Вернісажі квітня: 7 виставок, які варто відвідати у Львові, Луцьку, Дніпрі, Івано-Франківську та Києві
- mailforiya
- 17 квіт.
- Читати 4 хв
Оновлено: 4 дні тому
Виставковий календар квітня видався доволі щільним — у Львові показують рисунки Олекси Новаківського, що понад сто років пролежали у сімейному сейфі, до Луцька художниця Людмила Давиденко привезла складносплетіння свого малярства і скульптури, а у середмісті Івано-Франківська проростає новий сад… “сад відновлення” мисткині Зірки Савки. І це — далеко не весь перелік проєктів, що їх пропонують шанувальникам мистецтва музеї та галереї у різних містах України.
колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети
До вашої уваги наша добірка вернісажів квітня:
“Оберт”. Людмила Давиденко
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк з 04 квітня Упізнаваний стиль Людмили Давиденко — асоціативний абстрактний живопис та скульптура, в яких головну роль відіграє лінія. Лінія трансформується, множиться, проростає з площини у простір і навпаки.
Через лінію художниця говорить про пам’ять, біль, опір, людську єдність і здатність рухатися далі — навіть тоді, коли здається, що все зупинилось...
фрагмент експозиції виставки "Оберт" Людмили Давиденко у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) фото — МСУМК
Виставка “Оберт” — про циклічність, про повторення і водночас — про оновлення. Про те, що навіть у найтемніші моменти життя продовжується, а мистецтво залишається простором сили, пам’яті й надії.
“Сейф Новаківського 1914-1918”
Львівський муніципальний мистецький центр з 11 квітня до 19 червня
Експозиція представляє роботи художника, що понад сто років зберігалися у сімейному сейфі, а сьогодні стають частиною мистецького дискурсу. Рисунки відображають події та суспільні настрої цього періоду на території Галичини, міфи та роздуми про катастрофу Першої світової війни, яка, на думку авторів проєкту, несправедливо залишилася забутою в українській культурі.
афіша проєкту "Сейф Новаківського 1914-1918" світлина — Львівський муніципальний мистецький центр
Цикл рисунків Олекси Новаківського періоду Великої війни охоплює широку тематику: від передчуття катастрофи до зображень ран, травм, фантастичних монстрів і міфологічних образів, що відображають хаос і жах воєнних дій. Але також це — простір для збереження пам’яті та мрій про перемогу.
також читайте: 10 ЗНАКОВИХ РОБІТ ОЛЕКСИ НОВАКІВСЬКОГО
“Дорога довша як життя”. Дмитро Стецько
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького з 04 квітня до 11 травня
Дмитро Стецько (1943–2017) навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша. Жив і працював у Тернополі. У ранній період творчості зазнавав переслідувань за індивідуалізм і бунтарську вдачу: в митця відібрали майстерню, не давали замовлень, його твори знімали з виставок… Попри те, він ніколи не відступав від свого принципу: незалежність у житті та творчості.
фрагменти експозиції виставки "Дорога довша як життя" Дмитра Стецька в Національному музеї у Львові фото — Тетяна Буняк для [есте́т] газети
Стецько позиціював себе як художник-індивідуаліст, що не сповідує жодного мистецького напряму. Свій стиль називав «полістилізм» – нашарування різних ідей в одній формулі.
“Сад відновлення”. Зірка Савка
Центр сучасного мистецтва, Івано-Франківськ з 09 квітня до 22 квітня
Зірка Савка — мисткиня зі Львова, яка працює з графікою, паперовою та текстильною пластикою, інсталяціями та перформансом. Останні два роки активно працює з темою війни, тілесності, меморіалізації та емоційних станів. Її франківський проєкт “Сад відновлення” об’єднав серію робіт у змішаній техніці, а також партисипативну інсталяцію, яка розгорнулася в окремому камерному експозиційному просторі.
фрагменти експозиції виставки "Сад відновлення" Зірки Савки у Центрі сучасного мистецтва, Івано-Франківськ фото — Зірка Савка
“Кожен відвідувач може тут сісти, вдихнути, видихнути, відчути землю під ногами, яка хоч і випалена, але ми можемо продовжувати сіяти в неї квіти, таким чином перезавантажуватися і працювати далі. Звісно, це — довгий шлях. Але “Сад відновлення” — саме про це, про внутрішнє відновлення і час, який ми маємо знайти, аби відбувся цей процес”, — розповідає про концепцію інсталяції мисткиня.
"Валькірія". Вєра Бланш
Stedley Art Foundation, Київ з 8 квітня (за попереднім записом) до 31 травня
Киянка Вєра Бланш, фешн- та артфотографка, що знімала для Vogue, Dazed and Confused, Fucking Young, Harper's Bazaar та L`Officiel, з початком повномасштабного вторгнення отримала акредитацію від Збройних Сил України й вирушила на прифронтові та деокуповані території документувати війну. Влітку 2023 року її фотовиставка “Трибунал” про життя на щойно деокупованій Київщині експонувалася у Підгорецького замку (підрозділі Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького).
Згодом Вєра Бланш переїхала до Японії, де почала працювати з керамікою. Паралельно вона освоювала традиційну японську техніку графіки тушшю.
фрагменти експозиції виставки "Валькірія" Вєри Бланш у Stedley Art Foundation, Київ фото — Stedley Art Foundation
Поєднуючи українські та японські мотиви, художниця сформувала новий візуальний образ, в якому військові шоломи перегукуються з українськими вінками, а жінки втілюються у міфічних валькірій, символ незламності. Повернувшись в Україну, Вєра продовжила проєкт, створивши серію керамічних гранатів – символів надії та перемоги. Їхнє металеве забарвлення нагадує броню – мотив, що проходить крізь усю серію "Валькірій".
“РАЦС”. Марина Скугарєва
Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького 11 квітня до 8 червня
Марина Скугарєва – українська художниця, одна з представниць “Нової української хвилі”, яка через постмодерністські ідеї оновлює традиційну українську естетику. У 1980-ті, коли Марина навчалась у Львові, Палац Потоцьких (нині музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв), був РАЦСом, і мисткиня навіть встигла скористатися ним за призначенням. А цьогоріч вона повертається сюди з великою однойменною персональною виставкою.
фрагменти експозиції виставки "РАЦС" Марини Скугарєвої у Львівській національній галереї мистецтв фото — ЛНГМ
“Шиття”. Анастасія Подерв’янська
Дніпровський художній музей з 10 квітня до 11 травня Виставковий проєкт "Шиття" — своєрідна ретроспектива роботи мисткині з текстилем, з яким вона працює з 2015 року. Анастасія Подерв’янська прагне змінити сприйняття текстилю як ужиткового рукоділля, розкрити його художній потенціал.
У своїх текстильних творах авторка апелює і до класичних зразків світового мистецтва, і до традицій народних ремесел, і до пізнаваних образів масової культури. На виставці в чотирьох експозиційних залах музею представлені чотири серії робіт художниці: “Натюрморт”, “Явища земні й небесні”, “Inner World”, “Кантрі Хорор”.
фрагменти експозиції виставки "Шиття" Анастасії Подерв'янської у Дніпровському художньому музеї фото — Дніпровський художній музей
Раніше ми також писали про те, що у Києві Мистецький арсенал стартував свій виставковий сезон 2025 року персональною виставкою “Світлячок” мисткині Анни Звягінцевої. Соло-проєкт продовжує програму, яку розпочали в інституції ще до повномасштабного вторгнення: репрезентація визначних імен у новітній історії українського мистецтва.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк
