ПОКРОВСЬКИЙ "ОЛЕНЬ" НА ВЕНЕЦІЙСЬКІЙ БІЄНАЛЕ, "БОРИВІТЕР" У ЛОНДОНІ, МИСТЕЦЬКИЙ ЯРМАРОК ТІЛЬКИ ДЛЯ ДІВЧАТ: АРТ ДАЙДЖЕСТ ПОДІЙ ТИЖНЯ
- mailforiya
- 13 лип.
- Читати 8 хв
Оновлено: 17 вер.
Нові рекорди “старих майстрів”, перший арт-ярмарок “тільки для дівчат”, у Львові рятують “збирачів винограду”, Кмитівський музей продовжує оговтуватися після руйнівних вибухів, “Боривітра” привезли до Лондона, а на Венеційську бієнале 2026 року їде покровський "Олень" Жанни Кадирової. Про ці та інші актуальні події у світі мистецтва — у щотижневому дайджесті [естéт] газети.

НОВИНИ З АУКЦІОНІВ: РЕКОРДНИЙ КАНАЛЕТТО ТА БОРОДАТА ЖІНКА ВІЛЛЕМА КЕЯ
На початку липня провідні аукціонні доми провели у Лондоні свої торги, присвячені мистецтву “старих майстрів”. Загальний виторг вечірнього аукціону Christie’s склав £55,2 млн. Більша частина цієї суми припала на рекордний для робіт Каналетто продаж полотна “Повернення корабля Буцентавр у день Вознесіння”. Нижній поріг естімейта був £20 млн, а продали роботу за £31,9 млн. Свого часу ця ведута (жанр західноєвропейського живопису та графіки, особливо популярний у Венеції впродовж XVIII століття, зазвичай зображував міські пейзажі) належала першому прем’єр-міністру Великої Британії Роберту Волполу. Попередній власник придбав її 1993 року за рекордні на той час $13,7 млн.

ведута Каналетто “Повернення корабля Буцентавр у день Вознесіння” (1732 (?)) продана 01 липня на аукціоні Christie's за £31,9 млн світлина - Christie's
Низці зіркових лотів того вечора не вдалося досягти навіть верхнього порогу естімейта, не те, щоб здолати його: розкішний натюрморт Яна Давидса де Хема XVII ст. пішов з молотка за £3,67 млн, “Полювання на птахів” Брейгеля молодшого — £1,189,500, портрет дворянина Тиціана — £3,42 млн.
Несподівана запекла боротьба в аукціонній кімнаті Christie’s розгорнулася за портрет бородатої жінки пензля бельгійця Віллема Кея (Portrait of Margret Halseber of Basel “The Lady with the two beards”). Попри скромний естімейт у £300,000, картина, після довгого ланцюжка ставок, пішла з молотка за £882,000.

портрет бородатої жінки пензля Віллема Кея проданий 01 липня на аукціоні Christie's за £882,000
світлина - Christie's
На вечірніх торгах Sotheby’s таких гучних лотів не було, тож загальна виручка склала лише £14,5 млн. Картина Артемізії Джентілескі “Давид із головою Голіафа”, лише нещодавно приписана пензлю художниці, була продана за £1,9 млн. Ще одним топ-лотом передбачувано стало раннє полотно Вільяма Тернера “Шквал насувається, гарячі джерела”, написане митцем у 17-річному віці. Його придбав британський колекціонер за £1,8 млн — ціна перевищила естімейт у сім разів.
також читайте: "РЕПАТРІАЦІЯ" — В УКРАЇНУ ПОВЕРНУЛИ 15 ПОЛОТЕН УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ-МОДЕРНІСТІВ З КОЛЕКЦІЇ СВЯТОСЛАВА ГОРДИНСЬКОГО
НОВИНИ ЗАКОРДОННОГО АРТРИНКУ: НА АРТ-ЯРМАРКУ ТІЛЬКИ ДІВЧАТА ТА “КУЛЬТУРНА ПУСТЕЛЯ” В ІТАЛІЇ
Італія рятується від “колапсу артринку”. Наприкінці червня 2025 року, за підсумками засідання італійського Кабінету міністрів, було ухвалено рішення про зниження ПДВ на продаж творів мистецтва з 22% до 5%. Ці зміни набули чинності у перший тиждень липня 2025 року. Рішення про зниження ставки стало результатом постійного тиску з боку місцевої артспільноти — галеристів, аукціоністів і художників. Усі вони наполягали, що чинна податкова політика впродовж найближчих років може перетворити Італію на “культурну пустелю”. Попередня ставка діяла з 2013 року й була найвищою в ЄС, натомість нова стала рекордно низькою. Експерти вже прогнозують, що зниження ПДВ може стимулювати економічне зростання на €4,2 млрд.
Восени 2025 року, одночасно з лондонським арт-ярмарком Frieze, відбуватиметься ярмарок-сателіт Echo Soho для галерей, якими керують жінки. Камерний проєкт, ініціатором якого стала артдилерка Індія Роуз Джеймс, у жовтні 2025 року об'єднає приблизно 12 учасниць. Джеймс каже, що була здивована, коли вирішила підрахувати потенційну кількість галерей, що підходять під формат Echo Soho. На перший погляд здається, що артринок — це поле, де жінки можуть проявити себе повною мірою. Насправді ж виявилося, що пробитися виходить лише одиницям, на артринку продовжують домінувати чоловіки. Прийом заявок на участь у Echo Soho завершується 30 липня.
також читайте: ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР У НЬЮ-ЙОРКСЬКОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МУЗЕЇ — ПЕРША СОЛО-ВИСТАВКА РОБІТ МИСТКИНІ У США
ДОЛЯ ШЕДЕВРІВ: ФРЕСКИ ФРА АНДЖЕЛІКО І РАФАЕЛЯ
У Тоскані знайшли та відреставрували фреску Фра Анджеліко “Розп’яття”. Робота італійського майстра століттями “ховалася” у монастирі Сан-Доменіко у Ф’єзоле. Через те, що монастир стоїть обабіч туристичних маршрутів фреска довгий час залишалася практично невідомою широкій публіці. Нещодавно на неї звернули увагу представники англо-американського об’єднання Bottega Belacqua. У монастирському архіві вони виявили інформацію про те, що фреска була закрита монастирськими конструкціями впродовж трьох століть — аж до 1881 року. Тоді, перш ніж знову представити її публіці, розпис вирішили відреставрувати, однак зробили це невдало, окремі фрагменти оригіналу було втрачено. Окрім того, фреска зазнала суттєвих пошкоджень через протікання даху монастиря. Зараз, після повторної реставрації, сакральний стінопис додали до спеціального туристичного маршруту, де зазначені головні фрески Фра Анджеліко на території Флоренції та її околиць.

фрагмент фрески Фра Анджеліко “Розп’яття” у монастирі Сан-Доменіко у Ф’єзоле, Італія фото - Clara Vannucci/Bottega Belacqua
Ватиканські музеї (мережа музеїв на території Ватикану), після майже 10 років реставраційних робіт, нарешті представили широкому загалу величний Зал Костянтина, один з так званих “Рафаелівських залів”. Під час реставрації зробили цікаве відкриття: алегоричні фігури Дружби та Справедливості були написані особисто Рафаелем, а не його учнями, як вважалося раніше. Консерваційні роботи чотирьох приміщень, розписаних італійським майстром на замовлення папи Юлія II, тривали стільки ж, скільки у Рафаеля пішло часу на їхнє створення (близько 10 років). На підтвердження авторства Рафаеля науковці наводять той факт, що фігури написані з використанням унікальної техніки олійного живопису, якою учні майстра не володіли.

алегорична фігура Справедливості, фрагмент настінного розпису у Залі Костянтина. Цю фреску тепер приписують пензлю Рафаеля, а не його учнів фото - Ватиканські музеї
БІЄНАЛЬНЕ: ПОКРОВСЬКИЙ "ОЛЕНЬ" ЇДЕ ДО ВЕНЕЦІЇ, “КАРАОКЕ” РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ТРАНСЛЮЮТЬ У НЬЮ-ЙОРКУ
На 61-й Венеційській бієнале 2026 року Україну представлятиме проєкт Жанни Кадирової "Гарантії безпеки" та кураторська група — Ксенія Малих і Леонід Марущак. Про це 01 липня повідомила Галина Григоренко, перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України. Проєкт у Венеції представлятимуть Промприлад Артцентр у партнерстві з ГО “Музей відкрито на ремонт”. Осердям проєкту стане скульптура Жанни Кадирової “Олень” із серії “Оригамі”. 2019 року цього оленя встановили у парку “Ювілейний” у Покровську (Донецька область). Після початку повномасштабного вторгнення, влітку 2024 року, скульптуру вивезли з зони бойових дій. У складі ініціативної евакуаційної групи тоді був історик Леонід Марущак, він й став співкуратором проєкту.

демонтаж скульптури "Олень" Жанни Кадирової у Покровську фото надане Жанною Кадировою
Для Жанни Кадирової ця участь на Бієнале не буде дебютною. Її роботи були представлені у національному павільйоні України у 2013 та 2015 роках та ще багато разів у межах паралельної програми бієнале. Серії “Маркет” та “Секонд Хенд” експонувалися в межах основної програми 58-ї Венеційської бієнале 2019 року, про них зокрема йшлося у репортажі "Цікаві часи та міфічна мрія" в друкованому #5/2019 [естéт] газети:
для 58-ї бієнале (2019) Кадирова запропонувала свої фірмові роботи з бетону, натурального каменю та керамічної плитки. В Арсенале розмістили роботу “Маркет”. У ній художниця відтворює атмосферу типової торгової ятки з усіма притаманними їй атрибутами: механічною вагою, пластиковим стільцем продавчині, ящиками з овочами та фруктами, “пакетами-маєчками” BWM. Харизматична Кадирова, представляючи свій проєкт “Маркет” на різних арт'ярмарках, була одягнена у класичну форму продавчині (яку, розповідає Жанна, вона придбала на Петрівці) і робила яскравий перфоманс, продаючи свої роботи на вагу. В Україні вартість була 1 гривня за 1 грам, у США 1 грам оцінювали в $1, а у Європі - EUR1. Таке собі своєрідне кепкування з сучасного артринку. На цьогорічній бієнале Жанни за прилавком, на жаль, не було, тому робота дещо втратила цей іронічний контекст. За вікнами Арсенале на мотузках сушився одяг та білизна, “пошиті” Кадировою з керамічної плитки радянських часів, — це фрагмент її роботи “Секонд Хенд”, основна частина якої була представлена у головному павільйоні Джардіні. “Секонд Хенд” — проєкт про проблематику історичної пам’яті та долі старих будівель, переосмислення минулого в сьогоденні. Одяг тут виконує роль своєрідної метафори.

серія "Маркет" (2017-2019) Жанни Кадирової на 58-ї Венеційської бієнале, 2019 р. фото — Andrea Avezzù/La Biennale di Venezia
З 10 липня до 07 вересня, щодня з 5 до 10 вечора, у Нью-Йоркському парку High Line транслюватиметься відеоінсталяція “Повторюйте за мною II” (Repeat after me II) українського артколективу “Відкрита група” (Юрій Білей, Павло Ковач, Антон Варга). Торік, в межах 60-ї Венеційської бієнале, “Повторюйте за мною II” експонувалося у національному павільйоні Польщі. Тоді за результатами польського національного відбору, український колектив зайняв друге місце, проте, після парламентських виборів 2023 року та зміни уряду у Польщі, компетентні державні органи затвердили до участі у бієнале проєкт “Відкритої групи”.
Детальніше про відеоінсталяцію "Повторюй за мною" та її участь у Бієнале можна прочитати у репортажі "Помітна і неочевидна, українська присутність на 60-й Венеційській бієнале" у друкованому #10/2024 [естéт] газети:
напередодні повномасштабного вторгнення, Державна служба України з надзвичайних ситуацій почала розповсюджувати спеціальні інформаційні брошури серед населення. Рекомендації були написані відповідно до того, який тип зброї застосовуватиметься ворогом. Розрізнити ці типи мешканцям мирних міст часто вдавалося лише за звучанням. Перша частина відеоінсталяції “Повторюйте за мною” створена 2022 року. Тоді “Відкрита група” відзняла свідчення переселенців, які опинилися у притулку у Львові. На відео люди згадують свій досвід війни, відтворюючи звуки зброї, які вони чули у рідних містах та селах. Другу частину проєкту митці дозаписували вже 2024 року, збираючи аудіосвідчення українців, що тепер живуть у Польщі, Німеччині, Австрії та США. Проєкт створений за принципом караоке. Навпроти екранів, на яких у павільйоні транслюється відео з субтитрами, стоять мікрофони, охочі можуть підійти й спробувати себе у цьому химерному “караоке війни”.

проєкт “Повторюйте за мною” українського артколективу “Відкрита група”, який на Венеційській бієнале 2024 року експонувався у павільйоні Польщі фото — [естéт] газета
також читайте: ЧОТИРИ АРТПРОЄКТИ, ШЕСТЕРО МИТЦІВ ТА МИСТКИНЬ. ЯКИМ БУВ УКРАЇНСЬКИЙ ПАВІЛЬЙОН НА ВЕНЕЦІЙСЬКІЙ БІЄНАЛЕ
УКРАЇНСЬКЕ МОНУМЕНТАЛЬНЕ: “БОРИВІТЕР” У ЛОНДОНІ ТА ПОРЯТУНОК "ЗБИРАЧІВ ВИНОГРАДУ" У ЛЬВОВІ
У Львові розібрали керамічне панно, що прикрашало один з фасадів колишнього винзаводу "Укрвино". Твір "Збір винограду" створили митці Григорій Кічула та Ярослав Шеремета 1979 року. Львівська міськрада свого часу зобов’язала власника території зберегти панно або передати його до музею "Територія Терору". Втім з пропозицією перенести "Збір винограду" до себе виступив артцентр Jam Factory, всі причетні погодилися на цей варіант. Минулого тижня у львівській міськраді повідомили, що зараз 624 кахлі очищують від штукатурки, консервують і реставрують, а згодом знову зберуть у єдине панно вже на новій локації.

