Тонка уважність та особисті роздуми про колективне: виставка Анни Звягінцевої “Світлячок”

На початку березня Мистецький арсенал стартував виставковий сезон 2025 року персональною виставкою “Світлячок” мисткині Анни Звягінцевої. Соло-проєкт продовжує програму, яку розпочали в інституції ще до повномасштабного вторгнення: репрезентація визначних імен у новітній історії українського мистецтва.

фрагмент експозиції виставки "Світлячок" Анни Звягінцевої у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Олександр Попенко / Мистецький арсенал

Кураторка проєкту Наташа Чичасова каже, що ця експозиція – своєрідний портрет Анни Звягінцевої, художниці неймовірно тонкої уважності. Мисткиня вдивляється у світ і влучно вхоплює рутинні малопомітні моменти, які здаються неважливими, але насправді великою мірою формують нас.

Назва проєкту – його центральний образ, метафоричний і реальний: сонячний зайчик, який мандрує простором, уособлює світло і надію всередині кожного з нас. 

Хронологія виставки зворотна: знайомство з практикою мисткині розпочинається з сучасності, а завершується 2013 роком. Однак, за словами кураторки, “правильний” (хронологічний - ред.) порядок також має право на існування. Йдучи з минулого до сьогодення, можна простежити як елементи ранніх творів мисткині викристалізовуються у її сучасних роботах. Саме такий варіант прочитання приведе нас до світла, що існує попри все, до світлячка, який зустрічає глядачів на початку експозиції.

Наташа Чичасова, кураторка проєкту (зліва) та Анна Звягінцева (справа) на відкритті виставки "Світлячок" у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

Ретроспективний підхід дає змогу побачити, що насправді практика художниці – це про сталість і вірність певним переконанням, змінюється лише спосіб подачі.  “Спостереження за світом, який існує довкола, потім трансформуються в певні роботи, які можуть набувати будь-якої форми”, – зазначає Наташа Чичасова. “Тобто можна сказати, що всі ці роки я працюю, можливо, над одними темами. Мене цікавить одне і те саме, просто воно проявляється в дуже різних матеріалах, формах та ідеях”, – доповнює Анна Звягінцева.  

“Світлячок” – надзвичайно особистий проєкт. Усі роботи обмірковані та пропущенні авторкою крізь себе. Власне, однією з призм, через яку мисткиня сприймає світ, став материнський досвід. Після того, як Анна народила доньку, вона багато роздумувала над темою фізичного контакту. Саме так, у 2017 році, народився проєкт “Недоречні доторки”, а звернення до тілесності, в різних формах, розвинулося у її майбутніх творах. До слова, торік “Недоречні доторки” Звягінцевої були представлені на 60-й Венеційській бієнале в межах проєкту “З України: Сміливі мріяти” від Пінчук Арт Центру.

фрагмент проєкту “Недоречні доторки” Анни Звягінцевої

в межах виставки "Світлячок" у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

Обраний часовий проміжок, 2013-2025 рр. (чи 2025-2013 рр. - ред.), натякає на наскрізну тему проєкту. Художниця зазначає, що не бувала на сході країни, але постійно роздумувала над тим, як вона може розповісти про війну перебуваючи там, де вона є. Одним з символів, які з початком тривожних новин змінили своє первісне значення на вісників небезпеки, стали вікна. У 2015-му Анна створила роботу “Намалювати вікно, зім’яти папір”, як відлуння вторгнення, яке було чути у Києві. 

Розповідаючи про війну, Звягінцева часто звертається до образів природи: “Трава виросте, що б там не було. Все пройде, а трава виросте”, – говорить мисткиня. Роздуми авторки не лише про відновлення, а й про небезпеку. Художниця оприявнила свій підсвідомий страх, коли її дитина попросила пробігтися по траві. Так з’явилася робота – “Запілля” (2023), для якої мисткиня зібрала те, що може приховати у собі поле. 

“Як би не хотілося дегуманізувати ворога, зло все-таки чинять люди”, – зазначає кураторка Наташа Чичасова. Робота “Сталий костюм для окупанта” (2022)  про це. Мисткиня створила прозорий одяг, що є спідньою білизною, і розмістила у ньому насіння. Коли загарбник поляже на нашій землі, воно проросте з його тіла. 2023 року "Костюм для окупанта" експонувався в межах інавгураційної виставки “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми” під кураторством Катерини Яковленко, Наталії Маценко та Бориса Філоненка у центрі сучасного мистецтва Jam Factory Art Center.

ескіз до роботи “Намалювати своє вікно, зім’яти папір” в експозиції виставки "Світлячок" Анни Звягінцевої у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

інсталяція “Намалювати своє вікно, зім’яти папір” в експозиції виставки "Світлячок" Анни Звягінцевої у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

фото 1: робота “Сталий костюм для окупанта” Анни Звягінцевої в експозиції виставки "Світлячок" у Мистецькому арсеналі (Київ); фото 2,3 : ця ж робота та її детальний фрагмент в експозиції виставки “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми” в Jam Factory Art Center (Львів, 2024 р.) фото 1 - Анастасія Курінська для [есте́т] газети, фото 2,3 - Ія Степанюк

Звернення до теми тілесності, інтерес до якої виник внаслідок материнського досвіду, прослідковується також у роботі “Сховок” (2023). Сукня, що будь-якої хвилини може стати поховальним саваном, огортається будиночком, що є примарним символом безпеки. Поряд знаходиться ще одна текстильна робота – “На повернення”, завдяки якій мисткиня прагне осмислити тему ампутації. Це алюзія на твір Андерсена “Дикі лебеді”, де головна героїня плела сорочки з кропиви для своїх братів-лебедів, однак не встигла завершити, тож один з них лишився з крилом. Робота Анни є процесуальною: художниця щораз дов’язує рядок сорочки, але ніколи не закінчить її. 

робота “Сховок” Анни Звягінцевої в експозиції виставки "Світлячок" у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

робота “На повернення” Анни Звягінцевої в експозиції виставки "Світлячок" у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

робота “Світлячок” Анни Звягінцевої в експозиції виставки "Світлячок" у Мистецькому арсеналі. Київ, березень 2025 фото — Анастасія Курінська для [есте́т] газети

Експонат, який розпочинає (або завершує) виставку – також сорочка, особиста річ художниці, яку вона масштабувала до розмірів хатинки-прихистку. Вона взаємодіє з пейзажами, створення яких здавалося мисткині дивним і сміливим відчуттям. Усе перелічене – середовище існування світлячка, до якого спрямовані роботи в інших залах.

Попри інтимність, практика Звягінцевої працює не лише з темою особистої, а й колективної пам'яті. Мисткиня не маніфестує, а говорить натяками, для оприявлення яких варто бути уважними. 

Виставка триває до 4 травня.

Раніше ми також писали про те, що Мистецький арсенал виклав у вільний доступ електронний каталог своєї колекції. Збірка цього Національного культурно-мистецького та музейного комплексу формувалася упродовж майже двох десятиліть. Нині вона нараховує 9081 музейний предмет. Відтепер з колекцією інституції можна познайомитися в онлайн-форматі.

також читайте: СЮРРЕАЛІЗМ ТА МОВА СНІВ. ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО МИСТКИНЮ ЕММУ АНДІЄВСЬКУ

Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest

Матеріал: Анастасія Курінська

Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа