top of page

КОВЧЕГ-ВИСТАВКА ЗОЇ СКОРОПАДЕНКО У ПАРИЖІ

На борту плавучої виставки «Зоїн Ковчег» (Zoia’s Ark) мисткиня Зоя Скоропаденко зібрала «зразки» творів найрізноманітніших артнапрямків – аби врятувати їх від «всесвітнього потопу», на який дедалі більше стає схожим наше життя.



Всього на річковому човні «Péniche» у столиці Франції з 23 по 26 червня експонувалися твори 15 митців – зокрема, і трьох українців. Сюди потрапили доповнена реальність, живопис, скульптура, малюнки, кераміка, арт-фотографія, 3D та лінзикулярне мистецтво, графіка, фантастичний реалізм, вуличне мистецтво і навіть блискучий зразок виготовлення мистецьких капелюхів.


«Ідея Ковчега спала мені на думку одразу, коли мене запросили на персональну виставку у приватній галереї на воді. Попри те, що виставка була спланована задовго до потоку катастрофічних заголовків останніх новин, вона лише підкреслила ідею необхідності об’єднання митців та художників з усього світу у символічному прихистку від жахливої хвилі катастроф. Війна в Україні, аномальна спека, яка вразила Європу, Омікрон, новини про крах біткойна та світових фондових ринків, скасування FIAC (Міжнародний ринок сучасного мистецтва, майбутнє якого наразі під питанням) – це все є вбивчим для художників і для мистецтва загалом. Якщо ми збережемо мистецтво – ми врятуємо світ», – каже Зоя Скоропаденко.



Виставка не випадково проводиться в одному з найфешенебельніших районів Парижа – Saint Cloud. Це – паризький «квартал мільярдерів», де розташовані мальовничий парк і штаб-квартира приватного авіабудівника Dassault. Річкова приватна галерея «Péniche» «пришвартована» навпроти паризького іподрому Лоншамп, поруч з парком Болонського лісу. Цей розкішний спокій становить разючий контраст зі світом, у якому зараз живуть митці, особливо українські.


Для ліногравюр Олесі Джураєвої перебування на «Зоїному Ковчезі» – справді порятунок. Мисткиня й досі залишається у рідному Києві попри війну. Після місяців переховування в невеликих селах з родиною, вона нарешті повернулася до своєї майстерні – куди, на жаль, в будь-який момент можуть впасти уламки російської ракети…


Втім, її твори у Парижі мають ще й свою особливу місію: ця цілком гармонійна графіка нагадує мирній Франції про те, що за якихось кілька тисяч кілометрів, котрі легко долаються сучасною військовою ракетою, митці досі мусять щодня по кілька разів втікати в бомбосховище і працювати під звуки ППО.



Також на виставці були представлені поп-ап картини ісландського сучасного художника Сноррі Асмундссона, відомого перфомансами «Танець з мертвими» та «Кращий піаніст світу».


Мирним спокоєм віє від картин американсько-французької художниці з італійської Лігурії Лінди МакКласкі.


Плідний сучасний художник із Лос-Анджелеса Деніел Лейтон, який є піонером iPad живопису та AR-мистецтва, презентував свої архетипічні дослідження мистецтва, котре бере початок у видіннях.


Геній лінзовидного мистецтва Хізер Лоу передала на «Ковчег» свої нещодавні роботи з Каліфорнії.

Легенда паризької фотографії Антуан Пупель експонував серію, присвячену його 30-річній співпраці з Crazy Horse і Zingaro.



Вуличне мистецтво продемонстрував митець з Монако Ентоні Альберті, aka MrOneTeas. Його мистецька кар’єра починалася зі стін його альма-матер Villa Arson – а зараз він створює проєкт для Фонду князя Монако Альберта II.


Також на Ковчег потрапив ще один монегаск – мультидисциплінарний художник Жерар Петтіті та його скульптури із серії «Бестіарій».


На виставці також був представлений японський модельєр, володар премії «Meilleur ouvrier de France» Нобукі Хідзуме зі своїми капелюшними шедеврами.


Математичний живопис було представлено картинами англо-монакського художника Клема Чемберса із давньої серії, на яку художника надихнула діяльність його друга – професора Бенуа Мандельброта, легендарного математика, автора теорії фракталів, нині, на жаль, вже покійного.



Українка Зоя Скоропаденко, котра живе в Монако, є не лише об’єднуючою ланкою між усіма цими митцями, а й «Ноєм», кураторкою та творцем виставки «Ковчег». Відвідувачі виставки ознайомилися з її всесвітньовідомими серіями картин «ТОРСО», «Інтелектуальні пейзажі» та « Нові майстри Помпеї», а також результатами її творчої співпраці з українсько-канадсько-французьким керамістом Дейлом Дорошем (якого сміливо можна назвати третім українцем виставки) та французьким керамістом Бернаром Вітуром.


Також гості виставки могли помилуватися моделлю скульптури Скоропаденко «Надія» (The Hope), котра у 2019 році була встановлена навпроти Національного музею Чорнобиля в Києві. Інша скульптура з цієї серії встановлена у японському місті Сома, в провінції Фукусіма, на знак підтримки жертв цунамі та атомної катастрофи на тамтешній АЕС.


«Ковчег Зої» є однією із серії міжнародних виставок, створених мистецьким об’єднанням Circle of Zoia та галереєю The Meloy Art.




Матеріал & фото: пресслужба галереї The Meloy Art

bottom of page