СВЯТО ВОГНЮ, ДИМУ, СКЛА ТА ЕМОЦІЙ
- mailforiya
- 23 жовт.
- Читати 6 хв
Оновлено: 27 жовт.
13-й Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові відбувся цьогоріч у жовтні на базі єдиної в Україні кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ). Учасниками події стали майже два десятки художників — з Болгарії, Латвії, Литви, Нідерландів, Нової Зеландії, Польщі, Румунії, США та декількох десятків митців і аматорів з України.
творча робітня в межах 13-го Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові фото: Тетяна Буняк для [естéт] газети
У другій половині ХХ століття у візуальному мистецтві формується нове самостійне явище, яке згодом дістане термін “міжнародний рух студійного скла”. Доти скло традиційно використовувалося для утилітарних потреб у межах промислового виробництва. Натомість основною метою засновників і послідовників нового артфеномена стало використання цього матеріалу для мистецького вираження в лаштунках майстерень-студій.
Одним з інструментів інституційної підтримки студійного руху стали конференції та симпозіуми, організація яких відбувається переважно в країнах з розвиненим виробництвом художнього скла.
Перший всесоюзний симпозіум гутного скла у Львові відбувся з ініціативи Андрія Бокотея у жовтні 1989 р. Уже тоді до роботи долучилися художники зі США, Чехії, Фінляндії та Угорщини, підвищивши статус події до міжнародного. Упродовж наступних 36 років було організовано 13 симпозіумів, у яких взяли участь 280 художників з 34 країн, а зібрана колекція творів нині налічує близько 600 унікальних авторських композицій.
мистецька група "Скло. Образ. Простір", 1987 р.; зліва направо: О. Іванов, Ф. Ібрагімов, Г. Іванова, Л. Савельєва, Ф. Черняк, А. Бокотей фото: Музей скла у Львові
Цьогорічний Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові став для організаторів чималим викликом, враховуючи не лише економічні фактори та воєнні умови в нашій державі, але й пересторогу іноземців щодо поїздок в Україну. Попри відмову багатьох постійних учасників попередніх форумів, репрезентативна група художників наважилася провести в лаштунках львівської гути десять днів і створити справжнє свято вогню, диму та чистої, прозорої енергії скла. Безперечно, належної якості проведенню симпозіуму надала значна підтримка Українського культурного фонду в рамках гранту на реалізацію Міжнародного виставкового проєкту “World Glass for Ukraine”.
Під час цьогорічного Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові митців і майстрів приймала нова, обладнана за найсучаснішими стандартами студійного гутництва, майстерня кафедри. До її створення долучилася низка українських та іноземних інституцій і митців, які впродовж декількох років збирали кошти та матеріали. Американець Марк Екстранд – постійний учасник львівських симпозіумів від 1998 р. – художник та інженер за покликанням, попри важку хворобу, упродовж майже двох місяців працював у Львові разом із командою кафедри над створенням нових печей для нагріву та відпалу скла.
Марк Екстранд – постійний учасник львівських симпозіумів від 1998 р. – упродовж майже двох місяців працював у Львові разом із командою кафедри ЛНАМ над створенням нових печей для нагріву та відпалу скла, а потім творив у творчій робітні симпозіуму фото: Ярина Корпан
роботи Марка Екстранда
фото: Михайло Бокотей / Музей скла у Львові
Нідерландський художник Ед ван Дейк у 2023 р. створив інсталяцію в рамках 10 Міжнародного фестивалю скла в Люксембурзі, з продажу елементів якої були зібрані кошти для нашої нової гути. У 2025 р. митець передав Академії дороговартісне обладнання для створення нової майстерні дрібної пластики, якої до цього часу не було від моменту заснування кафедри художнього скла у 1964 році. Цьогоріч митець створив на симпозіумі композицію “Наші лідери”, розкриваючи ницість людей, спроможних на вбивство мільйонів. Його земляк Гаррі Баптіст виконав у рамках симпозіуму твір із символічною назвою “Зв’язані та заплутані”.
Мисткиня з Латвії Анда Мункевіца підтримує всілякими засобами українців і нашу боротьбу за свободу з перших днів російського вторгнення. Художниця належала до трьох учасників воєнного дванадцятого симпозіуму в жовтні 2022 р. Цьогоріч Анда Мункевіца приїхала до Львова всупереч внутрішньому болю, залишивши вдома смертельно хвору собаку. На жаль, вірна впродовж десятиліття подруга не дочекалася на повернення господині всього чотири години. Ця історія відіб’ється в наших спогадах разом із роботою “Схрещені крила” в синьо-жовтих барвах.
митець Ед ван Дейк приїхав на симпозіум до Львова зі своїм собакою Атосом (фото 1, 3);
художниця Анда Мункевіца створює роботу "Схрещені крила" (фото 2)
фото: Ярина Корпан
"Схрещені крила" Анда Мункевіца
фото: Михайло Бокотей / Музей скла у Львові
Кожен львівський симпозіум скла – це не лише робота художників біля гутних печей і виставка результатів. Міжнародна наукова конференція, прем’єрний показ документального фільму режисера Богдана Браги “Мистецтво народжене вогнем. Андрій Бокотей”, презентація монографії Михайла Бокотея “Студійне скло в Україні” видавництва ArtHuss, вручення нагород переможцям Премії Андрія Бокотея для молодих художників-склярів і ряд виставкових проєктів наповнили програму цьогорічного форуму.
Серед найяскравіших подій – виставка двох відомих польських митців Маріуша Лабінського та Ігоря Вуйціка в Музеї скла у Львові. Автори представили об’єкти образотворчого характеру та концептуального дизайну. Як зазначив на відкритті виставки професор Андрій Бокотей: “Наші народи та традиції такі близькі, але наше мистецтво скла настільки відрізняється. Потрібно один від одного багато вчитися, відтак зближаючись ще більше”.
виставка у Музеї скла у Львові;
на світлині (зліва направо) Маріш Лабінський, Михайло Бокотей, Ігор Вуйцік
відвідувачка роздивляється роботу Ігоря Вуйціка з його серії "Мехабіотилі"
фото: Музей скла у Львові
фрагмент експозиції виставки Маріуша Лабінського та Ігоря Вуйціка у Музеї скла у Львові
фото: Музей скла у Львові
Постійний учасник симпозіумів і водночас один із найвідоміших у світі художників-склярів Реміґіюс Крюкас (Литва) експонував на підсумковій виставці композицію “Вічна любов”. Багатозначна назва може й не одразу розкриває задум художника, проте для усвідомлених зрозуміло про яку любов ідеться. Інсталяція складається з декількох десятків естетичних стилізованих квітів. Це – поле червоних, покритих кров’ю квітів.
Участь у симпозіумі взяла потужна болгарська делегація: Лачезар Дочев, Маріелла Ботева та Елізар Мілев. Відданий друг України, митець із багатолітнім досвідом участі в різних міжнародних проєктах, у тому числі й симпозіумах у Львові, Лачезар Дочев подарував композицію “Беззіркова”. Монументальна, технологічно захоплююча скульптура вражаючих розмірів доповнить постійну експозицію Музею скла у Львові.
Відома у світі румунська художниця Йоана Стелеа працює зазвичай в концептуальній площині. Мисткиня вперше бере участь у симпозіумі у Львові, таким чином розширюючи географію учасників. “Капсула спогадів” – символічний наплечник, з відкритими кишенями, куди варто збирати спогади – позитивні й не лише. Збирати можна й кошти, які згодом використовувати на добрі вчинки.
робота мисткині Йоанна Стелеа
фото: Михайло Бокотей / Музей скла у Львові
Також уперше, але переконані не востаннє, в симпозіумі взяв участь новозеландський художник Беван Така, більшість часу вбраний в українську вишиванку. Захоплений нашою культурою, нашим мистецтвом і людяністю, художник проводив кожну вільну хвилину біля печі, допомагаючи професіоналам та аматорам. Не було меж подиву від віртуозного виконання майстром скляних об’єктів власноруч.
Та найбільшого позитиву учасникам, гостям, а й самим організаторам симпозіуму принесла участь групи ветеранів, які проходять реабілітацію в центрі Unbroken. Наші Герої, незважаючи на триваюче лікування не тільки фізичних травм, миттєво влилися в робочий процес формування гарячого скла буквально з перших хвилин перебування на печі. Проведені разом години співтворення залишили невичерпний масив спогадів і світлих емоцій: для захисників – про магію дотику до розжареної скляної маси; для нас – про можливість хоча б якось віддячити тим, хто стоїть горою за нашими життями, свободою та можливістю вільно творити.
ветеран, який проходить реабілітацію у центрі Unbroken, працює у творчій робітні 13-го Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові
фото: Тетяна Буняк для [естéт] газети
новозеландський художник Беван Така працює у творчій робітні 13-го Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові
фото: Тетяна Буняк для [естéт] газети
Результатом спільної роботи іноземних учасників симпозіуму, українських митців і ветеранів стала інсталяція “Понад хмарами” – центральна композиція на підсумковій виставці “World Glass for Ukraine” в залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. До експозиції увійшли твори українських склярів із Києва, Харкова та Львова. Безперечно, більшість робіт присвячені героїчній боротьбі українського народу з російським злом.
Споглядаючи за роботою учасників симпозіуму на гутній печі, відомий у світі український режисер Олесь Санін підкреслив: “Це історія не тільки про скло. Це історія про людей вогню. Це історія про сьогоднішню Україну, яка вся зараз зі скалок з розбитого скла. Та Україна не жертва! Тут зібралися художники, які розказують нову історію України, які знову перетворюють скло в неймовірні твори. Твори, в яких всередині зберігається сонце, твори, в яких всередині вогонь їхніх сердець і їхнє живе дихання”.
результатом спільної роботи іноземних учасників симпозіуму, українських митців та ветеранів стала інсталяція "Понад хмарами"
фото: Михайло Бокотей
Цьогорічний захід, реалізований в час незрівнянних випробувань для нашого народу, визначив нові поняття в парадигмі симпозіуму: вдячність за життя та свободу через світлу, чисту енергію співтворення в гарячому склі, через бажання бути разом і об’єднатися навколо первинних відчуттів безпеки, любові та допомоги ближньому.
Кожен симпозіум особливий. Незважаючи на те що основним стрижнем залишається робота у лаштунках гарячої гути, симпозіуми вирізняються за програмою, якістю, кількісними показниками, настроєм. Якби характеризувати кожен із симпозіумів одним гаслом, то 1989 був експериментом, 1992 – святом, 1998 – бідністю, 2007 – дистанцією, 2019 – шиком, 2022 – плачем, а 2025 – емоцією.
творча робітня в межах 13-го Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові
фото: Тетяна Буняк для [естéт] газети
творча робітня в межах 13-го Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові
фото: Ярина Корпан
творча робітня в межах 13-го Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові
фото: Ярина Корпан
Скло – це тепло, це енергія, це медіум втілення наших мрій і фантазій, наш водночас партнер і ворог. Воно не допускає нещирості, не любить наруги та спонукає до ідеального довершення, вимагає чистоти та прозорості. Скло об’єднує!
також читайте: МОДЕРНІЗМ, ВІДЕОАРТ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ. ОСІННІЙ ПУТІВНИК ВИСТАВКАМИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА У СВІТІ
Матеріал: Михайло Бокотей
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
