Про що мовчать книги на портретах минулих століть
- mailforiya
- 16 черв.
- Читати 4 хв
Оновлено: 30 черв.
Що може розповісти книга, зображена на давньому портреті? Більше, ніж здається на перший погляд. На малярських творах минулих століть цей атрибут був не випадковою деталлю — він натякав на освіту, статус, захоплення чи навіть духовні прагнення портретованої особи. Чому митці зображали героїв своїх картин із книжкою у руках, і які історії приховують такі портрети з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького? Розповідаємо у цій статті.

фрагмент портрета священника Петра Паславського (1826 рік), художник — Йосип Змій Микловський зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
До повномасштабного вторгнення у просторих залах другого поверху головного корпусу Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (далі — НМЛ) можна було довго та зосереджено роздивлятися десятки українських малярських творів XVII - початку XX століття. За відвідувачами зі стін уважно стежили елегантні дами у пишних вбраннях, воїни в обладунках, представники духовенства в темних одіяннях… Всі вони — герої давніх портретів музейної збірки, кожен зі своєю життєвою історією, вподобаннями та захопленнями. І, якщо ми вже згадали про захоплення, то чимало з них, ймовірно, любили читати, бо на портретах можна було побачити чимало книг.
Оксана Жеплинська, очільниця відділу “Українського мистецтва XIX - початку XX ст.” Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, розповість про значення книги у давньому портретному живописі та познайомить нас з найпалкішими шанувальниками книг, чиї портрети зберігаються у збірці музею.

фрагмент постійної експозиції НМЛ "Українське мистецтво XVIII – початку XX століть", 2021 р.
фото — Галина Кучманич,

фрагмент постійної експозиції НМЛ "Українське мистецтво XVIII – початку XX століть", 2017 р. фото — НМЛ

Оксана Жеплинська під час екскурсії постійною експозицією "Українське мистецтво XVIII – початку XX століть" в НМЛ, 2020 р. фото — НМЛ, колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети
Колекція давнього українського портрета НМЛ хоч і не є надто чисельною, проте посідає вагоме місце у мистецькій спадщині українського портретного малярства.
У давньому портретному малярстві серед багатьох атрибутів, які розповідають про зображувану особу, важливе місце посідає книга, символ людської мудрості, знання та інтелекту.
Книга в руках портретованої моделі, як правило, вказувала на освіченість людини, її захоплення книжковою культурою. Часто з книгою в руках зображували власників великих бібліотек. У збірці давнього портрета Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького є ціла низка таких зображень.
Одне з них — портрет ігумена Підгорецького монастиря Парфенія Ломиковського (близько 1660-1729), знаного у ті часи книжника. Його приватна бібліотека, у складі монастирської книгозбірні, дійшла до нашого часу. Нині основна частина цієї колекції знаходиться у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Про характер книгозбірні ігумена свідчить той факт, що саме у її складі зберігся найповніший з відомих списків творів Івана Вишенського.

портрет ігумена Підгорецького монастиря Парфенія Ломиковського (поч. ХVІІІ ст.),
художник — Варсонофій Венедиктович
зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

фрагмент портрета ігумена Підгорецького монастиря Парфенія Ломиковського,
художник — Варсонофій Венедиктович
зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
З книгою у руках зобразив художник Лука Долинський єпископа Львівського, Галицького і Кам’янець Подільського й митрополита Київського та всієї Русі Лева Шептицького (1717-1779). Лев Шептицький ревно дбав про освіту греко-католицького духовенства. Завдяки його старанням у Відні 1774 року було засновано духовну семінарію "Варвареум" для греко-католицьких священників Австро-Угорщини та підготовлено ґрунт для заснування Генеральної семінарії у Львові.
також читайте: ЛИСТИ, ЛЕГЕНДИ Й АВАНГАРД — 7 КНИЖКОВИХ НОВИНОК ПРО УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО

портрет митрополита Лева Шептицького (1775-1779 рр.), художник — Лука Долинський
зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

фрагмент портрета митрополита Лева Шептицького (1775-1779 рр.), художник — Лука Долинський зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
Особливо поширеним стає зображення з книгою у першій половині ХІХ століття, коли у портретному малярстві змінюється інтерпретація образу людини. Увагу портретистів привертає освічена, розумово обдарована індивідуальність, свідомий громадянин суспільства. У цей період на портретах зустрічаємо чимало людей з книгою, листом або й просто згортком паперу. Усі вони — просвітники, інтелектуали свого часу.
Високоосвіченими особистостями на портретах виступають представники греко-католицького духовенства, які у першій половині ХІХ століття, в період національно-культурного відродження у Галичині, стали активними провідниками рідного народу.
У власній бібліотеці біля стелажа з книгами намальовано церковного діяча, письменника, знаного бібліофіла, збирача рукописів і стародруків Єроніма Стрілецького (1732-1804). Він був автором "Короткої руської граматики", опублікував низку праць: "Поученіє о обрядах христіянских" (1768); "Epitome historica de origine antiquitate et praesertim de celebratissimo opere coronationis Thaumaturgae in Poczajoviensis monte Imaginis BVMariae". Перед смертю Стрілецький заповів свою бібліотеку греко-католицькій капітулі у Перемишлі.

портрет священника Єроніма Стрілецького (1800 рік), художник — невідомий зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

фрагмент портрета священника Єроніма Стрілецького (1800 рік), художник — невідомий зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
Важливим атрибутом виступає книга у портреті священника Петра Паславського (1792-1847), представника нової української літератури доби "Русалки Дністрової". Паславський написав щоденник, в якому послідовно занотував свою діяльність як пароха церкви святої Варвари у Відні, навколо якої гуртувалися молоді українські культурні діячі, студенти богословʼя. Займаючись питанням української літературної мови в Галичині, написав "Скорочену руську граматику", якою згодом, як йдеться у деяких джерелах, користувався філолог Йосип Левицький для створення нової граматики української мови.

портрет священника Петра Паславського (1826 рік), художник — Йосип Змій Микловський зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

фрагмент портрета священника Петра Паславського (1826 рік), художник — Йосип Змій Микловський зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
У давньому портретному малярстві зустрічаємо й портрети жінок з книгою. Наприклад, у колекції НМЛ є харизматичний портрет Анни Пророчиці, матері пророка та останнього ізраїльського судді Самуїла. Про Анну Пророчицю та її непростий шлях до материнства йдеться в одній з книг Старого Завіту.
також читайте: ХРАНИТЕЛІ РІЗДВА. ПРО НАЙДАВНІШІ УКРАЇНСЬКІ РІЗДВЯНІ ІКОНИ РОЗПОВІДАЮТЬ НАУКОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ

портрет Святої Анни Пророчиці з книгою (друга половина XVIII ст.), художник — невідомий зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
Зараз усі ці портрети, як і вся колекція музею, включно з творами постійної експозиції, перебувають у сховищах і очікують завершення війни у безпеці.
Раніше ми також писали про те, що британське видавництво Thames&Hudson видало книгу про українське мистецтво XX-XXI століть. Видання "The Art of Ukraine" стало продовженням знаної серії World of Art (науково-популярні книги з історії світового мистецтва), яку Thames&Hudson видає вже багато років поспіль.
"The Art of Ukraine" для Thames&Hudson — не перша книга про українське мистецтво. 2022 року там вийшов друком спеціальний каталог виставкового проєкту "В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х". До книги увійшли статті провідних науковців та експертів у сфері українського авангарду.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Оксана Жеплинська





