Виставка "Всесвіт Любові": побачити мистецтво Любові Панченко ширше і по-новому
- mailforiya
- 6 трав.
- Читати 4 хв
Оновлено: 6 днів тому
До 1 червня у Музеї історії міста Києва триває перша ретроспектива української мисткині Любові Панченко. Виставка має співзвучну з іменем художниці назву — "Всесвіт Любові", що влучно відображає ідею мистецького проєкту кураторок Олени Лодзинської та Варвари Сухенко.
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" в Музеї історії міста Києва, лютий 2025 фото — Музей історії міста Києва
"Світ Любові" (Панченко) починається ще перед формальним порогом виставкового простору. Спочатку відвідувачів музею зустрічають величезні афіші, які манять своїм магнетизмом. А коли ви вже "потрапили на їхню вудочку" й виходите з ліфта на третьому поверсі музею, погляд одразу зупиняється на яскравому експозиційному акценті — стенді з інформацією про виставку та сувенірною продукцією. Але ви розглянете їх згодом, адже стоїте на порозі найцікавішого...
Провідником до "Всесвіту Любові" стають двері праворуч, де нас зустрічає вже сама мисткиня, чий образ закарбувався у серії автопортретів. Тут же можна почитати про нелегкі виклики, які довелося долати Любові Михайлівні впродовж життя, та роздивитися малярські, графічні та фото портрети художниці.
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" в Музеї історії міста Києва
фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" в Музеї історії міста Києва фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" в Музеї історії міста Києва фото — Музей історії міста Києва
За життя Любов Панченко не мала великої слави та визнання. Гучно про її творчість заговорили лише після смерті. Мисткиня загинула внаслідок російської окупації Бучі весною 2022 року. Під час окупації художниця голодувала, по деокупації перебувала в київській лікарні, але врятувати Любов Михайлівну не вдалося. 30 квітня 2022 року вона відійшла у засвіти. Похована художниця на Яблунському цвинтарі у Бучі, там їй встановлено пам’ятник з чорного і червоного граніту.
Період її активної творчості припав на радянські часи, коли патріотично налаштованих українських митців у кращому випадку тоталітарний режим ігнорував, а у гіршому — знищував. До когорти умовних "невидимок" потрапила й Панченко. Заробляла вона шиттям та вишиванням. На сторонню підтримку розраховувати не доводилося, батьки художниці ніколи не схвалювали її захоплення малюванням та бувало навіть били дитину, коли вона брала олівець до рук. Попри протести рідних, Панченко закінчила художній коледж та, ставши сама на ноги, почала допомагати молодим митцям.
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" в Музеї історії міста Києва
фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
Детальніше зрозуміти світогляд мисткині відвідувачам допоможуть її роботи. "Всесвіт Любові" зібрав картини, колажі, декоративні розписи, ескізи моделей одягу, які створювала Любов Михайлівна. Також тут є готові модельовані нею вбрання та аксесуари, фотографії й особисті речі майстрині. Усі предмети з експозиції говорять про шану, тонке розуміння і любов Панченко до української культуру. Серед цікавих експонатів — давня сорочка, що десятиліттями зберігалась у родині художниці, та серії ілюстрацій, зокрема до "Катерина" Тараса Шевченка та "Тіней забутих предків" Коцюбинського.
Крім цього, на виставці представлені роботи інших українських художників з оточення Любові Панченко. Знаковим експозиційним акцентом став портрет мисткині пензля Віктора Зарецького. А представлена тут ліногравюра Василя Перевальського розповідає цілком реальну історію, яка "оживляє" шістдесятників. На початку 1960-х Клуб творчої молоді (його членами були Любов Панченко, Алла Горська, Іван Дзюба, Ліна Костенко та інші) започаткував новорічну традицію — лотерею, де призом були твори мистецтва учасників цієї забави. Завдяки лотереї збирали кошти на допомогу студентам, позбавленим стипендій через бунтівні погляди, та сім’ям політв’язнів. Так одного разу і потрапила до колекції Панченко ліногравюра "Колядницький міхоноша роду славного кожум’яцького" Перевальського.
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові", по центру — портрет Любові Панченко пензля Віктора Зарецького фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові", справа вгорі — ліногравюра "Колядницький міхоноша роду славного кожум’яцького" Василя Перевальського, що була у приватній збірці Любові Панченко фото — Музей історії міста Києва
давня сорочка, що десятиліттями зберігалась у родині художниці, експонується на виставці "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
Подібних історій під час перегляду виставки ви дізнаєтесь декілька. Саме на їх прикладі чудово розкривається особистість мисткині та тогочасного творчого середовища. Водночас експозиція максимально проста для сприйняття: легка українська музика розслабляє та занурює в атмосферу, а інтерактивні елементи, як-от цифровий показ моделей за мотивами ескізів Любові Панченко, вказують на актуальність її творчості сьогодні. Бо почасти, мандруючи стежками попередників, ми повертаємось до осередку української культури, вивчаємо та переосмислюємо її.
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
фрагмент експозиції виставки "Всесвіт Любові" фото — Музей історії міста Києва
Виставка "Всесвіт Любові" відбувається у Музеї історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) та триватиме до 1 червня.
Раніше ми також писали про виставку-дослідження присвячену Аллі Горській, яка відкрилася у Києві через 53 роки після вбивства мисткині. Ретроспектива "Алла Горська. Боривітер" в Українському домі представила глядачам понад 100 творів: живопис, графіка, ескізи монументальних робіт з музейних і приватних колекцій; інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати».
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Євгенія Рубан
