НАРОДЖЕННЯ КАХОВСЬКОЇ ГЕС НА КАРТИНАХ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ
- mailforiya
- 14 черв. 2023 р.
- Читати 4 хв
Оновлено: 12 черв.
Те чого ми боялися понад рік, таки сталося — росіяни завдали чергового підлого удару, зруйнувавши Каховську гідроелектростанцію. Досі важко усвідомити масштаби катастрофи та її наслідки для людей, флори та фауни України. Фахівці вже встигли заявити, що відновити інженерну споруду буде неможливо, тому, ймовірно, на її місці з'явиться щось нове. Втім завдячуючи українським художникам нині маємо живописні спогади про народження Каховської ГЕС і міста Нова Каховка.
художник Альбін Ґавдзинський малює пейзаж на будові Каховської ГЕС, 1950-ті рр.,
фото зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського
Надвечір 6 червня (день, коли агресор здійснив теракт на дамбі ГЕС) Херсонський художній музей ім.О.Шовкуненка опублікував на своїй сторінці у Фейсбук серію творів, на яких зафіксовано будівництво зруйнованої гідроелектростанції.
Серед робіт, якими поділився музей, живопис і графіка Івана Ботька та Бориса Лавриненка. На початку листопада 2022 року російські окупанти викрали ці та тисячі інших творів з Херсонського художнього музею та незаконно вивезли їх до анексованого Криму. Потім деякі з них "засвітилися" у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Нині точне місце перебування більшості творів з колекції Херсонського художнього музею залишається невідомим.
також читайте: РОСІЙСЬКІ ОКУПАНТИ РОЗГРАБУВАЛИ ХЕРСОНСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ
"Будівництво шлюзу Каховської ГЕС" (1953), Іван Ботько,
збірка Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка
"Заливка шпунта на будівництві Каховської ГЕС" (1952), Іван Ботько,
збірка Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка
"На будівництві Каховської ГЕС", Борис Лавриненко,
збірка Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка
Каховська ГЕС будувалася у 1950-х роках. Тоді ж виникло й місто Нова Каховка, де жили будівельники та працівники електростанції. Об'єкт став вінцем масштабного проєкту по будівництву та модернізації цілої низки гідротехнічних споруд в СРСР. В 1947-1948 роках радянська влада розробила програму, метою якої було попередження посух та підвищення рівня врожаїв шляхом створення штучних водойм, лісових насаджень та низки інших заходів. Ця програма дістала назву "Сталінський план перетворення природи". До нього, серед інших об'єктів, увійшло й будівництво Каховської ГЕС.
Об'єкти, які були реалізовані в межах "Великих будов комунізму", так охрестили цю програму радянські ЗМІ, по завершенню будівництва отримали іменні поштові марки. А Каховській ГЕС присвятили ще й серію листівок.
"На будівництві Каховської ГЕС", Альбін Ґавдзинський. Листівка 1957 року
"Геодезисти на будівництві Каховської ГЕС", Сергій Григор‘єв. Листівка 1952 року
іменні поштові марки "Великих будов комунізму": Каховська ГЕС, Волго-Донський судноплавний канал, Сталінградська ГЕС, Куйбишівська ГЕС, Головний Туркменський канал
На одній з листівок бачимо індустріальний пейзаж "На будівництві Каховської ГЕС" Альбіна Ґавдзинського. У 1950-х роках український пейзажист намалював велику серію малярських робіт, присвячених Каховській ГЕС. Художник народився в Одеській області, навчався в Одеському художньому училищі та одразу після випуску поїхав в Нову Каховку документувати своїми творами будівництво ГЕС.
1961 року Альбіну Ґавдзинському було надане звання почесного громадянина міста Нова Каховка. Того ж року, як жест вдячності, митець подарував місту 237 своїх картин. Спеціально для їхнього зберігання та експонування у місті створили картинну галерею, яка до початку 2000-х знаходилася у підпорядкування Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка. 2002 року галерея перейшла на баланс міста, а 2003 року, ще за життя митця, їй було присвоєне ім'я Альбіна Станіславовича Ґавдзинського.
також читайте: КАРТИНИ ВИКРАДЕНІ З НОВОКАХОВСЬКОЇ КАРТИННОЇ ГАЛЕРЕЇ ЕКСПОНУЮТЬСЯ НА ВИСТАВЦІ В МОСКВІ
художник Альбін Ґавдзинський малює пейзаж на будові Каховської ГЕС, 1950-ті рр.,
фото зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського
без назви, Альбін Ґавдзинський, 1950-ті рр.,
зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського
До 24 лютого 2022 року в колекції Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського зберігалося 297 творів митця-фундатора. На превеликий жаль, інституція, як і багато інших музеїв та галерей, що опинилися в окупації, на початку 2022 року була розграбована росіянами. Як повідомлялося у Новокаховських телеграм-каналах, окупанти вивезли у невідомому напрямку всі картини з експозиційних залів і сховків Галереї. Нам залишається лише надіятися, що вони не розпорошаться по приватних колекціях, й знайдуться механізми, які дозволять повернути викрадене в Україну.
роботи Альбіна Ґавдзинського присвячені будівництву Каховської ГЕС, 1950-ті рр.,
зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського
Художні фонди Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського були вивезені окупантами з Нової Каховки у листопаді 2022 року. У листопаді 2024 року кілька десятків робіт зі збірки цієї галереї було представлено на виставці “Завжди Нова Каховка” (“Всегда Новая Каховка”) у Москві.
роботи Альбіна Ґавдзинського присвячені будівництву Каховської ГЕС зі збірки новокаховської Картинної галереї на виставці “Всегда Новая Каховка” у Москві колаж - [есте́т] газета
відкриття виставки “Всегда Новая Каховка” у Москві фото з сайту окупаційної адміністрації Херсонської області колаж - [есте́т] газета
Виставку, присвячену будівництву Каховської ГЕС, відкрили вкінці листопада 2024 у корпоративному музеї “Транснафти” (“Транснефть”). У повідомленні на сайті окупаційної адміністрації Херсонської області зазначено, що показ художніх творів став спільним проєктом керівництва “Транснафти” та херсонської делегації на чолі з Володимиром Сальдо (призначений росіянами губернатор окупованих територій Херсонської області). Разом з Сальдо виставку відкривав Володимир Боделан, син колишнього мера Одеси Руслана Боделана й ексначальник одеського обласного управління ДСНС, а зараз - "представник регіону при уряді РФ".
На виставці експонували роботи українського пейзажиста Альбіна Ґавдзинського (1923-2014) зі збірки новокаховської картинної галереї та твори інших митців, що фіксували процес будівництва каховської гідроелектро станції.
Раніше ми також писали про те, що відновлювати мозаїку "Підкорювачі космосу" в окупований Маріуполь прислали реставраторів з Ермітажу. На початку лютого 2024 інформаційний простір сколихнула новина про те, що в Маріуполі окупанти почали зносити Будинок зв’язку, а відтак, разом з будівлею, вони знищать й мозаїчне панно Віктора Арнаутова “Зв’язківці”, більш відоме як “Підкорювачі космосу”. Провівши невелике OSINT-дослідження та поспілкувавшись з джерелами, вдалося з’ясувати, що маріупольський Будинок зв’язку таки не зносять, а готують до подальшої реконструкції. Проте доля мозаїки у цьому проєкті “відновлення” залишалася не зрозумілою.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк
