Науковцям Національної академії наук України та британського Музею природознавства (Natural History Museum) вдалося встановити причину руйнування фресок Софійського собору у Києві, які датують 1000 роком нашої ери.
процес дослідження причин руйнування фресок 11 ст. у Софійському соборі. Фото - Natural History Museum
Співпраця українських дослідників та фахівців Музею природознавства, що розташований у Лондоні, має на меті врятувати унікальні пам’ятки українського мистецтва у Софійському соборі Києва. Робота почалася ще до повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
Розписи на стінах храму створили приблизно у 1000 році. 10 років тому куратори та дослідники, які працювали у приміщеннях собору, помітили, що на фресках почали з’являтися темні плями. Аби розробити ефективний план боротьби з цим явищем було розпочато спільний українсько-британський проєкт. З'ясувалося, що плями — це результати життєдіяльності колоній мікроорганізмів, які живуть на стінах храму. Щоб протидіяти їхньому шкідливому впливу науковці почали ретельне вивчення цього явища.
Софійський собор у Києві
Команда фахівців у Києві взяла зразки ДНК з уражених грибком стін, щоб ідентифікувати органічну речовину, яку виділяють організми. Ці зразки встигли передати до Лондона перед початком повномасштабної війни. Британські науковці в ході досліджень встановили, що грибок розчиняв покриття стін, виробляючи специфічні кристали, які, по суті, розшаровували й відлущували гіпсовий шар.
Завдяки цій новій інформації київські дослідники тепер зможуть запобігти руйнівним процесам та зберегти фрески на довгі роки.
фреска «Готські ігри» у північно-західній сходовій вежі Софійського собору в Києві, початок 11 століття
Українська дослідниця Марина Фоміна каже, що спроби Росії знищити нашу культурну ідентичність засвідчили важливість і нагальність роботи зі збереження Софійського собору та його унікальних фресок. «Величезне полегшення — зрозуміти причину руйнувань цих пам’яток і мати тепер можливість зберегти їх для нашої національної та світової культурної спадщини», - зазначає Марина Фоміна у матеріалі для порталу Museum and Heritage Advisor.
Доктор Хав’єр Куадрос, старший науковий співробітник Музею природознавства, у цьому ж матеріалі розповідає, що співпраця з українськими колегами тривала протягом буремного часу для України, і що, коли був наступ на Київ, команда науковців не могла працювати у звичному режимі, вони евакуювалися з міста. "Але я дуже радий, що зміг взяти участь у цьому дослідженні. Його результати мають велике значення для наших українських колег і допоможуть зберегти їхню спадщину та інші історичні твори мистецтва для майбутніх поколінь», - каже Хав’єр Куадрос.
Пан Куадрос розповів, що він та його британські колеги були вражені тим, як українці підтримують один одного у ці надскладні часи та що така поведінка є найкращим зразком згуртованості та солідарності для усього людства, і наголосив, що наукову працю за результатами дослідження присвятили мужньому українському народу, чия стійкість захоплює.
також читайте: ЮНЕСКО ГОТУЄ ФАХІВЦІВ ДЛЯ БОРОТЬБИ З "ЧОРНИМ" ТРАФІКОМ УКРАЇНСЬКИХ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ія Степанюк
Фото: Natural History Museum, Національний заповідник "Софія Київська"