«ОБЛИЧЧЯ ГРИБІВ»: ПЕРША КНИГА ПРО АНТРОПОМОРФНІ ГРИБИ В УКРАЇНСЬКІЙ ГРАФІЦІ XX СТОЛІТТЯ

Дослідниця, письменниця та журналістка Катерина Лебедєва презентувала нову книжку — «Обличчя грибів». Це перша праця, яка аналізує та демонструє феномен грибів із людськими рисами в українському книжковому мистецтві минулого століття.

ілюстрація невідомого художника до видання «Війна грибів », 1922 світлина з книги Катерини Лебедєвої «Обличчя грибів»

Ідея збірки визрівала поступово через уважне спостереження за графічним спадком XX століття, каже авторка.

«Спочатку я просто почала помічати гриби з очима та іншими рисами обличчя то в одній, то в іншій книжці. Згодом почала їх збирати, як і треба чинити з грибами, а ще через якийсь час — ретельно вишукувати. Так і виникли “Обличчя грибів”. Хоча під час роботи над макетом переглядала його сотні разів, коли книга вийшла друком, неможливо від неї відірватися. Гриби зачаровують і радо вітають у своєму світі», — розповідає Катерина Лебедєва

Тема грибів в українському мистецтві, ймовірно, бере початок від Георгія Нарбута, який у 1909 році проілюстрував народну віршовану казку «Війна грибів». Популярність образів «гриболюдей» досягла піку десь у 1910-х роках. Авторка припускає, що цей спалах інтересу міг бути пов'язаний із подіями Першої світової війни, тоді ж, ймовірно, з’явилося прислів’я: рясний урожай грибів восени — до війни.

Видання «Обличчя грибів» містить роботи понад п'ятдесяти художників. Серед них — ілюстрації Охріма Судомори до «Війни грибів з жуками» (видавництво «Час», 1919), які Катерина Лебедєва вважає шедевром української графіки, а також малюнки Олени Кульчицької та Леопольда Левицького.

 ілюстрація невідомого художника до видання «Війна грибів», 1922 світлина з книги Катерини Лебедєвої «Обличчя грибів»

ілюстрація Охріма Судомори до видання «Війна грибів з жуками», 1919 світлина з книги Катерини Лебедєвої «Обличчя грибів»

Важливий пласт дослідження авторки складають видання української діаспори 1920–1950-х років. «Зображення антропоморфних грибів часто прикрашали тогочасні абетки, букварі та читанки, створені художниками-емігрантами, — каже Лебедєва. — Зокрема, у діаспорній “Граматиці” 1920 року міститься серія ілюстрацій біолога та викладача Юрія Русова, який навіть зображує, як гриб завершує свій життєвий шлях падінням у казан з окропом: не кожний митець достатньо сміливий, щоб візуалізувати таку драматичну сцену».

У повісті Петра Козланюка «Мандрівники» головні герої — гриб Капелюшник та печериця Рябенька — вирушають у мандри на пошуки прогресу, долаючи обмежене мислення свого оточення. 1946 року видання оформив визнаний майстер ілюстрації Антін Манастирський, а 1955 року зʼявляється друге видання «Мандрівники», яке оформлювали Іван Хворостецький та Леопольд Левицький. 

• 

• 

• 

1 - ілюстрація Антіна Манастирського до повісті «Мандрівники» (1979); 2 - ілюстрація Олексія Базилевича до казки «Славний воїн Печериця»(2010); 3 - ілюстрація Миколи Погрібняка до книги «Як гриби збиралися воювати з жуками» (1919) світлина з книги Катерини Лебедєвої «Обличчя грибів»

ілюстрація Юрія Русова до «Граматики» 1920 року світлина з книги Катерини Лебедєвої «Обличчя грибів»

Від 1990-х років образи антропоморфних грибів в українській літературі майже зникли, поступившись місцем динозаврам, прибульцям та героям коміксів, каже Лебедєва. Її книга вперше розповідає про явище фантастичних грибів в українському мистецтві та демонструє досягнення української книжкової графіки ХХ століття у цій темі. 

Альбом «Обличчя грибів» вийшов друком у Видавництві Олександра Савчука обмеженим накладом у 100 примірників і вже став бібліографічною рідкістю. Придбати видання можна на сайті «Бібліотека українського мистецтва». Усі кошти від продажу підуть на технічну модернізацію та збереження роботи бібліотеки. 

книга «Обличчя грибів» Катерини Лебедєвої фото: [естéт] газета

Раніше ми також писали про книгу Катерини Лебедєвої «Микола Глущенко — художник і шпигун», яка стала першою вичерпною біографією одного з найвідоміших українських митців XX століття. А 2020 року вийшов друком її перший історичний роман «22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві», головним героєм якого став митець Лесь Лозовський.

також читайте: ГРИБИ У ЛЮДСЬКІЙ ПОДОБІ — ОБРАЗ ГРИБІВ У МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ

Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram

Сподобався матеріал?

ПІДТРИМАЙТЕ [ЕСТÉТ] ГАЗЕТУ

ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа 

Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com