У Тайвані презентували видання “Лісової пісні” Лесі Українки. Місцевий активіст Девід Ван переклав твір китайською мовою, адаптував його для дитячої аудиторії та видав з власними ілюстраціями. Це перше видання Лесі Українки у Тайвані.
перше видання Лесі Українки у Тайвані
Переклад п’єси китайською мовою Девід Ван зробив 2021 року, відтак вирішив опублікувати його у форматі дитячої книги. Спочатку він хотів використати для свого видання ілюстрації Софії Караффи-Корбут до “Лісової пісні”, але не зміг знайти правовласників графічного доробку художниці й прийняв рішення проілюструвати книгу самостійно.
Тайванський тираж "Лісової пісні" поки що — 300 примірників, згодом планується другий наклад.
презентація першого видання Лесі Українки у Тайвані
Передмову до книги написала українська письменниця та журналістка Катерина Лебедєва. Її вступна частина називається “Як Леся Українка допомагає Україні”. Катерина каже, що працюючи над текстом, крім розповіді безпосередньо про п’єсу, неможливо було не написати про сучасні українські реалії.
“Україна ж — наче та Мавка. І, звісно, сенс “Лісової пісні” більший за будь-які трактування, тим паче ідеологічно заангажовані. Ця віршована п’єса Лесі Українки, вперше видана 1912 року, — про ліс, про чари, про кохання. Про колообіг життя та смерті. Як казала сама письменниця, тільки жінка могла написати такий твір, і — додам — тільки українка. Символічно, що саме “Лісова пісня” є першим перекладом з української мови на Тайвані, адже жоден інший твір не розповість про суть України краще”, — пише у передмові Катерина Лебедєва.
символічно, що саме “Лісова пісня” є першим перекладом з української мови на Тайвані, адже жоден інший твір не розповість про суть України краще
перше видання Лесі Українки у Тайвані
Можливо, через те, що цільова аудиторія книги — діти, деякі моменти зі вступного тексту, зокрема геополітичні зауваження, прибрали. “Після того, як деякі моменти вирізали та після перекладу тексту на китайську, не впевнена, що там залишився хоч якийсь сенс. Однак, діти на далекому острові читають «Лісову пісню»: культурна дипломатія діє”, — зазначила Катерина.
Раніше ми також писали про те, що у Канаді перевидали українську читанку 1930-х років. Книга називається «Перша книжечка. Український повістковий буквар». З початку 1930-х років саме це видання допомагало дітям українських емігрантів вивчати українську мову у школах Канади. Окрім абетки та чудових ілюстрацій, у книзі є цитати та вірші Тараса Шевченка та інших відомих українських поетів.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк