Виставка “Портрети собак. Від Гейнсборо до Хокні” у лондонському музеї “Збірка Воллеса” розповідає про нашу любов та відданість чотирилапим друзям, яка, без перебільшень, триває вже протягом тисячоліть. Унікальний зв’язок між людьми та їхніми собаками куратори проєкту розкривають у найрізноманітніших медіа — живописі, скульптурі та графіці, на ескізах та фотографіях, у формі ювелірних прикрас та навіть у роботах таксидермістів.
Портрет собак 19 (1995), Девід Хокні робота представлена на виставці “Портрети собак. Від Гейнсборо до Хокні” у музеї "Збірка Воллеса" (The Wallace Collection), фото - Richard Schmidt Collection The David Hockney Foundation
Собачий портрет як художній жанр розвивався паралельно з людським портретом. Зображення собак можна побачити на найдавніших печерних малюнках поруч з зображеннями людей. Але, на думку кураторів виставки, особливу популярність собачий портрет здобув таки у Британії, розквіт жанру там почався з 17 століття. “Британці, як ніхто інший, замовляли та колекціонували портрети своїх чотирилапих друзів”, - йдеться в описі до проєкту.
Такий сентимент британців до собак, що яскраво проявився в образотворчому мистецтві, й надихнув фахівців зі “Збірки Воллеса” на цю виставку. Відкрити її мали ще 2020 року, але тоді на заваді стала пандемія COVID-19. Майже усі експонати проєкту надійшли з британських музейних та приватних колекцій. Роботи спеціально відбирали таким чином, аби на них була мінімальна присутність людей.
Попри те, що художні твори демонструють собак, вони розповідають багато цікавого й про їхніх власників, які залишилися “за кадром”. Адже дуже часто особистість власника відображена у характері його портретованого улюбленця
Вівчарка Брізо (1864), Роза Бонер робота представлена на виставці “Портрети собак. Від Гейнсборо до Хокні”, фото - The Wallace Collection
Вибором творів для проєкту займався директор музею “Збірка Воллеса” доктор Ксав’єр Брей, який, до речі, й сам є гордим власником двох чудових мопсів — Блюбелл та Вінстона. “Кураторська ідея проєкту зріла у нас досить довго і, на щастя, “Збірка Воллеса” ідеально підходить для організації такої виставки. Не випадково ж два з наших найпопулярніших експонатів це портрети собак: “Вівчарка Брізо” Рози Бонер (1864 р.) та “Сумні крихти” (1858–1859 рр.) Едвіна Лендсіра, — каже доктор Брей. — Це дві дуже контрастні роботи. Портрет Бонер — неймовірно реалістичне та душевне зображення її французької гончої собаки Брізо. Натомість Лендсір у “Сумних крихтах” наче розповідає біблійну притчу в анімалістичному жанрі. У його роботі маленький вуличний тер’єр чекає на дрібні крихти, що залишаються після ситного бенкету навколо буди вгодованого сенбернара. Така ось вікторіанська мораль про винагороду, яка чекає чесних та праведних на небесах”.
Сумні крихти (1858-59), Едвін Лендсір робота представлена на виставці “Портрети собак. Від Гейнсборо до Хокні”, фото - The Wallace Collection
Всього в експозиції зібрано 50 робіт. Найдавніша представлена робота — римська мармурова скульптура двох хортів кінця I століття, з колекції Британського музею. Ще одна родзинка виставки – ескіз лівої передньої собачої лапи виконаний Леонардо да Вінчі (бл. 1490–95 рр.) зі збірки Національної галереї Шотландії.
Ставлення британських королівських осіб до собак також є ключовою частиною виставки, не в останню чергу через любов королеви Вікторії до спанієлів. В експозиції можна побачити зворушливий портрет її сассекського спанієля Тілко, написаний Едвіном Лендсіром 1838 року та ескізи до портретів олівцем і аквареллю, які королева зробила сама для своїх чотирилапих улюбленців.
Портрет Трістрама та Фокс (1775-85), Томас Гейнсборо; портрет кородівського спанієля Тілко (1838), Едвін Лендсір; римська мармурова скульптура двох хортів кінця I століття невідомого майстра роботи представлена на виставці “Портрети собак. Від Гейнсборо до Хокні”, фото - The Wallace Collection
Любили малювати своїх собак й професійні художники. На виставці представлено кілька надзвичайно зворушливих цьому доказів, зокрема портрет “Трістрам та Фокс” Томаса Гейнсборо (1775–85 рр.) та роботу Джеймса Уорда “Фанні, улюблена собака” (1882).
Яскравим завершенням експозиції є серія ніжних віньєток із зображеннями такс Девіда Хокні, Стенлі та Буджі. 1995 року Хокні створив художню серію “Dog Days” – дуже особисту і детальну розповідь про своїх такс. Серія створювалася впродовж 3-х місяців. На картинах з цієї збірки домашні улюбленці Хокні зображені у найрізноманітніших (часом дуже несподіваних) позах: коли вони лежать поруч на спинах, задерши лапки догори, коли сплять або їдять. Коли Хокні працював над серією, він розставив мольберти по усьому дому, щоб зловити найцікавіші моменти з життя Стенлі та Буджі.
Портрети собак 41 і 30 (1995), Девід Хокні робота представлена на виставці “Портрети собак. Від Гейнсборо до Хокні”,
фото - Richard Schmidt Collection The David Hockney Foundation
Спеціально до виставки видали розкішно проілюстрований каталог “Вірні та безстрашні: портрети собак”. Проєкт триватиме у лондонському музеї “Збірка Воллеса” до 15 жовтня 2023 року.
також читайте: ДЕВІД ХОКНІ. МИТЦІ НЕ ВИХОДЯТЬ НА ПЕНСІЮ
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк Фото: The Wallace Collection