У вересні 2020 року видання The Guardian опублікувало фото Лесі Марущак з Проєкту МАРІЯ (Project MARIA) у статті про найкращі світлини Landskrona festival. Тоді ж, восени 2020-го, Проєкт МАРІЯ вперше мали змогу побачити в Україні, він відкрився у Національному музеї Голодомору-геноциду в Києві. Через рік, у листопаді 2021, розпочався його всеукраїнський тур, який реалізується за підтримки Світового Конґресу Українців.
Моє перше знайомство з творчістю канадської художниці Лесі Марущак відбулося 2019 року під час Книжкового Арсеналу. На стелажі в одному з залів було представлено усі книги-претенденти на премію фестивалю «The Best Book Design». Тоді, серед десятків видань, моя рука потяглася саме до артбуку «МАРІЯ». З першого погляду фоліант приваблював лаконічністю оформлення, всередині він концептуально відрізнявся від геть усіх інших видань на сусідніх полицях. Разом з Лесею Марущак над створенням артбуку працював Ілля Жекалов, засновник і креативний директор артвидавництва Redzet LLC, в якому і вийшла друком книга. 2019 «МАРІЯ» здобула гран-прі Книжкового Арсеналу у категорії «найкращий дизайн книги» та перший приз у номінації «експериментальний дизайн».
книга Лесі Марущак "MARIA"
У Львові Проєкт МАРІЯ експонували у залах Історичного музею. У листопаді-грудні 2021 р. місто накривало кілька хвиль жорстких карантинів через стрімке поширення COVID-19, що спричинило справжній хаос у графіках роботи музеїв та галерей, тому потрапити на виставку вдалося лише в останній день перед її закриттям.
Львівська експозиція Проєкту МАРІЯ була розгорнута у двох залах. Перша її частина - дуже чуттєва, ефемерна, багатошарова. Вона одразу провокувала вир емоцій, думок, спогадів. