top of page

НЕ РОСІЙСЬКІ: ЩО САМЕ ЗМІНИЛОСЯ У КОМУНІКАЦІЇ МУЗЕЮ СТЕДЕЛЕК ЩОДО МАЛЕВИЧА ТА АВАНГАРДУ

Впродовж кількох днів поспіль в українському інформаційному просторі шириться новина про те, що нідерландський музей Стеделек визнав Казимира Малевича українським, а не російським, митцем. Ми вирішили дізнатися, що ж саме змінилося у комунікації музею, який володіє найбільшою колекцією робіт Малевича, якщо не брати до уваги збірки російських інституцій.

екскурсія присвячена Малевичу у музеї Стеделек фото - Tomek Dersu Aaron/Stedelijk

Ми зв'язалися з пресслужбою музею і розпитали про зміни детальніше.

Що саме змінилося у музейній комунікації щодо Казимира Малевича? Історично так склалося, що західноєвропейські музеї, серед яких й Стеделек, говорили про Малевича виключно як про представника російського авангарду. Але оскільки у нашому музеї постійно тривають наукові дослідження теми художнього авангарду, які значно активізувалися через війну Росії проти України, і така наукова роботи дає результати, тепер ми конкретизуємо певні формулювання у нашій комунікації. Ми перестали використовувати у музейних текстах формулювання "російський", коли йдеться про Малевича. З середини 2022 ми почали зазначати, що Малевич народився 1879 року у польській родині, у столиці України Києві, коли місто було у складі Російської імперії. За необхідності, ми конкретизуємо, що він працював у Києві, Москві, Ленінграді та Вітебську.


А що з терміном "російський авангард", чи змінилися якось межі його використання? Так, замість формулювання “російський авангард”, ми говоримо, що існувало таке явище як "авангард початку 20 ст.", яке зародилося та розвивалося у царській Росії та Радянському Союзі. Також нині замість терміну "російський авангард" ми говоримо про "авангардні кола" у, скажімо, Москві та Санкт-Петербурзі або інших містах.

Ми пояснюємо аудиторії, що багато авангардистів початку 20 ст., які працювали у Російській імперії та Радянському Союзі, походило з регіонів, які були попередньо анексовані цими державами, але згодом здобули незалежність, як, наприклад, Україна.



афіша виставки робіт Казимира Малевича у Стеделек 1989 року фото - Pictoright Amsterdam/Stedelijk Museum Amsterdam

Що спонукало музей внести такі зміни? Інтерес до України та українського мистецтва серед спільноти західноєвропейських науковців постійно зростав з 1970-х рр.. Розпад Радянського Союзу призвів до необхідності написання нової історії мистецтва нових незалежних держав. У нашій інституції постійно триває дослідницька робота, обізнаність щодо процесів в українському мистецтві постійно зростає. Це все привело нас до розуміння того, що нам потрібне коригування у термінології, а також її конкретизація.


Війна в Україні, що розпочалася 2014 року, та жахливе повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році зробили таку необхідність ще більш актуальною та нагальною.

До речі, у грудні 2022 року у нашому музеї відбулася подія присвячена Казимирові Малевичу, провідній постаті нашої постійної колекції. У межах цього івенту ми якраз обговорювали зміни, які відбулися у позиціювання Малевича. До дискусії тоді були запрошені історики мистецтва, митці та широка аудиторія. Подія мала назву "Більше, ніж Малевич".

Чи музей тепер буде говорити про Малевича як про "українського художника" чи ці зміни стосуються лише специфікації щодо його місця народження та походження? На музейних етикетках у нас зазначається тільки дата народження та смерті митця. Якщо є така експозиційна можливість, ми також зазначаємо місце народження та смерті у розлогіших текстах. І, якщо цього вимагає експонований художній твір, повідомляємо, де саме митець над ним працював, часом вказуємо його національність. У випадку Малевича, буде зазначатися - "український митець". І ми також вказуватимемо міста, де він працював.


фрагмент постійної експозиції музею Стеделек з роботами Казимира Малнвича, фото - Stedelijk Museum Amsterdam

Зараз у постійній експозиції амстердамського Стеделек представлено 10 робіт Казимира Малевича. Всі вони походять з так званої "колекції Герінга". 1927 року, після виставки у Берліні й перед поверненням до Радянського Союзу, Малевич довірив кілька десятків робіт своєму приятелю німецькому архітектору Хуго Герінгу. Згодом Герінг вивіз їх з нацистської Німеччини, де роботи супрематиста Малевича, ймовірно, були б знищені в процесі боротьби нацистів з "дегенеративним мистецтвом". 1958 року колекцію робіт Малевича придбав Амстердамський музей у вдови Герінга.



Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest


Матеріал: Ія Степанюк Фото: Stedelijk Museum



Comments


bottom of page