top of page

10 ЗНАКОВИХ РОБІТ ОЛЕКСИ НОВАКІВСЬКОГО

Живопису Олекси Новаківського притаманні прометеївський бунт, переможна боротьба волі до життя і драматизм людського призначення. У його роботах відобразився приголомшливо напружений і сповнений драматичного пафосу, гіркоти й любові діалог митця з життям. У день народження українського символіста та експресіоніста розповідаємо про його знакові роботи.


фрагмент роботи «Автопортрет з букетом квітів», 1933 р. власність родини Новаківських

Мала батьківщина Олекси Новаківського — мальовниче Східне Поділля. Він народився 14 березня 1872 року у селі Ободівка, що на Вінниччині. Його дитинство минало серед безкраїх, незайманих лісів, у тісному спілкуванні з місцевими селянами. Художнє ремесло Новаківський почав опановувати в Одесі, потім поїхав на навчання до Краківської академії мистецтв.


1911 року виставку робіт Олекси Новаківського у Кракові відвідав Андрей Шептицький. Його вразив самобутній талант художника, і митрополит запросив Новаківського переїхати до Львова, запропонувавши йому стипендію та утримання. Олекса Новаківський прийняв запрошення і 1913 року разом з сім’єю оселився у віллі Яна Стики (на вулиці Листопадового Чину, 11, зараз там розташований Художньо-меморіальний музей митця).

Львівський період був часом найбільшого розквіту мистецтва художника. Саме тоді з-під пензля Олекси Новаківського з’являються його найвідоміші твори, що не перестають викликати захоплення у шанувальників українського мистецтва.



ПРОБУДЖЕННЯ НА ТЛІ РОЗП'ЯТТЯ, 1914 р.

Робота належить до ранніх варіантів важливої для художника теми, яка хвилювала його творчу уяву впродовж багатьох років. В образі юної крилатої дівчини, що потягується від сну на тлі мотиву розп’яття, художник втілює свої пророчі роздуми про долю України. Мотив Розп’яття тут символізує драматизм історичної долі українського народу й водночас ніби натякає на божественне заступництво над ним.


Цікавим є той факт, що моделлю для цього твору, як і для багатьох інших робіт Новаківського, була його майбутня дружина Анна-Марія Пальмовська.


Олекса Новаківський, “Пробудження на тлі розп'яття”, 1914 р.



ВТРАЧЕНІ НАДІЇ (ВИЗВОЛЕННЯ), 1903-1908 рр.

Цей твір, попри нібито автобіографічність сюжету й властивий ранньому періоду творчості художника реалізм, має винятково символіко-алегоричний характер. Митець зобразив себе й свою наречену Анну-Марію в момент розпачу — над домовиною дитини. Але діти у митця ніколи не помирали. Новаківський зображає на полотні цілком уявну ситуацію, у якій найповніше розкривається велич і трагізм людського призначення.


Олекса Новаківський, “Втрачені надії” (“Визволення”), 1903-1908 рр.




ЮР ПРИ ЗАХОДІ СОНЦЯ, 1923 р.

Величний краєвид Святоюрської гори у Львові, увінчаної храмом святого Юра (його художник мав змогу щодня бачити з вікон своєї майстерні) постійно хвилював уяву Олекси Новаківського. Митець малював цей львівський мотив у безлічі пленерних етюдів за різного освітлення, у різні пори дня й року. З часом цей образ набував в уяві художника все більш багатозначного звучання. “Юр при заході сонця” належить до ранніх етюдів цієї серії.


Олекса Новаківський, “Юр при заході сонця”, 1923 р.




ДОВБУШ — ВОЛОДАР ГІР, 1931 р.

Ця пізня робота є яскравим продовженням героїко-патріотичної тематики у творчості Олекси Новаківського. В образі легендарного народного месника Гуцульщини художник звеличує нескорений, волелюбний дух українського народу. У композиції виразно видно особливості пізнього експресіоністичного почерку Олекси Новаківського початку 1930-х рр., коли в його творах з’являється потужна динаміка нервового мазка та містичне горіння гарячих, інтенсивних барв.


Олекса Новаківський, “Довбуш — володар гір”, 1931 р.




ДЗВІНКА, 1930-1931 рр.

Доповнює тему Олекси Довбуша робота “Дзвінка” — поетичний образ легендарної гуцульської красуні, коханої народного борця та винуватиці його загибелі. В уяві Новаківського цей образ із легенди перетворюється на уособлення звабливої й водночас зрадливої краси життя.


Олекса Новаківський, “Дзвінка”, 1930-1931 рр.




ЛЕДА КЛАСИЧНА, кінець 1920-тих рр.

На твір художника надихнув сюжет античного міфу про любовний зв’язок Леди з грецьким богом Зевсом, що, зачарований вродою жінки, з’являвся до неї в образи лебедя. Новаківський творчо сформувався на початку XX ст. в літературно-мистецькому середовищі Кракова, де на той час еротичні мотиви були предметом особливого зацікавлення з боку художників, поетів, літераторів та філософів.


В образній інтерпретації “Леди” Олекса Новаківський ніби перегукується з популярними в роки його молодості філософськими ідеями Артура Шопенгауера, трактуючи еротичний мотив як спалах у ланцюгу великої містерії природи.


Монументальна, замкнута плавним овальним ритмом композиція цього твору є своєрідною парафразою малярської роботи Мікеланджело на тему “Леди”, що нині зберігається в одному з музеїв Венеції.


Олекса Новаківський, “Леда класична”, кінець 1920-х рр.




КОЛЯДА, 1907-1910 рр.

Анна-Марія Пальмовська, дружина Олекси Новаківського, часто була моделлю для алегоричних композицій художника, зокрема для твору «Коляда» (1907-1910). На перший погляд, сюжет картини простий: митець зобразив у народних строях трьох жінок, котрі колядують. Однак задум художника був складнішим. З допомогою композиції та символічних знаків він наповнив полотно складними значеннями. Передусім це стосується трьох схилених над книгою жіночих постатей з однаковими обличчями, які композиційно утворюють піраміду. Це зображення різдвяного обрядового дійства виразно перегукується з іконою Старозавітної Трійці.


Олекса Новаківський, "Коляда", 1907-1910 рр.



ГОРА ГРЕГІТ, 1931 р.

Олекса Новаківський любив малювати разом з учнями на пленерах під час літніх студій у гуцульському селі Космач. Під час одного з таких пленерів митець написав краєвид гори Грегіт, яка розташована поблизу села. В цій роботі яскраво проявляється експресіонізм пізнього періоду творчості художника — дуже динамічний мазок, неймовірні колористичні контрасти та емоційність.


Олекса Новаківський, "Гора Грегіт", 1931 р.



МАРІЯ, 1914 р.

До столітнього ювілею Кобзаря Олекса Новаківський створив етюд до композиції «Марія» за мотивами однойменної поеми Тараса Шевченка. Від 1913-го по 1920-ті рр. митець намалював ряд образів Богородиці, серед яких й ця робота.

Олекса Новаківський, "Марія" (варіант І), 1914 р.




АВТОПОРТРЕТ (З БУКЕТОМ КВІТІВ), 1933 р.

Цей твір позначений потужною експресією пізнього малярського почерку художника. Розвіяне волосся, експресія форм, дзвінкі, напружені кольорові контрасти, звивисті, нервові мазки — усе це надає автопортретові драматичного звучання. Букет у руці художника символізує красу, якій він усе життя служив своїм мистецтвом.


Олекса Новаківський, “Автопортрет (з букетом квітів)”, 1933 р.












Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest






Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon чи Buy me a Coffee. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа.



Commentaires


bottom of page