top of page

ВОЄННІ ТИРАЖІ: КНИГИ, ЩО ВИЙШЛИ В УКРАЇНСЬКИХ ВИДАВНИЦТВАХ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Нині українські видавництва продовжують видавати та перевидавати книги. З-під друкарських машин з’являється і класика, і сучасна проза: українське та переклади закордонної літератури. Ми зробили підбірку книг, які виходили друком упродовж війни. Зосередились на жанрі художньої та драматичної біографічної прози. Тож ділимось воєнними тиражами 2022-го.







Усі, хто потрапляє на Гуцульщину, приїздять звідти з історіями й ще чимось таємничим, що огортає по саму душу. До старих Карпат знов і знов повертались Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Сергій Параджанов. Цьогоріч, у видавництві “DISCURSUS” вийшла друком збірка Франкової гуцульської прози. Фабулою стали розповіді місцевих жителів, з яких і виросли сюжети повістей: “Терен у нозі”, “Гуцульський король”, “Як Юра Шикманюк брів Черемош”, “Петрії й Довбущуки”. У книзі Іван Франко розповідає про життя горян і їхні сакральні вірування, а ще про людську душу й про те, що найбільшу кару та найбільше щастя ми вибираємо собі самі.



Перед читачем ілюстрована історія життя української письменниці Ольги Кобилянської. Вона — емансипантка та феміністка. Модерністка. Та, хто передовсім прагнула “бути собі ціллю”. Ольга Кобилянська багато писала про жінок та для жінок, і вивела образи жінок-інтеліґенток у новелі “Valse melancolique”.


Книга розповідає про життя письменниці в алфавітному порядку, де на кожну букву припадає символічна історія. Наприклад, на “м” - про море, якого Ольга ніколи не бачила, проте мала закорковане в пляшці (подарунок подруги). Біографія доповнюється напрочуд чарівливими ілюстраціями Івана Шкоропада. Тут буковинські паттерни, колоризовані портрети (фотознімки) та орнаменти, які нагадують місця, де жила письменниця.




“Світло далекої зірки” — перший роман американської письменниці родом з Сінгапуру. Це історія про трьох зірок сінематографа — Марлен Дітріх, Анну-Мей-Вонг, Лені Ріфеншталь та силу їхнього світла.


Подобається, що авторка не розповідає педантичних біографій. Радше — кожна з героїнь є символом, через який проливається світло на актуальні колись і зараз проблеми. Водночас така бажана та одіозна Марлен Дітріх стає прообразом свободи: внутрішньої й суспільної. Історія Анни-Мей Вонг ілюструє питання расової нерівності та тремкої сором’язливості жінки в гучному голлівудському світі. А сюжет про Лені Ріфеншталь відповідає на питання про те, чи може бути “мистецтво поза політикою”, адже шанувальником (і спонсором) режисерки та акторки був ніхто інший як Гітлер.


Словом, перед читачем книга про життя, мистецтво, війну, а ще про те, як важливо щодня робити вибір між тим, що легко й тим, що правильно.


Дорж Бату — український письменник, який також написав книги про працівницю NASA Франческу, “Таємницю старого Лами” й “Моцарта 2.0”. “Коко 2.0” — це продовження “Моцарта 2.0”, де автор розповідає про калейдоскоп дивних і, здавалося б, неймовірних подій. Фантастична історія, в якій можливо все, навіть подорожі у часі та розслідування, які ведуть музиканти чи кутюр’є. Це еклектична книга: про моду, геніїв і про те, чи вистачає людині одного життя, аби зробити все так, як слід.


А ще тут є qr-коди, які також трохи нагадують подорожі в часі, бо можна пірнути в епізоди з життя Коко Шанель чи оркестрове виконання музики Амадея Моцарта.



Дві повісті Валер’яна Підмогильного - “Остап Шаптала” та “Повість без назви” входять до серії “Рідне”, яка цього літа з’явилась у видавництві “Фоліо”. Тонка та психологічна проза письменника занурює читача у стани та переживання героїв і навіює роздуми про важливі речі. У повісті “Остап Шаптала” головний герой живе з тісним відчуттям провини за смерть сестри, а в “Повісті без назви” Андрій Городовський шукає таємничу незнайомку, проте насправді — щось вагоме всередині себе. Проза Підмогильного екзистенційна, торкається мистецьких пошуків і пошуків самого себе. А всі ці події та рефлексії почасти відбуваються на тлі рідного Києва.



Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest

Матеріал: Ольга Лукойє Ілюстрація: Дар'я Мазурик



bottom of page