкою у руках, і які історії приховують такі портрети з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького? Розповідаємо у цій статті.

Цей монументальний твір Алла Горська разом з колегами-художниками створили для інтер'єру маріупольського ресторану "Україна" 1967 року. Під час штурму Маріуполя російськими окупантами весною 2022 року мозаїка зазнала значних ушкоджень. Нині зруйнований "Боривітер" й далі перебуває в окупації.

Цей винахід Олександр Архипенко присвятив Томасу Едісону та Альберту Ейнштейну. У митця завжди була схильність до новаторства, яким він особливо захопився після переїзду до США. "Досі тільки музика застосовувала час як елемент творчості. Архипентура є новою формою мистецтва, яка користується і часом, і простором. Отже, Архипентура "малює час"", — казав про свою чудо-машину Олександр Порфирович.

Що таке мінімалізмі? Яким він є в міжнародному та українському вимірах? Хто із сучасних українських митців і мисткинь творить у цьому напрямі? Про це і не тільки ​Ольга Головчин, комунікаційна менеджерка центру інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) та журналістка​, поспілкувалася з ​учасниками виставкового проєкту "Раціо"​ Назаром Симотюком і Тамарою Грідяєво​ю.

Ми підготували добірку виставкових проєктів, які радимо відвідати у травні.

До 1 червня у Музеї історії міста Києва триває перша ретроспектива української мисткині Любові Панченко

Сергій Пустовійт (1945—1992) назвав свій живопис "містичним реалізмом"; помер — як і батько, бойчукіст Гаврило Пустовійт — у віці 47 років. У Києві відкрилася виставка цього важливого для історії мистецтва художника.

Вчора у львівському Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) відбулося відкриття партисипативного мистецького проєкту РАЦІО Тамари Грідяєвої та Назара Симотюка. Два поверхи експозиційних площ художники перетворили на динамічний простір мистецьких експериментів, ігор та оптичних ілюзій.