СПЕКОТНИЙ ЛИПЕНЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ЗАКОРДОНОМ

Попри те, що екватор літа вважають порівняно спокійним періодом в артіндустрії, адже дієвці відпочивають від гучних подій весни та готуються до нових проєктів, що зазвичай стартують восени, липень у контексті презентації українського мистецтва закордоном виявився досить спекотним.


Перелік топових артінституцій, де б з лютого 2022 року не відбувся проєкт присвячений українському мистецтву, невпинно стає все коротшим. У березні MoMA презентував фондову виставку митців, що народилися на територіях сучасної України, на відкритті Венеційської бієнале у квітні українська присутність відчувалася далеко за межами нашого павільйону, Christie’s організували передаукціонний показ українських авангардистів Бурлюка, Екстер та Богомазова; цей перелік, звісно, можна було б продовжувати довго, але зосередимося на нещодавніх закордонних вернісажах.


фрагмент експозиції Unfolding Landscapes в брюссельському Королівському музеї мистецтва та історії


Велика виставка українського сучасного мистецтва Unfolding Landscapes, яка з січня 2022 року тривала у данському мистецькому центрі Silkeborg Bad, зараз перемістилася до столиці Євросоюзу – Брюсселя. Майданчиком для презентації проєкту у Бельгії став Королівський музей мистецтва та історії. Відвідати виставку можна буде до 19 вересня.


Unfolding Landscapes об’єднав роботи 42 митців з України під кураторством Наталії Маценко та Фей Даулінґ. Пов'язаний темами пейзажу та поетики у сучасному українському мистецтві, проєкт запрошує глядачів у подорож Україною – країною, якою вона є зараз, і такою, якою б вона могла бути на думку молодих та вже знаних українських художників. Експозицію сформували роботи українських митців кількох поколінь. Їхні твори – це авторські експерименти з пейзажем, демонстрація того, як по-різному можна сприймати та трактувати цей жанр і які знання можна почерпнути, вивчаючи когнітивну географію середовища глибше.



Серед учасників проєкту: Анна Бекерська, Назар Білик, Катя Бучацька, Григорій Гавриленко, Ксенія Гнилицька, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Олександр Животков, Леся Заяць, Анна Звягінцева, Юрій Єфанов, Люся Іванова, Жанна Кадирова, Павло Керестей, Тарас Ковач, Олексій Кондаков, Дана Косміна, Віталій Кохан, Микола Кривенко, Анатолій Криволап, Катя Лібкінд, Павло Маков, Саша Маслов, Микола Маценко, Євген Нікіфоров, Юрій Пікуль, Julie Poly, Георгій Потопальський (Ujif notfound), Влада Ралко, Степан Рябченко, Василь Рябченко, ruїns collective, Андрій Сагайдаковський, Олексій Сай, Юрій Соломко, Марина Скугарєва, Тіберій Сільваші, Сергій Святченко, Єлена Субач та В’ячеслав Поляков, Олег Тістол.



Також у липні до Брюсселя привозили виставку The Captured House, але тривала вона лише тиждень. До цього проєкт експонувався у Берліні та Римі.


У німецькому Штутгарті впродовж двох тижнів тривала виставка Долі. СУМ — сучасне українське мистецтво. Кураторка Анна Ветцлер-Манюк зібрала в одному проєкті різні за своїм стилем та змістом, але об’єднані єдиною темою війни, твори 18 українських митців.



Анна каже, що для одних художників мистецтво стало способом примиритися з пережитим, для інших — тим, що повертає спокій і тишу, порушені війною, нагадує про минуле й дає змогу мріяти про майбутнє. «Не всі представлені автори, і не одразу, змогли повернутись до творчості. Частина пройшла важкий і небезпечний шлях евакуації із зони активних бойових дій, — розповідає Анна. — Без сумніву, особистий досвід життя у війні, накладається на їх творчість. Деякі автори відзначають, що їх роботи стали зовсім іншими, аніж намальовані ними до лютого 2022 року. Додалось більше глибини та, безглуздо приховувати, смутку».


Власне, згадавши про смуток, не можна не відзначити неймінг проєкту, який перетворився у влучний, з огляду на обставини, каламбур: «СУМ — сучасне українське мистецтво».



Також у липні з’явилися новини від пресслужби The Meloy Art про велику імпрезу українського мистецтва у Мілані. Там відкрили виставку Знаки миру: сучасна українська та італійська графіка в діалозі. Робота над проєктом розпочалася у січні 2021 року, а сама виставка була запланована на квітень 2022 року в Шоколадному будинку в Києві, що є частиною Національного музею «Київська картинна галерея».Зі зрозумілих причин провести подію у Києві не вдалося, однак проєкт знайшов прихисток у Мілані, у Casa della Memoria.


У виставкових просторах експонувалися роботи 20 українських та 20 італійських графіків. З українського боку у виставці взяли участь Сергій Алієв-Ковика, Матвій Вайсберг, Олег Денисенко, EtchingRoom1, Ірина Каленик, Костянтин Калинович, Тарас Ковач, Віталій Кравець, Андрій Левицький, Катерина та Тетяна Очередьки, Роман Романишин, Василь Савченко, Зоя Скоропаденко, В’ячеслав Снісаренко, Андрій Соколенко, Оксана Стратійчук, Катерина Свіргуненко, Неллі Трубнікова-Омельченко.


Судячи з численних пресрелізів у редакційній поштовій скриньці, нас чекає не менш насичений українським мистецтвом серпень, тому, як то кажуть, не перемикайтеся. А попереду, у вересні, ще й мадридський Тіссен-Борнеміса запрошує на проєкт «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 — 1930-х»… Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest



Матеріал: Ія Степанюк Фото: Анжеліка Єфанова та Сергій Святченко/Unfolding Landscapes, Анна Ветцлер-Манюк/Долі. СУМ — сучасне українське мистецтво, The Meloy Art/Знаки миру: сучасна українська та італійська графіка в діалозі