.png){kind=logo}
УКРАЇНСЬКИЙ ПРОЄКТ «ДІМ ЗА ЗОРЕЮ» ПОКАЖУТЬ НА ЛАГОСЬКІЙ БІЄНАЛЕ У НІГЕРІЇ
Імерсивна відеоінсталяція «Дім за зорею» (Home Beyond the Dawn), створена на основі робіт близько 30 сучасних українських художників і художниць, увійшла до програми Лагоської бієнале у Нігерії.
показ проєкту «Дім за зорею» (Home Beyond the Dawn) під час «Експо-2025» в Осаці (Японія) фото: Romanian Pavilion at Osaka Expo 2025
Проєкт буде представлений під час 5-ї едиції Лагоської бієнале у листопаді. Про це нашому виданню розповіла кураторка Наталія Маценко.
ПРО ПРОЄКТ «ДІМ ЗА ЗОРЕЮ»
«Дім за зорею» — це 30-хвилинне імерсивне відео, яке об'єднує роботи митців із різних куточків України: від Львова до тимчасово окупованого Луганська. Проєкт будується як подорож цифровими реконструкціями українських ландшафтів та культурних локацій. Зокрема, глядачі бачать віртуальні відтворення Музею сучасного мистецтва в Херсоні, будинку художниці Поліни Райко в Олешках, який зазнав затоплення після підриву Каховської ГЕС російськими військами, а також зруйнованих просторів українського Сходу.
У роботі поєднано відео, фотографію, анімацію, звук і цифрові реконструкції. Віртуальний простір інсталяції розробили кінематографіст Юрій Єфанов і медіаартист Павло Сірко, а звукове оформлення створив Георгій Потопальський (Ujif_notfound). Візуальний ряд супроводжує композиція east piano Тімура Джафарова (John Object) — українського електронного музиканта та військового, яку він написав під час служби на східному фронті.
показ проєкту «Дім за зорею» (Home Beyond the Dawn) в «Українському домі» в Києві, після повернення його з Осаки, жовтень 2025 фото: Національний центр «Український дім»
Влітку 2025 року «Дім за зорею» вже презентували міжнародній аудиторії на всесвітній виставці «Експо-2025» в Осаці (Японія). «Коли ми робили версію для Осаки, ми одразу передбачали, що відео подорожуватиме далі, тож переважно його зміст доволі універсальний, — розповідає кураторка Наталія Маценко. — Для Лагоського проєкту ми не вносимо зміни в основну «матерію» відео, адже це не лише монтаж — це також спеціально змодельовані 3D-простори та ландшафти, закадровий голос та написаний для відео музичний супровід. Але ми дещо змінюємо вступну частину, яка відсилає до конкретної локації, а також технічно адаптуємо відео до конкретного простору та умов показу».
кураторка Наталія Маценко (посередині) під час презентації проєкту «Дім за зорею» (Home Beyond the Dawn) в «Українському домі» в Києві, 2025 фото: Національний центр «Український дім»
ПРО ЛАГОСЬКУ БІЄНАЛЕ
Заснована локальною артспільнотою у 2017 році, Лагоська бієнале є некомерційною платформою для роботи з сучасним мистецтвом. Вона працює під егідою нігерійської культурної фундації Àkéte Art. Проєкт фокусується на пошуку нових форматів презентації мистецтва, висвітленні соціальних і політичних тем та розвитку критичного артдискурсу африканського регіону.
Цього року відбудеться лише п’ята едиція бієнале, втім за 10 років свого існування бієнале вже здобула значну видимість у мистецькому світі. «Лагоська бієнале — молода і амбітна інституція, — каже Наталія Маценко. — Я ніколи раніше не була в Нігерії, але багато чула про те, що там розмаїта і сильна мистецька сцена. Буде цікаво познайомитися з нею наживо. Тема цьогорічної бієнале “The Museum of Things Unseen”. Вона ставить питання: “Що приховано в тінях музейних просторів? Чиї історії замовчуються, а чиї голоси — підсилюються?”. Ця тема дуже резонує як із українським контекстом та долею культурної спадщини, так і зі змістом “Дому за зорею”. Тож це цінна нагода — обмінятися з африканськими колегами досвідом, пов’язаним із колоніальним минулим та процесами деколонізації, історіями про замовчування, стирання та реституцію».
також читайте: " РОБОТИ ЧОТИРЬОХ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ УВІЙШЛИ ДО КОЛЕКЦІЇ ІСПАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ТІССЕН-БОРНЕМІССА"
«АФРИКАНСЬКИЙ» КОНТЕКСТ
Участь українського проєкту у Лагоській бієнале видається цікавою та непересічною подією з огляду на специфіку цього регіону, зокрема через відчутний там економіко-політичний вплив Росії. Попри те, що РФ не значиться у списках провідних економічних партнерів чи інвесторів в Африці, держава-агресор кілька десятків років поспіль активно розширює там свою присутність через військові, дипломатичні та пропагандистські інструменти.
Так, наприклад, згідно з даними військового порталу Defence Express, у 2025 році Росія зібрала в Африці контингент у 5 тисяч військових, які розосереджені по різних країнах континенту, цьогоріч ця цифра збільшилася до 8 тисяч. Найбільше військових Росія тримає в Лівії та Малі, йдеться у звіті незалежного OSINT-агенства Clash Report. Також серед країн, де помічена російська військова присутність, є Того, Буркіна-Фасо, Нігер, Бенін — все це сусіди Нігерії, яка готується приймати учасників 5-ї Лагоської бієнале.
Маценко зазначає, що її команда отримувала багато попереджень щодо безпекової ситуації в країні та регіоні. «І це дивне відчуття, коли з одного боку, ти людина з країни у війні, і тут тебе застерігають, що десь небезпечно. Але, з іншого боку, незнайомий і доволі інтенсивний контекст, звісно, вимагає обачності. А ще — обов’язкових щеплень від жовтої лихоманки», — каже кураторка (з посмішкою).
Крім військової присутності, Росія, у взаєминах з державами цього регіону, ймовірно, робить й серйозну ставку на так звану soft power та культурну дипломатію. Лише за цей рік відбулося щонайменше 6 великих транскордонних мистецьких проєктів за участі африканських митців та культурних інституцій, які фінансувала РФ, в Москві відкрили Галерею сучасного африканського мистецтва, африканські митці були у складі мультикультурного російського проєкту на цьогорічній Венеційській бієнале.
«З огляду на ті значні ресурси, які вливає Росія у підтримку свого впливу загалом у світі та в Африці зокрема, участь проєктів з України у подіях на кшталт Лагоської бієнале є важливою не тільки з точки зору культурного діалогу та інформування аудиторій, мало знайомих із українським контекстом, а й із політичної перспективи», — каже Маценко.
До Нігерії у листопаді вирушить декілька людей з команди, що працювала над «Домом за зорею», — це співкуратори, художниці та художники. «На жаль, такі подорожі потребують відчутних витрат, і бюджет наших партнерів із ЄС не дозволяє запросити більшу кількість учасників і учасниць (яких загалом понад 30). Втім, ми в будь-якому разі радіємо, що бодай у частини команди є змога відвідати подію», — зазначає Маценко.
Кураторка каже, що окрім технічних завдань, які виконуватимуть її колеги у Лагосі, важливою частиною роботи є й публічна програма — дискусії та воркшопи, спрямовані на взаємодію з локальним контекстом та аудиторією — як місцевою, так і міжнародною. «Ці супровідні активності були надзвичайно плідними в Осаці. Дуже цікаво, як це буде в Лагосі», — каже Наталія Маценко.
П’ята Лагоська бієнале відбуватиметься з 14 листопада до 06 грудня 2026 року.
Сподобався матеріал?
ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа
Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com
