УКРАЇНСЬКІ ТА БРИТАНСЬКІ ВЧЕНІ ОБ’ЄДНАЛИ ЗУСИЛЛЯ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УНІКАЛЬНИХ ФРЕСОК 11 СТОЛІТТЯ

Науковцям Національної академії наук України та британського Музею природознавства (Natural History Museum) вдалося встановити причину руйнування фресок Софійського собору у Києві, які датують 1000 роком нашої ери.

процес дослідження причин руйнування фресок 11 ст. у Софійському соборі. Фото - Natural History Museum


Співпраця українських дослідників та фахівців Музею природознавства, що розташований у Лондоні, має на меті врятувати унікальні пам’ятки українського мистецтва у Софійському соборі Києва. Робота почалася ще до повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Розписи на стінах храму створили приблизно у 1000 році. 10 років тому куратори та дослідники, які працювали у приміщеннях собору, помітили, що на фресках почали з’являтися темні плями. Аби розробити ефективний план боротьби з цим явищем було розпочато спільний українсько-британський проєкт. З'ясувалося, що плями — це результати життєдіяльності колоній мікроорганізмів, які живуть на стінах храму. Щоб протидіяти їхньому шкідливому впливу науковці почали ретельне вивчення цього явища.


Софійський собор у Києві

Команда фахівців у Києві взяла зразки ДНК з уражених грибком стін, щоб ідентифікувати органічну речовину, яку виділяють організми. Ці зразки встигли передати до Лондона перед початком повномасштабної війни. Британські науковці в ході досліджень встановили, що грибок розчиняв покриття стін, виробляючи специфічні кристали, які, по суті, розшаровували й відлущували гіпсовий шар.


Завдяки цій новій інформації київські дослідники тепер зможуть запобігти руйнівним процесам та зберегти фрески на довгі роки.

фреска «Готські ігри» у північно-західній сходовій вежі Софійського собору в Києві, початок 11 століття


Українська дослідниця Марина Фоміна каже, що спроби Росії знищити нашу культурну ідентичність засвідчили важливість і нагальність роботи зі збереження Софійського собору та його унікальних фресок. «Величезне полегшення — зрозуміти причину руйнувань цих пам’яток і мати тепер можливість зберегти їх для нашої національної та світової культурної спадщини», - зазначає Марина Фоміна у матеріалі для порталу Museum and Heritage Advisor.


Доктор Хав’єр Куадрос, старший науковий співробітник Музею природознавства, у цьому ж матеріалі розповідає, що співпраця з українськими колегами тривала протягом буремного часу для України, і що, коли був наступ на Київ, команда науковців не могла працювати у звичному режимі, вони евакуювалися з міста. "Але я дуже радий, що зміг взяти участь у цьому дослідженні. Його результати мають велике значення для наших українських колег і допоможуть зберегти їхню спадщину та інші історичні твори мистецтва для майбутніх поколінь», - каже Хав’єр Куадрос.


Пан Куадрос розповів, що він та його британські колеги були вражені тим, як українці підтримують один одного у ці надскладні часи та що така поведінка є найкращим зразком згуртованості та солідарності для усього людства, і наголосив, що наукову працю за результатами дослідження присвятили мужньому українському народу, чия стійкість захоплює. Джерела: Natural History Museum, Museums and Heritage Advisor Фото: Natural History Museum, Національний заповідник "Софія Київська" Матеріал: Ія Степанюк