Українська науковиця Роксолана Косів візьме участь у симпозіумі під егідою Лувру присвяченому поствізантійському іконопису

На початок квітня паризький Лувр анонсував проведення міжнародного симпозіуму присвяченого новим підходам у вивченні та дослідженні поствізантійського іконопису. На події зберуться провідні науковці, куратори та спеціалісти цієї сфери зі США, Європи та Близького Сходу, серед них буде й українська науковиця, дослідниця церковного мистецтва, доктор мистецтвознавства Роксолана Косів з доповіддю про провідні українські осередки іконописну XV та першої половини XVII століть. 

на початку квітня під егідою Лувру відбудеться міжнародний симпозіум “Плоть і позолота: споглядаючи ікони XV-XX століть” присвячений новим підходам у вивченні поствізантійського іконопису колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

Влітку 2023 року у Луврі відбулася виставка "Біля витоків сакрального образу. Ікони з Музею Ханенків", де експонувалося шість унікальних ікон з колекції українського музею. Після початку повномасштабного вторгнення ці реліквії евакуювали до Франції. Операція евакуації, яку у Луврі назвали безпрецедентною щодо характеру і масштабу, проводилася у повній секретності. Тоді до Парижа на зберігання доставили 16 шедеврів церковного мистецтва. 

Під час презентації цього виставкового проєкту Лувр повідомив про запуск нової інституційної програми дослідження візантійського церковного мистецтва та іконопису Східного Християнства. Також було оголошено про створення у музеї однойменного відділу — Департаменту візантійського та східнохристиянського мистецтва. Програму та відділ фактично було створено 2022 року, але публічно про це оголосили влітку 2023 року саме під час презентації виставки, на якій експонувалися евакуйовані з українського музею реліквії. Тоді Лувр підкреслив свій вектор на майбутню тісну співпрацю з Україною та про заплановані дослідження українського церковного мистецтва. Виставка ікон з колекції Музею Ханенків стала першою міжнародною співпрацею для новоствореного Департаменту візантійського та східнохристиянського мистецтва.

Відкриття нової експозиції візантійського та східнохристиянського мистецтва у Луврі заплановане на 2027 рік, її розгорнуть у музейному крилі Denon. 

фрагмент експозиції виставки "Біля витоків сакрального образу. Ікони з Музею Ханенків" у Луврі, червень 2023 (фото 1, надано МКІП); ікона святих Сергія і Вакха з колекції Музею Ханенків, яка була представлена на виставці у Луврі (фото 2, надано пресслужбою Лувру); ікона святих Платона і Гликерії (VI-VII ст.) з колекції Музею Ханенків, також експонувалася на виставці у Луврі (фото 3, надано пресслужбою Лувру)

Власне в межах цієї нової дослідницької програми візантійського церковного мистецтва та іконопису Східного Християнства й відбудеться квітневий симпозіум “Плоть і позолота: споглядаючи ікони XV-XX століть”. 

У коментарі нашому виданню науковиця Роксолана Косів розповіла, що запрошення на цю подію, яке вона отримала 2 місяці тому, стало для неї несподіваним. Для симпозіуму вона готує доповідь про два провідні українські осередки іконопису — Перемиську іконописну школу XV ст. і Львівську іконописну школу першої половини XVII ст.

Роксолана Косів науковиця та дослідниця українського церковного мистецтва, завідувачка кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв та наукова співробітниця відділу давнього мистецтва Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького

“На прикладі цих двох іконописних осередків (Перемиського і Львівського), на симпозіумі я буду говорити як змінювалася українська іконописна традиція і чому так відбувалося”, — каже Роксолана Косів. — “Перемиська школа XV ст. — це, власне, поствізантійська традиція, а іконописці Львівської школи у першій половині XVII століття орієнтувалися на модель і естетику західноєвропейського ренесансу, передовсім італійського”.

Роксолана Косів вже понад 20 років досліджує українське церковне мистецтво. У її академічному доробку — близько 100 статей та п’ять наукових монографії, наприклад, книги про українські хоругви, про літургійні покрови на чашу і дискос та про Риботицький осередок церковного мистецтва 1670–1760-х років. Зараз Роксолана Косів завідує кафедрою сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв та є науковою співробітницею відділу давнього мистецтва Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. 

наукові монографії Роксолани Косів фото — Львівська національна академія мистецтв

На початку року колекція новоствореного Департаменту візантійського та східнохристиянського мистецтва Лувру поповнилася предметами з приватної збірки албанських колекціонерів Жоржа та Фредді Абу Адалів. Твори з цієї збірки неодноразово експонувалася у європейських музеях. Багато мистецьких робіт з колекції Адалів вважаються знаковими творами в історії світового церковного мистецтва. “Колекція налічує 272 балканських, критських, грецьких, левантійських, мелькітських, російських, трансільванських і волоських ікон”, —  йдеться у пресрелізі симпозіуму. Наразі достеменно невідомо, чи є серед предметів збірки саме українські ікони. Роксолана Косів каже, що цю збірку якраз будуть презентувати учасникам симпозіуму, тому у неї буде можливість дослідити її на предмет наявності там українського іконопису.

Ми домовилися зустрітися з науковицею після її повернення з Парижа, аби обговорити враження від участі у події, та розпитати чи вдалося відшукати предмети саме українського церковного мистецтва у колекції Лувру.

Раніше ми також писали про те, що науковцям Національної академії наук України та британського Музею природознавства (Natural History Museum) вдалося встановити причину руйнування фресок Софійського собору у Києві, які датують 1000 роком нашої ери. Співпраця українських дослідників та фахівців лондонського Музею природознавства має на меті врятувати унікальні пам’ятки українського мистецтва у Софійському соборі Києва. Робота почалася ще до повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

також читайте: ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖПРОМ МОЖУТЬ ВНЕСТИ ДО СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest

Матеріал: Ія Степанюк

Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа