В ГОСТЯХ У ІВАНА ТРУША

Восени 2019 року після генеральної реконструкції та реекспозиції у Львові відкрився оновлений художньо-меморіальний музей Івана Труша. Упродовж кількох місяців ми зустрічалися з командою Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (далі - НМЛ), художньо-меморіальний музей Івана Труша є їхнім відділом, і фіксували найцікавіше про те, як музей у віддаленому від туристичного центру районі міста раптом перетворився на справжній магніт для поціновувачів українського мистецтва початку 20 століття. Ця стаття вийшла друком у нашому #6/2019.


ОКСАНА БІЛА, ЗАСТУПНИЦЯ ДИРЕКТОРА З НАУКОВОЇ РОБОТИ НМЛ:

Попередня експозиція художньо-меморіального музею Івана Труша діяла понад 10 років, її останнє оновлення відбулося ще 2002 року, тому вона була вже морально застарілою саме з точки зору новітніх підходів до експозиції та представлення пам’яток. Говорячи коротко, -стала не актуальною.

Очевидно, що музей потребував повного оновлення і нової концепції.

План та ідеї ми виношували віддавна, але, оскільки садиба потребувала капітального ремонту, процес оновлення розтягнувся у часі. 2019 року, до 150-річчя з дня народження Івана Труша, таки знайшлися фінансові можливості, збіглися бачення щодо проєкту і експозиціонерів, і кураторів, і адміністрації музею та, як результат, було проведено капітальний ремонт екстер’єру та інтер’єру будівлі.

Оновлення цього музею не можна назвати реекспозицією у класичному розумінні цього терміна. Це не було просто написання нового експозиційного плану, обговорення і впровадження його у середовище, мовляв, тут ми робимо творчу майстерню, а тут - родинне середовище. Ми пройшли багато етапів і багато процесів, які привели нас до того результату, який зараз бачать відвідувачі. Це була командна гра багатьох учасників, складний циклічний проєкт.


«...якщо існує зв’язок з тим світом, то я впевнена, що Іван Труш та його діти, для яких ця садиба була дуже важливою, тішаться з цієї ситуації. Це все стало реальністю завдяки роботі великої команди музею»

Для мене, як для людини, яка жила цим проєктом, це була дуже копітка робота, тривала, складна фізично, але по її завершенню, тепер я впевнено можу сказати, що музей Івана Труша став гордістю міста, це найкращий меморіальний музей Львова - привабливий і вичерпний. І якщо існує зв’язок з тим світом, то я впевнена, що Іван Труш та його діти, для яких ця садиба була дуже важливою, тішаться з цієї ситуації. Це все стало реальністю завдяки роботі великої команди музею.




ОРЕСТ ЗЬОМКО, ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З ПИТАНЬ КОМУНІКАЦІЙ І ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ* НМЛ:

Робота по відтворенню автентичних інтер’єрів була не з легких. Фотографій, які б розповіли нам про вигляд садиби у роки, коли там жив Іван Труш, не було, а ті, які нам були передені із сімейного архіву дітей художника, відображали обстановку вже пізніших років. Але і це були лише поодинокі світлини. Тому створення проєкту нової експозиції стало для нашої команди своєрідним викликом.

Ми вивчили багато історичних матеріалів про те, як виглядали помешкання у Львові на початку 20 століття, взяли за основу інтер’єри подібних будинків. Інтер’єри оформлялися автентичними меблями і речами побуту тих років та предметами з приданого дружини Івана Труша - Аріадни. Решту треба було додумувати, вносячи елемент правдивості.


Коли Ви стоїте надворі, бачите перед собою розкішну двоповерхову віллу, але коли заходите всередину, то простір раптом стає дуже камерним. Ми працювали над тим, щоб грамотно обіграти порівняно малі кімнати, що є тут експозиційними залами, аби колір стін не тиснув, а вигляд нової експозиції відповідав правильній презентації експонатів. Обов’язково зверніть увагу на орнаменти фризів на стінах, коли будете відвідувати музей. За їх основу ми взяли орнаменти оригінальних п’єців (пічок - ред.), що збереглися у будинку до сьогодні. Цей цікавий елемент збагатив середовище і додав домашнього шарму. Також ми з фондів збирали інші автентичні речі, наприклад, керамічні вази, декоративні елементи гуцульської різьби, щоб відтворити меморіальність у стінах музею.


Для оформлення стін було обрано темно-сірий колір, актуальний зараз в оформленні експозицій. Саме він став дуже суперечливим моментом в оновленні інтер'єру. Ми довго дискутували з приводу нього, переймалися тим, як він буде виглядати. Процес тривав довго: вивчали матеріал, підбирали пігменти, тестували фарби. Багато працювали над локальним освітленням, без якого твори Труша просто не звучатимуть, як ти їх не виставляй. Це цілий комплекс підготовчих робіт, які передували безпосередній роботі з експонування творів. Але врешті-решт результатом всі залишилися задоволені.

Також ми силами нашого експозиційного відділу виготовили нові меблі для музею. Розробили мінімалістичний дизайн інтер’єру - стриманий, такий, що гармонійно вписується у загальну концепцію. Хотілося вдало зіграти на контрасті: музей експонує картини імпресіонізму, а тут ми «вкидаємо» якийсь сучасний предметний дизайн, але такий, що не дисонує і не перетягуює на себе увагу. Це був ще один наш експеримент, який виявився вдалим.



РОМАН ЗІЛІНКО, КЕРІВНИК ВІДДІЛУ ВИСТАВКОВО-ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ТА НАУКОВО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ НМЛ:

Другий поверх музею дуже контрастує з першим. Тут сповна відчуваєш простір творчої майтсерні Івана Труша. Перше, що звертає на себе увагу тут, - це панорамне вікно. Дерев’яний каркас рами був у поганогму стані. Через великий розмір і складність конструкції ніхто не брався його реставрувати, а ті, хто теоретично були готовими, називали такі фантастичні суми, які музею «підняти» було можливо. Роками нас переконували, що вікно потрібно буде демонтувати і замінити на нове. Впринципі, ми вже психологічно були готові до такого сценарію. Але в процесі ремонтних робіт я з колегами з експозиційного відділу, оглянувши ще раз уважно вікно, прийшли до висновку, що його можна реставрувати. Так, нам вдалося зберегти автентичне вікно, яке є окрасою та великою гордістю музею!



РОКСОЛАНА КОЗАК, ЗАВІДУВАЧКА ХУДОЖНЬО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІВАНА ТРУША:

Після оновлення експозиції потік відвідувачів зріс просто неймовірно. Ще до офіційного відкриття музею (24 вересня 2019 - ред.) до нас приходили люди і цікавилися, коли вже ми відкриємося, бо весь цей час вони спостерігали за роботами над оновленням екстер’єру і десь з преси чи соцмереж знали, що ми оновлюємо й інтер’єр та експозицію. Всі дуже чекали відкриття і, хочу сказати, що жоден не розчарувався тим, що побачив, завітавши до оновленого художньо-меморіального музею Івана Труша. Є люди, які приходять до нас вже вдруге, втретє… Зрештою, і таку річ як «сарафанне радіо» теж ніхто не відміняв: хтось один оглянув експозицію, сказав своїм близьким та приятелям, ті, у свою чергу, присилають наступних відвідувачів. У вихідні я разом з колегами не маємо жодної вільної хвилини, весь час приділяємо гостям. Ми радіємо, що маємо стільки відвідувачів, сподіваємося бачити якомога більше людей у нас в гостях, і, у свою чергу, докладаємо максимум зусиль, щоб у наших відвідувачів залашалася винятково приємні враження від знайомства з творчістю видатного українського митця, майстра імпресіонізму - Івана Труша.


Художньо-меморіальний музей Івана Труша розташований за адресою: Львів, вул. І. Труша, 28.


Над матеріалом працювали: Ія Степанюк, Сергій Середняк. Фото: Дар’я Мазурик, Сергій Середняк.


* - на момент виходу матеріалу друком (грудень 2019 р.) Орест Зьомко працював на посаді головного художника музею.