10 виставок, які варто побачити у травні
- mailforiya
- 8 годин тому
- Читати 6 хв
Що пропонують шанувальникам мистецтва музеї та галереї на завершення весняного сезону? Цьогоріч травень став місяцем справжнього експозиційного розмаїття: новий український мінімалізм і "Нова українська хвиля", велика ретроспектива шістдесятниці Любові Панченко і рисунки маестро Новаківського, що понад сто років зберігалися у сімейному сейфі. Звісно, це далеко не повний перелік усього того, що можна подивитися у виставкових залах артінституцій зараз.
колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети
Ми підготували нову добірку виставкових проєктів, які радимо відвідати у травні:
“Дорога довша як життя”. Дмитро Стецько
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького з 04 квітня до 11 травня
Дмитро Стецько (1943–2017) навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша. Жив і працював у Тернополі. У ранній період творчості зазнавав переслідувань за індивідуалізм і бунтарську вдачу: в митця відібрали майстерню, не давали замовлень, його твори знімали з виставок… Попри те, він ніколи не відступав від свого принципу: незалежність у житті та творчості.
фрагменти експозиції виставки "Дорога довша як життя" Дмитра Стецька в Національному музеї у Львові фото — Тетяна Буняк для [есте́т] газети
Стецько позиціював себе як художник-індивідуаліст, що не сповідує жодного мистецького напряму. Свій стиль називав "полістилізм" – нашарування різних ідей в одній формулі.
"Всесвіт Любові". Перша ретроспективна виставка Любові Панченко
Музеї історії міста Києва до 1 червня
Перша ретроспектива української мисткині Любові Панченко має співзвучну з іменем художниці назву — "Всесвіт Любові", що влучно відображає ідею мистецького проєкту кураторок Олени Лодзинської та Варвари Сухенко. За життя Любов Панченко не мала великої слави та визнання. Гучно про її творчість заговорили лише після смерті. Мисткиня загинула внаслідок російської окупації Бучі весною 2022 року. Період її активної творчості припав на радянські часи, коли патріотично налаштованих українських митців у кращому випадку тоталітарний режим ігнорував, а у гіршому — знищував. До когорти умовних "невидимок" потрапила й Панченко. Заробляла вона шиттям та вишиванням.
фрагменти експозиції виставки "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
Всесвіт Любові" зібрав картини, колажі, декоративні розписи, ескізи моделей одягу, які створювала Любов Михайлівна. Також тут є готові модельовані нею вбрання та аксесуари, фотографії й особисті речі майстрині. Усі предмети з експозиції говорять про шану, тонке розуміння і любов Панченко до української культуру.
“Оберт”. Людмила Давиденко
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк
до 15 червня
Упізнаваний стиль Людмили Давиденко — асоціативний абстрактний живопис та скульптура, в яких головну роль відіграє лінія. Лінія трансформується, множиться, проростає з площини у простір і навпаки.
Через лінію художниця говорить про пам’ять, біль, опір, людську єдність і здатність рухатися далі — навіть тоді, коли здається, що все зупинилось...
фрагмент експозиції виставки "Оберт" Людмили Давиденко у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) фото — МСУМК
Виставка “Оберт” — про циклічність, про повторення і водночас — про оновлення. Про те, що навіть у найтемніші моменти життя продовжується, а мистецтво залишається простором сили, пам’яті й надії.
“Сейф Новаківського 1914-1918”
Львівський муніципальний мистецький центр до 19 червня
Експозиція представляє роботи художника, що понад сто років зберігалися у сімейному сейфі, а сьогодні стають частиною мистецького дискурсу. Рисунки відображають події та суспільні настрої цього періоду на території Галичини, міфи та роздуми про катастрофу Першої світової війни, яка, на думку авторів проєкту, несправедливо залишилася забутою в українській культурі.
афіша проєкту "Сейф Новаківського 1914-1918" світлина — Львівський муніципальний мистецький центр
Цикл рисунків Олекси Новаківського періоду Великої війни охоплює широку тематику: від передчуття катастрофи до зображень ран, травм, фантастичних монстрів і міфологічних образів, що відображають хаос і жах воєнних дій. Але також це — простір для збереження пам’яті та мрій про перемогу.
також читайте: 10 ЗНАКОВИХ РОБІТ ОЛЕКСИ НОВАКІВСЬКОГО
“РАЦС”. Марина Скугарєва
Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького до 8 червня
Марина Скугарєва – українська художниця, одна з представниць “Нової української хвилі”, яка через постмодерністські ідеї оновлює традиційну українську естетику. У 1980-ті, коли Марина навчалась у Львові, Палац Потоцьких (нині музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв), був РАЦСом, і мисткиня навіть встигла скористатися ним за призначенням. А цьогоріч вона повертається сюди з великою однойменною персональною виставкою.
фрагменти експозиції виставки "РАЦС" Марини Скугарєвої у Львівській національній галереї мистецтв фото — ЛНГМ
"Сирена Серп Супутник". Нікіта Кадан
Національний художній музей України, Київ до 18 травня
Центральне питання виставки: як під час війни змінюються способи дивитися на мистецтво? Експозиція об’єднує близько п’ятнадцяти нових творів, створених після 2022 року, та репрезентує художнє дослідження, що фокусується на темі історичної оптики мистецтва.
Погляд художника спрямований на модерність у широкому сенсі та контроверсійну природу її опису через історію мистецтва, яка переривається та доповнюється. Нікіта Кадан працює як із візуальними образами мистецтва минулого, так і з масивом історичних знань, що формуються дослідницькими інституціями, зокрема музеями.
фрагменти експозиції виставки "Сирена Серп Супутник" Нікіти Кадана фото — Національний художній музей України
"Перед лицем Криму". Сергій Пустовійт
Національний художній музей України, Київ
Сергій Пустовійт (1945—1992) назвав свій живопис "містичним реалізмом"; помер — як і батько, бойчукіст Гаврило Пустовійт, — у віці 47 років. На виставці "Перед лицем Криму" представлені твори, передані на постійне зберігання Національному художньому музею Оленою Левіною (вдовою Пустовойта, яка зараз мешкає в Ізраїлі). Картини були передані у листопаді минулого року та реставровані музеєм. Переважно це пейзажі.
Сам Пустовійт назвав свій живопис "містичним реалізмом". Крим був головним героєм розкішних полотен Сергія Гавриловича. Підлітком він потрапив туди на археологічні розкопки та закохався у місце.
"Будинок Волошина. Тераса", 1991. Сергій Пустовійт. Робота експонується на виставці "Перед лицем Криму"
фото — NAMU
"РАЦІО". Тамара Грідяєва та Назар Симотюк
Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ), Львів
до 25 травня
Два поверхи експозиційних площ Тамара Грідяєва та Назар Симотюк перетворили на динамічний простір мистецьких експериментів, ігор та оптичних ілюзій. Митці створюють власні “раціо-моделі” світу, спираючись на традиції супрематизму, конструктивізму й мінімалізму, аналізують взаємодію людини з раціонально організованим простором. Працюють у різних техніках та з різними матеріалами.
фрагменти експозиції проєкту "РАЦІО" фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ
В кураторському тексті йдеться про те, що проєкт досліджує ідею раціональності (“раціо”) як естетичної та світоглядної моделі, де головну роль відіграють логіка, функціональність, чистота форми та мінімалізм. Втім після відвідин виставки, можна з впевненістю сказати, що “РАЦІО” — не про холодний математичний розрахунок і чіткість геометричних форм, як може здатися, на перший погляд, а радше про рівновагу, віднайдення спокою і (водночас) цілого виру емоцій у цих формах.
також читайте: БАЛАНС МІЖ ЕМОЦІЯМИ ТА ЛОГІКОЮ — ЯК ПРОЙШЛО ВІДКРИТТЯ ПРОЄКТУ "РАЦІО" У ЛЬВІВСЬКОМУ АРТЦЕНТРІ МЕРКУРІЙ
"Парне катання: Вольфґанґ Тільманс і Борис Михайлов"
Єрмілов Центр, Харків
Знані сучасні фотографи зі Сходу та Заходу — Вольфґанґ Тільманс і Борис Михайлов — зустрілися у безпосередньому художньому діалозі на виставці у харківському Єрмілов Центрі. Попри тематичну й візуальну спільність, до цього часу Тільманс і Михайлов перетиналися лише на групових виставках, але ніколи не мали художньої розмови сам на сам.
монтаж (фото 1-2) та фрагмент експозиції (фото 3) виставки "Парне катання: Вольфґанґ Тільманс і Борис Михайлов" фото — Єрмілов Центр
Харків має багату фотографічну спадщину і є батьківщиною Харківської школи фотографії, тож місто стало важливим фоном для виставки, яка глибоко зачіпає саму природу фотографії. Михайлов і Тільманс кожен у свій спосіб розширювали межі цього медіуму: Михайлов — через експериментальні маніпуляції та гостру соціальну критику, Тільманс — через інноваційні підходи до друку і поліграфії, інсталяції та абстракції. У "Парному катанні" представлені найбільш значущі роботи обох митців; кожну з цих робіт було ретельно відібрано, кажуть кураторки Марія Ісерліс і Тетяна Кочубінська, щоб підкреслити, як Тільманс і Михайлов говорять про минуле, теперішнє і майбутнє фотографії.
"Самовидці". Катерина Косьяненко
Shum Art Gallery, Львів до 29 червня
Через два роки після своєї великої ретроспективи у Національному музеї ім. Андрея Шептицького мисткиня Катерина Косьяненко повертається до Львова з новими роботами та новою (камерною) виставкою в галереї Shum. Малярство Косьяненко має багато наративів, але головним, напевне, є те, як у буденному бачити прекрасне. У творах художниці пересічні люди піднесені до образів святих, а святі стають звичайними людьми, які живуть поміж нас.
роботи Катерини Косьяненко на виставці "Самовидці" в Shum Art Gallery (фото 2-4) фото — Тетяна Буняк (фото 1), Ія Степанюк (фото 2-4)
У роботах Катерини Косьяненко уважний глядач одразу розпізнає мотиви мистецтва епохи італійського та нідерландського Відродження, лики святих з давніх українських ікон та фресок, дещо з народних картин про Козака Мамая, окремі риси творчої манери бойчукістів.
Раніше ми також писали про те, що у Києві Мистецький арсенал стартував свій виставковий сезон 2025 року персональною виставкою “Світлячок” мисткині Анни Звягінцевої. Соло-проєкт продовжує програму, яку розпочали в інституції ще до повномасштабного вторгнення: репрезентація визначних імен у новітній історії українського мистецтва.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк
