- 14 черв.
- Читати 3 хв

НАРОДЖЕННЯ КАХОВСЬКОЇ ГЕС ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ

Те чого ми боялися понад рік, таки сталося — росіяни завдали чергового підлого удару, зруйнувавши Каховську гідроелектростанцію. Досі важко усвідомити масштаби катастрофи та її наслідки для людей, флори та фауни України. Фахівці вже встигли заявити, що відновити інженерну споруду буде неможливо, тому, ймовірно, на її місці з'явиться щось нове. Втім завдячуючи українським художникам нині маємо живописні спогади про народження Каховської ГЕС і міста Нова Каховка.

художник Альбін Ґавдзинський малює пейзаж на будові Каховської ГЕС, 1950-ті рр.,

фото зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського

Надвечір 6 червня (день, коли агресор здійснив теракт на дамбі ГЕС) Херсонський художній музей ім.О.Шовкуненка опублікував на своїй сторінці у Фейсбук серію творів, на яких зафіксовано будівництво зруйнованої гідроелектростанції.

Серед робіт, якими поділився музей, живопис і графіка Івана Ботька та Бориса Лавриненка. На початку листопада 2022 року російські окупанти викрали ці та тисячі інших творів з Херсонського художнього музею та незаконно вивезли їх до анексованого Криму. Потім деякі з них "засвітилися" у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Нині точне місце перебування більшості творів з колекції Херсонського художнього музею залишається невідомим.

"Будівництво шлюзу Каховської ГЕС" (1953), Іван Ботько,

збірка Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка

"Заливка шпунта на будівництві Каховської ГЕС" (1952), Іван Ботько,

збірка Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка

"На будівництві Каховської ГЕС", Борис Лавриненко,

збірка Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка

Каховська ГЕС будувалася у 1950-х роках. Тоді ж виникло й місто Нова Каховка, де жили будівельники та працівники електростанції. Об'єкт став вінцем масштабного проєкту по будівництву та модернізації цілої низки гідротехнічних споруд в СРСР. В 1947-1948 роках радянська влада розробила програму, метою якої було попередження посух та підвищення рівня врожаїв шляхом створення штучних водойм, лісових насаджень та низки інших заходів. Ця програма дістала назву "Сталінський план перетворення природи". До нього, серед інших об'єктів, увійшло й будівництво Каховської ГЕС.

Об'єкти, які були реалізовані в межах "Великих будов комунізму", так охрестили цю програму радянські ЗМІ, по завершенню будівництва отримали іменні поштові марки. А Каховській ГЕС присвятили ще й серію листівок.

"На будівництві Каховської ГЕС", Альбін Ґавдзинський. Листівка 1957 року

"Геодезисти на будівництві Каховської ГЕС", Сергій Григор‘єв. Листівка 1952 року

іменні поштові марки "Великих будов комунізму": Каховська ГЕС, Волго-Донський судноплавний канал, Сталінградська ГЕС, Куйбишівська ГЕС, Головний Туркменський канал

На одній з листівок бачимо індустріальний пейзаж "На будівництві Каховської ГЕС" Альбіна Ґавдзинського. У 1950-х роках український пейзажист намалював велику серію живописних робіт, присвячених Каховській ГЕС. Художник народився в Одеській області, навчався в Одеському художньому училищі та одразу після випуску поїхав в Нову Каховку документувати своїми творами будівництво ГЕС.

1961 року Альбіну Ґавдзинському було присвоєне звання почесного громадянина міста Нова Каховка. Того ж року, як жест вдячності, митець подарував місту 237 своїх картин. Спеціально для їхнього зберігання та експонування у місті створили картинну галерею, яка до початку 2000-х знаходилася у підпорядкування Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка. 2002 року галерея перейшла на баланс міста, а 2003 року, ще за життя митця, їй було присвоєне ім'я Альбіна Станіславовича Ґавдзинського.

художник Альбін Ґавдзинський малює пейзаж на будові Каховської ГЕС, 1950-ті рр.,

фото зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського

без назви, Альбін Ґавдзинський, 1950-ті рр.,

зі збірки Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського

До 24 лютого 2022 року в колекції Картинної галереї ім. Альбіна Ґавдзинського зберігалося 297 творів митця-фундатора. На превеликий жаль, інституція, як і багато інших музеїв та галерей, що опинилися в окупації, на початку 2022 року була розграбована росіянами. Як повідомлялося у Новокаховських телеграм-пабліках, окупанти у невідомому напрямку вивезли всі картини з експозиційних залів і сховків Галереї. Нам залишається лише надіятися, що вони не розпорошаться по приватних колекціях, й знайдуться механізми, які дозволять повернути викрадене в Україну.