Мистецтво тиші або яким є український мінімалізм. Розмова з Тамарою Грідяєвою та Назаром Симотюком

Що таке мінімалізм? Яким він є в міжнародному та українському вимірах? Хто із сучасних українських митців і мисткинь творить у цьому напрямі? Про це і не тільки ​Ольга Головчин, комунікаційна менеджерка Центру інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) та журналістка​, поспілкувалася з ​учасниками виставкового проєкту "Раціо"​ Назаром Симотюком і Тамарою Грідяєво​ю.

колаж — Надія Ярощук для [есте́т] газети

ЩО ТАКЕ МІНІМАЛІЗМ

Це напрям, який виник у другій половині XX століття, і проявився у мистецтві, архітектурі, музиці, дизайні та певною мірою став філософією життя. Ключовою характеристикою мінімалізму є стримані засоби виразності. Усе зайве – відкинуто, залишено тільки те, що має справжній сенс – форма, простір і колір. Для мінімалізму в мистецтві властиві ритм, часте повторювання, прості геометричні форми, лаконічна композиція. У дизайні та архітектурі – прості лінії, матеріали, відкриті простори, природне світло, нейтральні кольори, відсутність візуального шуму. 

"Мінімалісти зосереджуються на основі простої геометричної форми та її повторюваності, матеріальності та кольоровій лаконічності, натомість позбавляють предмети деталей та надмірного використання фактур", – пояснює Тамара Грідяєва, художниця, кандидатка мистецтвознавства

монтаж роботи "Малюнок на стіні №1084" (2012) Сола Левітта в амстердамському Стеделек музеї, серпень 2010 фото — Amsterdam/Stedelijk Museum Amsterdam / Gert Jan van Rooij

Знаковими представниками мінімалізму у світовому мистецтві є Сол Левітт, Роберт Морріс, Карл Андре, Ден Флавін, Франк Стелла, Імі Кноебель.

Одним із найвпливовіших вважають зокрема митця Дональда Джадда, чия творчість розвивалася в канві ідей мінімалізму, однак він сам не вважав себе мінімалістом. Автор використовував промислові матеріали та створював великі, порожні об’єкти, часто у прямокутній формі. У багатьох своїх роботах Джадд застосовував математичну послідовність Фібоначчі. 

фрагменти експозиції великої ретроспективи Дональда Джадда у нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва (MoMA) 2020 р. фото — Judd Foundation/Artists Rights Society (ARS), New York / Jonathan Muzikar / The Museum of Modern Art

"Джадд подобається за його принциповість і точність у ставленні до форми та матеріалу; він відкинув будь-яку ілюзію чи наратив, щоб залишити лише об’єкт як він є", – каже Назар Симотюк, художник, викладач

Симотюк додає: "Френк Стелла у ранніх роботах захоплює чистотою структури – коли картина стає об’єктом, а ритм – її головною мовою. Сол Левітт цікавий своєю логікою – він показав, що мистецтво може бути концептом, але водночас абсолютно мінімалістичним за формою, часто будуючи складне з дуже простого. А Імі Кноебель напевно мав найбільший вплив на формування моєї творчості та близький через поєднання конструктивної дисципліни та кольорової чутливості; це чітка, строга форма, яка водночас дихає та активно взаємодіє з глядачем".

фото 1: фрагмент експозиції виставки "Від жесту до форми" в Peggy Guggenheim Collection у Венеції, по центру — "Сірий скрембл" (Grey Scramble), 1968-69, Френк Стелла, справа робота без назви Дональда Джадда, зліва — "Червоний Зелений" (1964), "Червоний синій" (1964) Еллсворта Келлі, фото — Matteo De Fina / Peggy Guggenheim Collection; фото 2: "Сірий скрембл" (Grey Scramble), 1968-69, Френк Стелла; фото 3: "Незакінчений відкритий куб 6/8", 1974, Сол Левітт; фото 2-3 — Solomon R. Guggenheim Foundation, Hannelore B. and Rudolph B. Schulhof Collection, bequest of Hannelore B. Schulhof, 2012 & Sol LeWitt, by SIAE 2020

також читайте: ТАТЛІН ТА МАЛЕВИЧ — УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ У НЬЮ-ЙОРКУ ПОДІЛИВСЯ ВИСТАВКОВИМИ ПЛАНАМИ НА 2025 РІК

МІНІМАЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Прояви мінімалістичної традиції в українському мистецтві можна побачити ще в супрематизмі Казимира Малевича, конструктивізмі Володимира Татліна, структуралізмі Карла Звіринського, постструктуралізмі Віктора Довгалюка та Альфреда Максименка. У частині своїх творів вони оперують простими формами, лініям та площинами. 

Сьогодні в Україні є низка митців, які працюють у мінімалістичній традиції або дотичних до неї формах. "На мою думку, можна згадати Василя Сада – його живопис вирізняється духовною зосередженістю та очищеною формою, що наближає його до медитативного мінімалізму, – пояснює Назар Симотюк. – Також варто виокремити твори Сергія Савченка, в яких присутнє чисте конструктивне мислення. Олексій Сай (у серії Excel-арт) – перетворює таблиці Excel на абстрактні композиції, де лаконізм і повторюваність стають мовою часу".

робота без назви, 2014. Сад Василь зі збірки Музею сучасного мистецтва Корсаків (Луцьк)

скульптури Сергія Савченка фото — Сергій Савченко

інсталяція "Крила" Тіберія Сільваші в експозиції виставкового проєкту "Кола Сільваші", 2024 (фото 1), фото — Анастасія Курінська; серія "Ніч. День. Сад" (фото 2) і "Сад безтурботності" (фото 3) Тіберія Сільваші, фото надано Національним центром "Український Дім"; частина експозиційного простору виставки "Кола Сільваші" в НЦ "Український Дім" (фото 4), фотограф — Руслан Сингаєвський, фото надано Українським музеєм сучасного мистецтва / UMCA; роботи Тіберія Сільваші на виставці "Кола Сільваші" (фото 5-6), фото надано Українським музеєм сучасного мистецтва / UMCA

Ідеї мінімалізму присутні також у практиках Сергія Якуніна, Мирослава Вайди, Тіберія Сільваші (ленд-арт, інсталяція, малярство), додає Грідяєва. Вона викладає на кафедрі монументального живопису Львівської національної академії мистецтв, більшість її студентів-випускників спираються на засади мінімалізму, проте  їхня мистецька зображальна форма набуває складних образів-знаків. Серед них Вероніка Чередниченко, Богдана Пацюк, Ася Громова, Катерина Покора та інші. 

"Характерним для українських митців є поєднання лаконічності з філософською глибиною – можливо, через тісний зв’язок із культурною спадщиною, духовністю", – зауважує Симотюк.

Назар Симотюк і Тамара Грідяєва – сучасні українські митці, які працюють зокрема у напрямі мінімалізму.

також читайте: П'ЯТЬ ПОВЕРХІВ, П'ЯТЬ КІЛ, П'ЯТЬ ПОГЛЯДІВ НА ТВОРЧІСТЬ. ПРО ПЕРШУ МУЗЕЙНУ РЕТРОСПЕКТИВУ ТІБЕРІЯ СІЛЬВАШІ

НАЗАР СИМОТЮК

Назар Симотюк фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Митець працює в галузі скульптури та живопису. Він поєднує мінімалізм простих геометричних форм з кольоровим контрастом для посилення емоційного сприйняття. Творча еволюція Назара Симотюка – це поступовий рух від захоплення імпресіоністським живописом, постімпресіонізмом, неопластицизмом, супрематизмом до більш виваженої, впорядкованої, геометричної форми.

"Спочатку мене приваблювала експресивність, фактура, насиченість, але з часом я почав прагнути до чистоти візуального образу та тиші через дерево, колір, тактильність. Мінімалізм став для мене способом зосередитися не на зображенні, а на відчутті – на ритмі, площині, просторі. У цьому напрямі я відчув найбільшу свободу, бо відкинув усе зайве й залишив найголовніше", – розповідає Назар Симотюк. 

Назар Симотюк у процесі роботи фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

фрагмент експозиції проєкту "Раціо", зал із роботами Назара Симотюка фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

фрагмент експозиції проєкту "Раціо", зал із роботами Назара Симотюка фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Мінімалізм для Назара – не просто візуальна мова, а спосіб мислення та стиль життя: "Це про чесність перед матеріалом, перед глядачем і перед собою. Я працюю з ритмом, паузами, простором і світлом, геометрією і структурою, текстурою і фактурою. Важливо не лише те, що є, а й те, чого нема. Мінімалізм – це мистецтво тиші, в якому глядач сам доходить до сенсу. Моя мета – створити умови для переживання, а не нав’язати інтерпретацію".

ТАМАРА ГРІДЯЄВА

Тамара Грідяєва фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Дослідження Тамари Грідяєвої стосуються пошуку та моделювання пластичних, формотворчих, образних і геометричних ідей у сфері сучасного мистецтва, яке інспіроване навколишнім, а зокрема природним середовищем. 

Упродовж останніх 20 років у творчості мисткині мали місце різні медіа: авторська техніка, інсталяції, медіапроєкти, медіаінсталяції, які з часом переросли у розробку онлайн-ігор. В 2020-2021 роках Тамара Грідяєва почала створювати серії робіт із крапок на папері "Гори" та "Круглі сади".

"Майже всі ці етапи мали стосунок до мінімалізму. У цих роботах присутній складний технологічно-фактурний  процес виконання і створення знаку/ів-кодів,  в яких саме  фактура є наповнюючим елементом ідеї. Поверхня робіт є абсолютно площинною і створює ефект ілюзії", – додає авторка.

