top of page

БОЙОВА ГРАФІКА НІЛА ХАСЕВИЧА НА ВИСТАВЦІ У ЛЬВОВІ

У просторі Львівського муніципального мистецького центру відкрилася виставка присвячена життю та творчому доробку Ніла Хасевича, художника Української Повстанської Армії, що працював під псевдонімом Бей-Зот. Камерна експозиція представляє глядачам репродукції та оригінали художніх творів митця, а також артефакти, які супроводжували його працю для українського підпілля.


афіша виставки на вході до Львівського муніципального мистецького центру


Виставка створена спільно з Галереєю українського військового однострою, що діє у Львові (площа Ринок, 40). Співзасновник Галереї, Богуслав Любів, є дослідником життєпису та творчості Ніла Хасевича. Ніл Хасевич народився 1905 року в селі Дюксин, що на пограниччі Волині та Полісся. В дитинстві Ніл потрапив під поїзд та втратив ногу. Інвалідність та важкі роки Першої світової війни не сприяли нормальній і регулярній освіті Хасевича, втім 1925 року він вирушив до Варшави, і там йому вдалося стати студентом Академії мистецтв.


фрагмент експозиції виставки про Ніла Хасевича у Львівському муніципальному мистецькому центрі

Хронологічно творчість Хасевича можна поділити на два періоди — варшавський (1927-1939) та волинський (1939 - ?). Праця митця у підпіллі УПА почалася приблизно з 1943 року. У першому, Варшавському, періоді митець працював у живописі й у графіці, в другому періоді — лише у графіці й послуговувався майже виключно дереворитами. Хасевич створював екслібриси, видавничі знаки, заставки та ілюстрації до книжок, грамоти. Від живопису довелося відмовитися з цілком побутових причин — на графічні праці комерційний попит був більшим.

Екслібриси Хасевича мали успіх не лише серед українців, їх замовляли й з-за кордону. На Міжнародній виставці у Варшаві 1936 року три його екслібриса здобули нагороди. Любов до книг та гарного шрифту Хасевич, ймовірно, виніс з рідного дому, де міг розглядати давні кириличні друки книг батька-диякона. Студентом Ніл Антонович вишукував у волинських церквах старі рукописні книги й вивчав з них українське кириличне письмо. 1939 року вийшла друком монографія про екслібриси Ніла Хасевича. Це було навіть два різних видання, одне — українською і французькою мовами, інше — українською і польською. Нині цей фоліант є бібліографічною рідкістю, бо більшість (й так не численного) накладу зникла у Варшаві у роки Другої світової.


Екслібриси Хасевича мали успіх не лише серед українців, їх замовляли й з-за кордону

екслібриси створені Нілом Хасевичем, фрагмент експозиції виставки у Львівському муніципальному мистецькому центрі

1943 року німецька карна експедиція спалила на Волині низку сіл, серед яких й Дюксин. Рятуючись від німців, Хасевич, разом з іншими молодими товаришами, переходить у підпілля, вступає до лав УПА. У підпіллі проходить останній період творчості митця, про який, на жаль, відомо не багато. Хасевич, під псевдонімом Бей-Зот, працював у відділі преси й пропаганди, оформлюючи летючки, листівки, підпільні видання, гумористичні ілюстрації, переважно у техніках деревориту та лінориту або ілюстрації тушшю. Митець розробляв також проєкти прапорів, печаток, бланків для повстанців. Серед вкрай несприятливих для творчості обставин Хасевичу ще й вдалося створити свою підпільну мистецьку школу, у якій він навчав графічного мистецтва своїх учнів.


Агітаційні та сюжетні роботи Хасевича — дуже промовисті. Напевне, тому, що їх автор сам перебував серед повстанців і бачив на власні очі їхню боротьбу з ворогом та щоденне життя

фрагмент експозиції виставки у Львівському муніципальному мистецькому центрі

На виставці представлено репродукції листівок-кличів ОУН, ілюстрації до альманаху "Волинь у боротьбі", портрети командира УПА, листівки про життя у колгоспах та карикатури на більшовицьку владу створені Хасевичем. Агітаційні та сюжетні роботи Хасевича — дуже промовисті. Напевне, тому, що їх автор сам перебував серед повстанців і бачив на власні очі їхню боротьбу з ворогом та щоденне життя. Сучасники також казали, що Ніл Антонович став найкращим творцем чистого українського шрифту, вивчаючи стародруки та попередні досягнення у цій сфері Георгія Нарбута.


Ніл Хасевич став найкращим творцем чистого українського шрифту

фрагмент експозиції виставки у Львівському муніципальному мистецькому центрі

Про останні роки життя митця донині нічого невідомо. Загинув він 1952 року, разом з командиром УПА генералом Тарасом Чупринкою, під час наскоку загону КГБ на криївку у Білогорщі (Львівська область). Доля дієвців культури нерозривно зв'язана з долею їхнього народу та держави, написав колись В. Ладижинський у вступі до своєї статті про Ніла Хасевича. Напевне, важко буде назвати митця життя та творчий шлях якого були пов'язані з державотворчими процесами так само тісно, як це склалося у Ніла Антоновича.


експозиції виставки у Львівському муніципальному мистецькому центрі

Виставка про життя і творчість Ніла Хасевича триватиме у соціальному просторі Львівського муніципального мистецького центру до кінця місяця. Раніше ми також писали про те, що Слов‘янська бібліотека у Празі виклала у вільний доступ колекцію художніх творів української еміграції, яка нараховує 484 роботи 53 художників та художниць, які в міжвоєнний період жили й творили на території Чехословаччини.


також читайте: 7 ВИСТАВОК ТИЖНЯ, ЯКІ ВАРТО ВІДВІДАТИ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Фото: [esthète] Газета







Comments


bottom of page