top of page
Пошук

У МІНОРНИХ ТОНАХ ТА БЕЗ “ЗОЛОТИХ ЛЕВІВ”: ПРО МАЙБУТНЮ ВЕНЕЦІЙСЬКУ БІЄНАЛЕ

  • 3 години тому
  • Читати 5 хв

Цього тижня організатори Венеційської бієнале провели пресконференцію, на якій представили основний кураторський проєкт та оголосили повний список учасників.


61-ша Венеційська бієнале значно відрізнятиметься від багатьох попередніх. Зокрема, це буде перша в історії бієнале виставка, присвячена пам'яті куратора, який не встиг реалізувати свій проєкт. Торік у травні Койо Куо (1967–2025), теоретикиня мистецтва, одна з ключових постатей сучасної панафриканської артсцени, обрана кураторкою 61-ї Венеційської бієнале у листопаді 2024 року, пішла з життя, якраз готуючи свій проєкт.


фото: Alessandro Fazari / Unsplash


Куо встигла розробити концепцію, відібрати митців та твори, сформувати архітектуру експозиції. Завершити втілення проєкту покійної кураторки взялася її команда (Гейб Бекхерст-Фейху, Марі-Елен Перейра, Раша Салті, Сіддхартха Міттер і Роррі Цапаї).


Виставка “У мінорних тональностях” відкриється 9 травня і триватиме до 22 листопада 2026 року. У центрі кураторської концепції  — (мінорні) оповіді про негативні досвіди, тривожні теми, болючі почуття та драматичні події, про які не заведено говорити і які часто залишаються на периферії масових тенденцій. У своєму кураторському тексті Куо писала, що її виставка має на меті «озвучити тихі голоси», дослідити альтернативні форми знання, пам'яті та опору.







Койо Куо (1967–2025) фото: Emeka Okereke / Independent Curators


2026 року у кураторській виставці візьмуть участь 111 митців (це значно менше, ніж у попередні роки: 2024-го їх було 331, а 2022-го — 213).


Також цьогоріч на Бієнале не вручатимуть головний приз виставки — “Золотих левів” (Куо не встигла визначити лауреатів до своєї смерті, а організатори Бієнале вирішили, що номінувати митців на їхній власний розсуд буде не коректним).  


І це не єдина скорботна новина, пов’язана з 61-ю Венеційської бієнале. У лютому стало відомо про передчасну смерть німецької мисткині Генріке Науманн, яка, разом з іншими мисткинями, готувала проєкт для національного павільйону Німеччини. 


Представники бієнале повідомили, що Науманн встигла концептуально завершити свою частину проєкту, присвячену історичній пам’яті та відповідальності, і команда зможе її реалізувати.



Генріке Науманн (1984-2026) фото: Henrik Schneider / henrikenaumann.com


Науманн працювала з реді-мейдом і створювала інсталяції з меблів та предметів побуту, пов'язаних з історичним минулим Східної Німеччини. Наприклад, 2019 року вона відкрила виставку Ostalgie (“Остальгія”) у берлінській галереї KOW, присвячену феномену туги за культурою та побутом часів Німецької Демократичної Республіки (НДР). Роботи Науманн експонувалися в Центрі скульптури (Нью-Йорк), Будинку мистецтва (Мюнхен) та в межах documenta. 2021 року мисткиня вперше представила свою роботу в Києві, в межах Future Generation Art Prize від PinchukArtCentre. 2021 року вона виставлялася і в Росії — у Новій Третьяковці та на IV Уральській індустріальній бієнале сучасного мистецтва. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну художниця публічно підтримала Україну. 







інсталяція "У пастці" (Trapped), одна з частин проєкту національного павільйону Науру для 61-ї Венеційської бієнале фото: nauru-biennalevenezia.com


Цьогоріч у Венеційській бієнале вперше візьме участь острівна держава Науру з проєктом присвяченим екологічній нестабільності сучасного світу. Куратор та десять запрошених митців представлять концерт так званого “архіпелагового мислення” — символічні акти екологічного насилля та ресурсного голоду. Поза павільйоном, у публічному просторі міста, буде представлена інсталяція “Крижаний моноліт” (The Ice Monolith, 2013), яка вже побувала на 55-й бієнале, — величезний льодовик, який тане, залишаючи по собі брудні калюжі.


Останньою оголосила про свій павільйон інша дебютантка Бієнале — південноамериканська держава Еквадор. Проєкт створило об’єднанням митців та мисткинь з різних племен Амазонії, які працюють з темою антиколоніалізму.  До них доєднався художник Оскар Сантільян, який у своїй практиці також досліджує антиколоніальні наративи, поєднуючи їх з темою впливу на суспільство новітніх технологій. Спільнота, ритуали, екологія, пам'ять та мова –  основні теми еквадорського проєкту для бієнале. 


Цьогоріч на Венеційську бієнале після семирічної перерви повертається Пакистан. Країну представить художниця Фаіза Батт із проєктом “Punj•AB — A Sublime Terrain” (“ПенджАБ — піднесена територія”). Робота в павільйоні буде присвячена історичному регіону Пенджаб (поділеному між Індією та Пакистаном 1947 року), дихотомії між роздробленістю та самобутністю.


Батт працює з малярством, текстилем, керамікою, переосмислюючи архаїчні східні образи у сучасному контексті. Нині роботи мисткині є частиною колекцій Королівського Британського музею та приватного Музею сучасного мистецтва Кіран Надар в Нью-Делі.



роботи Фаізи Батт з серій "Втрачена пам'ять" (The Lost Memory) та "Тимчасовість" (Impermanence) фото: czechleaders.com


Після довгої паузи на 61-шу Венеційську бієнале повертається й Індія. Поки офіційного павільйону Індії на бієнале не було, індійські митці не гаяли часу і брали участь в основних кураторських проєктах. Наприклад, 2024 року в межах кураторського проєкту Адріано Педроси "Stranieri Ovunque" ("Чужинці скрізь") було представлено 12 індійських художників. На бієнале 2026 року у національному павільйоні Індії покажуть роботи художників-початківців — представників корінних народів країни (в Індії проживає близько 700 офіційно визнаних етнічних груп).







Тим часом у Південно-Африканській Республіці (ПАР) активісти намагалися оскаржити у суді заборону міністра культури на участь у Венеційській бієнале (в межах їхнього національного павільйону) мисткині Габріель Голіаф.


Перевірка правомірності діяльності міністра спорту, мистецтва та культури Гейтона Маккензі, після його рішення скасувати участь країни у цьогорічній Венеційській бієнале, тривала кілька місяців. Справа дійшла до верховного суду, який врешті-решт відхилив позов активістів і, відповідно, залишив заборону Маккензі в силі.


На думку Маккензі, робота “Елегія” (Elegy) художниці Габріель Голіаф для національного павільйону ПАР, присвячена жертвам Гази, просуває “надто поляризуючі суспільство геополітичні наративи”. 


світлини перфоменсу “Елегія” (Elegy) художниці Габріель Голіаф, 60-та Венеційська бієнале, 2024 фото: La Biennale di Venezia


З 2015 року Голіаф працює з темами феміциду, насилля банд у ПАР, геноциду племен гереро та нама на початку 1900-х на території сучасної Намібії. На бієнале вона планувала представити частину своєї триваючої роботи “Елегія”, присвяченої жінкам та дітям, які загинули під час війни в Газі. 


Петицію проти Гейтона Маккензі підписало близько 300 південноафриканських митців та працівників культури. Також скаргу подала представник нині опозиційної партії ПАР “Демократичний альянс” (Democratic Alliance) Леа Потгітер, звинувативши Маккензі у неправомірному політичному втручанні у роботу незалежного куратора. Маккензі спростував звинувачення, стверджуючи, що ПАР, як і раніше, має намір брати участь у бієнале, але про альтернативний мистецький проєкт станом на січень інформації не було. 


Тепер, вкінці лютого, ПАР офіційно заявила про відмову від участі у Бієнале. Відведений країні для їхнього національного павільйону простір цього року залишиться порожнім. Проте Габріель Голіаф таки має намір привезти “Елегію” до Венеції, хай і поза офіційною програмою бієнале.


постер у вітрині зачинено павільйону Ізраїлю під час Венеційської бієнале 2024 року фото:  [естéт] газета


Під час минулої бієнале, павільйон Ізраїлю був закритий на знак протесту, цьогоріч країна має чіткий намір представляти свій проєкт. 


2024 року художниця Рут Патір, яка була авторкою проєкту для павільйону, відмовилася відкривати його, доки бойовики ХАМАС не звільнять ізраїльських заручників, а Ізраїль не оголосить перемир'я. Тоді заклик Патір залишився без відповіді тих, до кого був адресований. Закритим павільйон стояв на тлі масових протестів пропалестинської групи Art Not Genocide Alliance (ANGA), яка вимагала взагалі заборонити участь Ізраїлю.


Цього року стаціонарний павільйон Ізраїлю в Джардіні перебуває у процесі реконструкції, тому експозицію розмістять в Арсенале, по сусідству з павільйонами ОАЕ, Туреччини та Саудівської Аравії. Проєкт “Троянда небуття” (Rose of Nothingness) під кураторством Сорін Хеллер та Авіталь Бар Шай створив скульптор Белу Сіміон Файнару. Центральним елементом тут стане інсталяція, натхненна образом “чорного молока” з “Фуги смерті” поета Пауля Целана: 16 труб, з яких тектиме чорна вода.


Цього разу Ізраїль зобов’язав переможця відбору на участь у 61-й Венеційській підписати спеціальний документ, у якому митець гарантує “не закривати павільйон і не демонтовувати з нього свій артпроєкт” попри будь-які протести.


ANGA тим часом вже заявила, що їхня кампанія проти участі Ізраїлю в бієнале триватиме. 


інсталяція “Троянда небуття” (2015) скульптора Белу-Сіміона Фанару, яка буде представлена у національному павільйоні Ізраїлю цьогоріч (варіант інсталяції 2019 року) фото: Mark Niedermann / Belu-Simion Fainaru


Минулого тижня також стало відомо, що українську присутність на Венеційській бієнале підсилять митці Роман Хімей та Ярема Малащук. Вони братимуть участь в груповій виставці “Canicula”, яку організовує Фундація In Between Art Film. “Canicula” відкриється 6 травня 2026, майже одночасно з вернісажем Бієнале. 







Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest




Матеріал: Ія Степанюк






bottom of page