«ПРИЙНЯВ БИ ТАКЕ Ж РІШЕННЯ ЗНОВУ»: ПРЕЗИДЕНТ ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ БІЄНАЛЕ П'ЄТРАНДЖЕЛО БУТТАФУОКО ПРО ПАВІЛЬЙОН РОСІЇ НА ЦЬОГОРІЧНІЙ ПОДІЇ

У свіжому інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera президент Венеційської бієнале П'єтранджело Буттафуоко заявив, що не шкодує про рішення допустити Росію до участі у цьогорічній події.

президент Венеційської бієнале П'єтранджело Буттафуоко під час відкриття Венеційського кінофестивалю фото: La Biennale di Venezia

У розмові, опублікованій 1 вересня, на запитання журналіста, чи не шкодує Буттафуоко про рішення дозволити Росії представляти свій проєкт на цьогорічній бієнале, той відповів, що не шкодує: «Бієнале — незалежна інституція, я прийняв би таке ж рішення знову. Таким чином перемогло мистецтво».

Очільник бієнале також анонсував спецпроєкт, присвячений російському богослову, філософу та математику Павлу Флоренському (1882-1937). За словами Буттафуоко, захід триватиме з 16 по 20 листопада у Венеції.

Нагадаємо, що цьогоріч Росія, вперше після формальної відсутності на двох попередніх бієнале, бере участь у події з проєктом «Дерево вкорінене у небі». Намагаючись якось проскочити між європейськими санкціями та хвилями публічного обурення, оргкомітет Венеційської бієнале дозволив росіянам експонувати їхній проєкт крізь відчинені вікна формально закритого приміщення павільйону.

відкритий павільйон Росії під час передпоказів проєктів 61-ї Венеційської бієнале, травень 2026 фото: Ія Степанюк

З 4 по 8 травня, під час передпоказів для преси та експертів сфери, кілька десятків учасників російського проєкту перебували у павільйоні, де їхні перформанси фіксували на відео. Згодом ці матеріали змонтували у відеоінсталяцію, яку охочі відвідувачі бієнале тепер можуть спостерігати через вікна зачиненого павільйону.

Ситуація довкола цьогорічної участі РФ у бієнале викликала помітну напругу в італійському уряді. Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні намагалася тримати дистанцію, наголошуючи на автономії Фундації Венеційської бієнале. Натомість Міністерство культури Італії та його очільник Алессандро Джулі одразу заявили, що не мають стосунку до цього рішення, адже вся відповідальність лежить на Фундації. На знак протесту, Джулі відмовився брати участь в урочистостях з нагоди відкриття 61-ї бієнале у травні.

також читайте:  «АРТИСТІВ ПРИВЕЗТИ МОЖНА, А ТВІР МИСТЕЦТВА — НІ»: РОСІЙСЬКИЙ ПАВІЛЬЙОН НА ВЕНЕЦІЙСЬКІЙ БІЄНАЛЕ БУДЕ ЗАКРИТИЙ, АЛЕ Є ОДНЕ «АЛЕ»

Зі свого боку, Фундація декларувала, що діє за регламентом: держави, чий суверенітет визнає Італія і які мають стаціонарні павільйони в садах Джардіні, подають заявки на участь методом простого повідомлення. Саме так, мовляв, і зробила Москва. У Фундації підкреслюють, що процедури заборони чи скасування участі для таких країн просто не існує, а інституція «не перешкоджає жодній державі».

Підсумовуючи усі ці конфлікти, Буттафуоко у розмові з Corriere della Sera заявив, що в цій ситуації перемогли бієнале і мистецтво: «Наша інституція має понад 130-річну історію, впродовж якої під час багатьох конфліктів ми завжди приймали всіх. Було б святотатством скасувати цей давній принцип — принцип “олімпійського перемир'я”».

Проти участі Росії у 61-1 Венеційській бієнале публічно виступили 22 країни Європи, підписавши відкритого листа про неприйнятність присутності РФ на теренах найбільшої артподії світу під час того, як ця держава веде неспровоковану війну проти України. Також Європейська комісія відкликала грант бієнале у розмірі €2 млн.

учасники цьогорічного проєкту для павільйону Росії на 61-й Венеційській бієнале, фрагмент експозиції фото: Ія Степанюк

Утім, завдяки позиції оргкомітету Венеційської бієнале та її західноєвропейським симпатикам, Росії таки вдалося реалізувати схему, за якої зачинений павільйон не завадив державі-агресору стати офіційним учасником 61-ї Венеційської бієнале. Російський проєкт зараз транслюють на багатомільйонну аудиторію, зберігаючи за РФ всі супутні привілеї: присутність у медіапросторі, офіційній комунікації події та каталогах.

також читайте: ВІЗИ БЕЗ ЧЕРГИ ТА «ОСОБЛИВІ ДОМОВЛЕНОСТІ»: ЯК ВЕНЕЦІЙСЬКА БІЄНАЛЕ ДОПОМАГАЛА РОСІЯНАМ ОБІЙТИ САНКЦІЇ

Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram

Сподобався матеріал?

ПІДТРИМАЙТЕ [ЕСТÉТ] ГАЗЕТУ

ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа 

Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com