Два гобелени української мисткині Ярослави Лялі Кучми поповнили колекцію американського Музею штату Іллінойс і зараз представлені в його експозиції. Про це сьогодні повідомили в Українському інституті модерного мистецтва (УІММ) у Чикаго.
гобелен ZJB Ярослави Лялі Кучми, 2008 колекція Музею штату Іллінойс
“Ляля Кучма, попри свою лагідну вдачу, стала непохитною і міцною опорою Українського інституту модерного мистецтва з моменту його заснування півстоліття тому. Попри багатовекторність її творчих пошуків, що охоплювали гравюру, каліграфію, трафарет й аплікацію, скульптуру та фотографію, впізнавану та самобутню мистецьку виразність мисткині вдалося віднайти саме у її гобеленах. Щиро вітаємо нашу колегу з тим, що тепер дві її роботи стали частиною колекції Музею штату Іллінойс”, — йдеться у повідомленні.
Ярослава (псевдо — Ляля) Кучма народилася 1943 року на Тернопільщині. Вже 1944 року її родина емігрувала спочатку до Німеччини, а згодом — до США, де осіла в чиказькому районі Ukrainian Village.
Ярослава Ляля Кучма фото — Український інститут модерного мистецтва (УІММ)
Два широкоформатні гобелени мисткині, що напередодні стали частиною колекції Музею штату Іллінойс, відображають її українську ідентичність, історію боротьби нашої держави за незалежність та глобальні процеси міграції.
Гобелен “ZJB” — це портрет Зенона Бабія, чоловіка мисткині. Він, як і Ярослава Ляля Кучма, народився в Україні та разом з батьками емігрував до США. На цю роботу художницю надихнула світлина з закордонного паспорта чоловіка, зроблена ще у Європі, перед далекою мандрівкою за океан, коли йому було 5 років.
Активні, яскраві кольори — абсолютна протилежність дитячій чорно-білій фотографії віком у понад півстоліття. Ярослава Ляля Кучма каже, що таким чином хотіла підкреслити колоритну особистість свого чоловіка. Каліграфічні позначки по обидва боки фігури — образ різних мов, якими володів Зенон Бабій, і ця поліфонія супроводжувала його усе життя.
гобелен "Журавель" Ярослави Лялі Кучми колекція Музею штату Іллінойс
Гобелен “Журавель” — про політичні зміни в Україні, що почали відбуватися після розпаду СРСР і відновлення державою своєї Незалежності 1991 року. Мисткиня посилається на журавлів як на народний символ української ідентичності. Журавлі мігрують, і їхнє щорічне повернення є символом надії та прагнення до незалежної батьківщини.
На однойменному гобелені Ярослави Лялі Кучми журавель сидить на солом’яному даху традиційної української хати, а темний, грізний птах атакує його ззаду. Цей темний птах відображає проросійський поворот державної політики за часів президентства Віктора Януковича. У небі мисткиня виткала слова “Кру-кру” — характерний звук журавлиних ключів, що летять у вирій.
Обидва гобелени мисткині зараз можна оглянути на другому поверсі Музею штату Іллінойс, вони експонуватимуться до кінця весни.
Нещодавно ми також писали про те, що колекція амстердамського музею Стеделек поповнилася роботами українського митця Федора Тетянича. Зараз їх можна побачити в експозиції виставкового проєкту "Космізм — образи майбутньої зустрічі" (Cosmism – Images from a Future Gathering).
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк