На двох поверхах Українського дому у Києві до 28 квітня триватиме ретроспективна виставка «Алла Горська. Боривітер». Представлено понад 100 творів: живопис, графіка, ескізи монументальних робіт з музейних і приватних колекцій; інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати».
панно з тканини, стилізоване під знамениту мозаїку Алли Горської «Боривітер» в експозиції виставки фото — Національний центр «Український Дім»
Зустрічає відвідувачів панно з тканини, стилізоване під знамениту мозаїку «Боривітер». Ця мозаїка і «Дерево життя» донедавна були перлинами маріупольського зібрання монументалістики. Мозаїки у Маріуполі, в ресторані «Україна» знищені російськими окупантами у 2022 році. Створила їх Горська з групою співавторів Віктором Зарецьким, Галиною Зубченко, Борисом Плаксієм, Григорієм Пришедько наприкінці 1960-х років.
Творчості Алли Горської у царині монументального мистецтва присвячена зала праворуч від входу, зала ліворуч оповідає про театральні експерименти мисткині.
Над мозаїками Горська працювала з 1963 до 1969 року переважно у співавторстві (лише одну роботу у селі в Черкаській області виконала самостійно). Більшість робіт потрапила під окупацію ще 2014 року, а от, наприклад, панно «Вітер» на ресторані «Вітряк» у Києві збереглося. Поки метро в напрямку Теремків ремонтується, на виставці можна помилуватися ескізом цього панно. Представлені й яскраві ескізи творів у Краснодоні (нині Сорокине) Луганської області. Ескіз мозаїки «Вугільна квітка» виконано на ДСП і належить приватному зібранню.
панно з тканини, стилізоване під знамениту мозаїку Алли Горської «Боривітер» та інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати» фото — Катерина Лебедєва
інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати» фото — Національний центр «Український Дім»
відвідувачі вернісажу виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім»
Алла Горська брала активну участь в театральному житті Києва, зокрема займалася сценографією вистав Леся Танюка (1938—2016). «Для Алли не існувало у театрі дрібниць, — наведено спогади режисера. — Вона була справжній майстер сцени. «Слухайте! — захоплювалась вона на генеральних пробах. — Та ж тут можна малювати світлом, розумієте? Малювати темрявою, дощем, хмарами! Це ж геніально — плинний об’єм! Куди к бісу скульптурі! А кольори? Таких у житті не вигадаєш!»
У залі ліворуч від входу, яка присвячена Горській і театру, привертають увагу колядницький мішок з Музею шістдесятництва і дерев'яна маска з колекції художника Володимира Прядки. З ними інтелігенція відроджувала традиції, ризикуючи за саме лише колядування втратити свободу чи навіть життя.
колядницький мішок та дерев'яна маска, з якими інтелігенція відроджувала традиції колядування у 1960-х рр., фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва
театральні ескізи Анатолія Петрицького (фото 1), твори бойчукіста Олександра Саєнка та Алли Горської (фото 2), фрагменти експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва
твори Алли Горської з експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер»: «Блакитний сопілкар» (фото 1), твір присвячений Василю Симоненку з зображенням тризуба (фото 2), портрет Бориса Антоненка-Давидова (фото 3), «Козак Мамай» та «Мапа України» (фото 4) фото — Катерина Лебедєва
Експозиція «Алла Горська. Боривітер» продовжується на другому поверсі Українського дому. Тут можна дізнатися про джерела натхнення Горської та її тусовку. Кілька театральних ескізів Анатолія Петрицького розміщено поряд з творами бойчукістів Сергія Колоса та Олександра Саєнка; представлено по одній роботі Марії Примаченко та Ганни Собачко-Шостак. Є, на що подивитися!
Алла Горська портретувала своїх сучасників Василя Стуса, Івана Світличного, Ліну Костенко, Івана Драча (його портрет надав Національний музей літератури України) та інших. На одному з творів, присвячених поету Василю Симоненку (1935—1963), зображено тризуб. За подібні прояви національної свідомості, як і за колядування, радянська влада карала людей. Покарання не оминуло і Горську.
фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер»
фото — Національний центр «Український Дім»
фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім»
фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім»
Зала праворуч на другому поверсі присвячена вбивству Алли Олександрівни. 28 листопада 1970 року жінка вийшла зі своєї київської квартири та вирушила до Василькова, аби забрати у свекра Івана Зарецького швейну машинку «Зінгер». Тіло Горської знайшли через три дні у льоху будинка свекра, а наступного дня на залізничних коліях знайшли й тіло самого свекра. На виставці представлені копії документів з архіву КДБ про цю жахливу пригоду, які, на жаль, не розкривають причини злочину. Вбивство Горської завжди залишатиметься найбільш загадковою подією в історії українського мистецтва ХХ століття.
До речі, хочете посміятися крізь сльози? «По Киеву и всей Украине распространялись слухи о существовании террористической бандеровской организации, руководимой западными спецслужбами. Одним из руководителей этой организации называли Горскую», — написано у російській вікіпедії. Ані кроку без бандерівців!
зала присвячена вбивству Алли Горської, фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім»
Навпроти зали про вбивство — зала про Биківнянську трагедію. Тут розміщено навіть стенд із ґудзиками жертв масових поховань. Одна з кураторок ледь не розплакалася, розповідаючи про це.
Куратори виставки-дослідження — Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова (усі вони є співробітниками артфундації «Дукат») і Тетяна Волошина, — виконали трудомістку і важливу роботу, зібравши усі збережені твори Алли Горської в одному просторі, ще й під час війни.
стенд із ґудзиками жертв масових поховань в Биківні, фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер»
фото — Катерина Лебедєва
зала про Биківнянську трагедію, фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва
Енергія мистецтва шістдесятників має підтримати нас, живих і травмованих війною. Що сказали б Алла Олександрівна, якби опинилася у 2024 році? Дізналася б, що її мозаїки знищені, а українські міста, де вони були, досі окуповані росією.
«Борітеся — поборете», — сказала б Алла Горська.
також читайте: «ДЕРЕВО ЖИТТЯ ЗНАЙШЛИ!» ОПОВІДЬ ЛЮДМИЛИ ОГНЄВОЇ ПРО ПОШУКИ ТА ПОРЯТУНОК МОЗАЇКИ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Катерина Лебедєва