Тамара Грідяєва у процесі роботи фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

фрагменти робіт Тамари Грідяєвої фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Тамару Грідяєву завжди цікавили прості, послідовні, структурні та ритмовані ідеї, які могли дещо змінюватись через колір, форму і тон. 

"Важливим елементом роботи чи проєкту є назва/тема/серія, яка також мала і має бути простою і розкривати або підкреслювати суть  ідеї.  Саме цей принцип застосовувався і в інсталяціях, і в медіароботах. Засади мінімалізму  є першоджерелом в моїй творчості", – додає Грідяєва. 

фрагмент експозиції виставки "Раціо", робота "50х50" 2009 р., Тамара Грідяєва фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

фрагмент експозиції виставки "Раціо", робота "Процес конструкції" 2009 р., Тамара Грідяєва фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Мінімалізм для Тамари – це проста ідея, проста назва і тема роботи, проста і всім зрозуміла форма, наприклад квадрат, трикутник, коло. "Але ці всі прості речі розкривають складні філософські, соціальні та інші питання,  що стосуються навколишнього середовища в центрі якого стоїть людина", – підсумовує мисткиня. 

РАЦІО

До 25 травня в артцентрі Меркурій, що у Львові, триватиме виставковий проєкт "Раціо" Тамари Грідяєвої та Назара Симотюка. Виставка  досліджує ідею раціональності ("раціо") як естетичної та світоглядної моделі, де головну роль відіграють логіка, функціональність, чистота форми та мінімалізм. 

Автори створюють власні "раціо-моделі" світу, спираючись на традиції супрематизму, конструктивізму й мінімалізму, аналізують взаємодію людини з раціонально організованим простором. Працюють у різних техніках і з різними матеріалами.

роботи Назара Симотюка, фрагмент експозиції проєкту "РАЦІО" у львівському артцентрі Меркурій фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

роботи Тамари Грідяєвої, фрагмент експозиції проєкту "РАЦІО" у львівському артцентрі Меркурій фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Назар Симотюк представив роботи з серій "Магістралі несвідомого",  "Гріх всередині", "Метастази", "Пульсація", "Хвилі", "Враження", "Кольорові поля", "Вторгнення", "Рух кольору".

"Це дерев’яні рельєфи, в яких колір і форма працюють як структурні одиниці – як архетипи. Наприклад, у "Магістралях несвідомого" я б виділив архетип шляху, як рух до пізнання себе, проходження крізь хаос до структури, або навпаки руйнування структур у пошуках свого справжнього "Я". Ця серія – місце, де зустрічається несвідоме з підсвідомим. Серія "Гріх всередині" – відрізняється своєю геометричною мовою, де яблуко виступає як візуальний код нашої вразливості – те, що ззовні привабливе, всередині може нести глибокий злам", – описує автор. 

роботи Назара Симотюка, фрагмент експозиції проєкту "РАЦІО" у львівському артцентрі Меркурій фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Водночас мовою мінімалізму Тамара Грідяєва розповідає про українські чорноземи та квіти, народну вишивку та краєвиди Карпатських гір. У межах виставки мисткиня представила роботи різних періодів, від 2005 року і до сьогодні. 

"Я б виділила нові напрацювання, які я створила для проєкту “Раціо”, – роботи із серії “Об'єм”: “Чорнозем”, “Чорнозем під снігом”, а також роботи із серії “Круглі сади” та інші, які стосуються питань природи та стосунку, світосприйняття, відчуття та рефлексії  людини  до  природи. Наприклад,  у роботі “Чорнозем” закладено багато сенсів, які розкривають вікові нашарування, що доторкаються історичного, соціального, культурного та нового часопросторового контексту.  Подібні рефлексії глядачі можуть відчути також від роботи “Чорнозем під снігом”", – пояснює мисткиня.

"Чорнозем" Тамари Грідяєвої, фрагмент експозиції проєкту "РАЦІО" у львівському артцентрі Меркурій фото — Костянтин Гливляс / ЦІММ

Виставковий проєкт "Раціо" можна оглянути до 25 травня за адресою: Львів, площа Міцкевича, 10.

також читайте:  БАЛАНС МІЖ ЕМОЦІЯМИ ТА ЛОГІКОЮ — ЯК ПРОЙШЛО ВІДКРИТТЯ ПРОЄКТУ "РАЦІО" У ЛЬВІВСЬКОМУ АРТЦЕНТРІ МЕРКУРІЙ

Раніше ми також писали про те, що у Києві Мистецький арсенал стартував свій виставковий сезон 2025 року персональною виставкою “Світлячок” мисткині Анни Звягінцевої. Соло-проєкт продовжує програму, яку розпочали в інституції ще до повномасштабного вторгнення: репрезентація визначних імен у новітній історії українського мистецтва.

Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest

Матеріал: Ольга Головчин

Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа