top of page

МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ КЕРАМІКИ ХХ СТОЛІТТЯ ВІДКРИВСЯ У КИЄВІ

  • mailforiya
  • 28 жовт. 2023 р.
  • Читати 3 хв

Оновлено: 29 жовт. 2023 р.


Засновниками музею стала пара вчителів-колекціонерів: В’ячеслав Гладушкін і його дружина Ірина Борисівна. Разом з музеєм презентували й сайт-каталог української кераміки artkum.com.ua, де атрибутовано твори більше як 60 заводів.


ree

фрагмент експозиції новоствореного музею, фото — Катерина Лебедєва

В’ячеслав Гладушкін зізнається, що до 2018 року не чув слова «майоліка». Майоліка — це кераміка, покрита глазур’ю з кольоровим малюнком. Саме побутові майолікові вироби масово випускав Васильківський завод у 1934—2007 роках. За ними тепер полюють колекціонери.


майоліка — це кераміка, покрита глазур’ю з кольоровим малюнком

У XX столітті не території СРСР діяло понад півсотні подібних заводів. Часто вироби одного підприємства були схожі на вироби іншого; авторами деяких зразків посуду та предметів інтер’єру були майстри, які пізніше стали відомі завдяки авторським роботам (наприклад, Неллі Ісупова). До того ж увесь цей грандіозний масив творів, часто шедеврів дизайну, ніколи не досліджувався системно.


ree

В'ячеслав Гладушкін та гості вернісажу музею


Усе це зрозумів В’ячеслав Гладушкін на початку свого захоплення колекціонуванням кераміки та … зареєструвався у соціальній мережі Facebook і заснував групу «Майоліка Василькова».


«Якщо ти не можеш знайти інформацію, треба, щоб інформація знайшла тебе, — коментує пан В’ячеслав. — Колесо досліджень закрутилося. Познайомилися з майстром заводу Сергієм Денисенком, від нього почув імена Марії Хом’якової, Марини Кривонос, Тетяни Музиченко, Надії Білик, Неллі Ісупової, інших майстринь і майстрів Васильківського майолікового заводу».


Гладушкін навіть почав шукати по прізвищах тих, хто доєднався до групи: таким чином, йому вдалося встановити контакт ледь не з усіма майстрами, які ще живі.



ree

мисткиня Неллі Ісупова на відкритті музею біля своїх робіт в експозиції


Для чого це потрібно? Щоб встановити належність твору до конкретного заводу, а іноді дізнатися й автора зразка, за яким тиражувалися посуд, вази, скульптура малих форм тощо.


Крім купівлі творів на барахолці у Києві на Почайні, на сайтах violity.com та olx.ua, Гладушкін досліджував та атрибутував твори. Згодом групи у Facebook стало замало для зберігання отриманої інформації. За допомоги сина васильківського майстра, Володимира Коваленка-молодшого та його знайомого айтівця було створено “Каталог українського мистецтва”, скорочено КУМ, з логотипом у вигляді куманця (artkum.com.ua). Сайт має кількох адміністраторів і постійно наповнюється; наразі це найбільш вичерпний ресурс в інтернеті про продукцію українських керамічних заводів XX століття.


"Каталог українського мистецтва" — наразі найбільш вичерпний ресурс в інтернеті про продукцію українських керамічних заводів XX століття

фрагменти експозиції музею (фото 1-3)


Створення музею кераміки у загальноосвітній школі №229 у Києві стало третім (після групи та сайту) етапом на шляху Гладушкіна. Директорка школи підтримала ініціативу і надала кімнату для розміщення експонатів.


90 відсотків представлених у новоствореному музеї виробів — саме з Васильківського майолікового заводу, але можна побачити й твори Львівської кераміко-скульптурної фабрики (ЛКСФ), закарпатських заводів тощо. Є в музеї окрема поличка з ще неатрибутованими виробами.



ree

ree

ree

фрагменти експозиції музею (фото 1-3)


Потрапити в музей можна лише на вихідних (адже у будні у школі йде навчання) і за записом.


В’ячеслав Гладушкін перебуває у діалозі з майстрами та іншими колекціонерами, тому експозиція музею постійно поповнюється

До речі, у самому Василькові є приватний музей майоліки, який робить Людмила Шкулькова.


Одні з перших питань, які виникають при погляді на розкішну і крихку експозицію музею: а якщо «прилетить»? чи не поб’ють діти експонати?


ree

фрагмент експозиції музею


ми взагалі маємо викинути з лексикону термін «відкладене життя»

«Ми взагалі маємо викинути з лексикону термін «відкладене життя», — коментує пан В’ячеслав. — Не могли обійти теми навчання, тому заснували у школі гурток «Музеєзнавство», плануємо досліджувати та вивчати кераміку, писати наукові роботи. Діти будуть вчитися проводити екскурсії. 2024 року виповнюється 100 років з дня народження Валерія Протор’єва (1924—1997), найвідомішого майстра Васильківського заводу. Організуємо події й до цієї дати».


Бажаємо новоствореному музею успіху і процвітання!







Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest




Матеріал і фото: Катерина Лебедєва




Підтримайте Естет Газету на платформі Patreon чи Buy me a Coffee. Ваші донати — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа.








bottom of page