В івано-франківському Центрі сучасного мистецтва триває персональна виставка «Берегині|Квіти Війни» Яни Гудзан. До проєкту увійшло 13 робіт з двох однойменних серій («Берегині» та «Квіти війни»). Їх художниця створювала за допомогою акрилу, олії, маркерів та аерозолю.
на відкритті виставки «Берегині|Квіти Війни». Фото — Михайло Гладюк
КВІТИ ВІЙНИ. Серія робіт, яка репрезентує авторські рефлексії на тему війни. Як пояснює художниця, зображені на роботах квіти у різних контекстах символізують смерть як на поховальних вінках, які нам несе російський «голуб миру»; соняхи з Іловайську, як ціну Свободи; Дерево Життя, як символ родини та народу, пагони якого обстріляні.
«Після початку повномасштабного вторгнення РФ наше життя, сенси, пріоритети змінилися, – ділиться Яна. – Реальність поділилась на «до» і «після», в котрій ми щодня намагаємось зберегти себе та відвоювати своє».
"Втрачений дім", "Квіти для Маріуполя", "Дерево життя" Яна Гудзан, 2022
Окрім барв та образів, промовистими також є і назви робіт мисткині: «Втрачений дім», «Квіти для Маріуполя»,«Голуб (русского) миру», «Дерево життя».
«Це квіти, які я символічно покладаю в зруйнованому місті за сотні кілометрів. Квіти, які місцеві малюють на обстріляних парканах, щоб нейтралізувати сліди злочинів окупантів у звільнених містах і селах. Як символ надії, що руїни колись оживуть і тут знову завирує життя»
БЕРЕГИНІ. Головними героїнями цієї серії є українські бабусі. «Це образи їх останнього аутентичного покоління, яке ми поступово і непомітно втрачаємо, – зазначає Яна. – Українські бабусі мене цікавлять як унікальний слов’янський образ жінки-берегині, матріархальний архетип, питомо український».
Серію художниця створила під час пандемії COVID-19, тому бабусі часто зображені в медичних масках. Саме вони потрапили в групу ризику, і це лише посилило потребу зафіксувати спостереження мисткині.
"Юдита з головою дракона", "Берегині", "Озираючись назад", "Прозора" Яна Гудзан
БЕРЕГИНІ | КВІТИ ВІЙНИ. Виставка органічно поєднала роботи обох серій, адже старшому поколінню теж довелося пережити жахливий досвід – досвід війни.
«Така паралель мені прийшла, коли я задумалась, що покоління наших бабусь, у моєму випадку прабабусі, пережили той самий досвід війни, але не встигли/не змогли/боялись розповісти нам або ж не хотіли згадувати. А ми повинні й боротись, й говорити, бо маємо виняткову історичну можливість. Ми не маємо право забувати. Тому я це все фіксую у вигляді образів. Хтось пише тексти, а моя мова – живопис», – підсумовує авторка.
Яна Гудзан
«Ми не маємо права забувати. Тому я це все фіксую у вигляді образів. Хтось пише тексти,а моя мова – живопис»
Додамо, Яна Гудзан народилась 1994 року у місті Березне Рівненської області. Закінчила Львівську національну академію мистецтв. Проживає у Львові. Працює у мішаних техніках: олія, акрил, аерозоль, левкас. Роботи зберігаються у приватних колекціях України, Польщі, Чехії, Бельгії, Нідерландів.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest
Матеріал: Ольга Головчин Фото: Михайло Гладюк