керамічне панно "Збір винограду" створене митцями Григорієм Кічулою та Ярославом Шереметою 1979 року фото — Олександр Мазуренко/Львівська міська рада
Мобільна копія мозаїки “Боривітер”, яку у червні презентували у Києві, рушила у закордонне турне. 14 липня на Трафальгарській площі у Лондоні український боксер Олександр Усик презентував мозаїку перед своїм боєм з Данієлем Дюбуа. Цей кроссекторальний “мистецько-спортивний” проєкт має на меті популяризувати українське мистецтво та розповідати історії тих, кого Росія намагається знищити, кажуть організатори.
Мозаїчне панно "Боривітер" Алла Горська разом з колегами-художниками створили для інтер'єру маріупольського ресторану "Україна" 1967 року. Під час штурму Маріуполя російськими окупантами весною 2022 року мозаїка зазнала значних ушкоджень. Нині зруйнований "Боривітер" й далі перебуває в окупації.

копія мозаїки “Боривітер” на Трафальгарській площі у Лондоні, липень 2025 фото — Ukraine WOW
також читайте: ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ МАРІУПОЛЬСЬКИХ ШЕДЕВРІВ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ
НОВИНИ З ВІТЧИЗНЯНИХ МИСТЕЦЬКИХ ПОЛІВ: ЗМІНИ, ВТРАТИ, РУЙНУВАННЯ
Минулого тижня артцентр Меркурій оголосив про відхід з посади артдиректора Богдана Мисюги, він приєднується до лав ЗСУ. Центр інтелектуального мистецтва Меркурій відкрився у Львові у лютому 2024 року. Приватна артінституція розгорнула свою експозицію на двох поверхах будівлі, у якій колись функціонував банк, втім останні кілька років споруда стояла порожньою (у Львові її знають і впізнають завдяки яскравій модерністичній архітектурі, типовій для початку 2000-х років). Богдан Мисюга був артдиректором інституції з моменту її створення та став куратором першого виставкового проєкту — "Ретроспективи інтелектуального мистецтва України".
До приходу в Меркурій, Мисюга був співробітником Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (ЛНГМ). Впродовж 2020-2021 працював над створенням нової музейної одиниці в мережі ЛНГМ — Музею Модернізму (відкрився весною 2021 року). Інтерв'ю з Богданом Мисюгою про концепцію експозиції Музею модернізму вийшло друком у #8/2020 [естéт] газети, а інтерв’ю про ідею створення та початок роботи артцентру Меркурій ми публікували минулого року.

Богдан Мисюна на відкритті виставкового проєкту "Ретроспектива інтелектуального мистецтва України" в артцентрі Меркурій, лютий 2024 фото — Іван Станіславський/артцентр Меркурій
Внаслідок серії вибухів, що сталися у Житомирській області 02 липня, постраждав Кмитівський музей образотворчого мистецтва Йосипа Буханчука. Руйнувань зазнала будівля музею та частина експозиції. Наразі відновлювальні роботи у Кмитівському музеї тривають.
01 липня, на 85-му році життя, відійшов у засвіти Іван Приходько, майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури. Іван Васильович народився на Київщині, мистецтву ніде не навчався, захоплювався творчістю Марії Примаченко. З 1972 року керував студією народного розпису у рідному селі Дударків. 2012 року твори Приходька виставлялися у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, 2013 року – у Посольстві США у Києві. Його роботи є у збірках Національного музею декоративного мистецтва України, Державного музею іграшки, Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”, Національного музею народної архітектури та побуту України та у приватних колекціях.

Іван Приходько фото — Музей Івана Гончара
2020 року режисер Андрій Лисецький зняв документальний фільм про Приходька “Земля Івана”. Робота отримала головний приз Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA-2021.
також читайте: АЙ ВЕЙВЕЙ, LABUBU І "ГУЛИНСЬКІ ТЕТЯНИЧІ". АРТ ДАЙДЖЕСТ ПОДІЙ ТИЖНЯ (23-29 ЧЕРВНЯ 2025)
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк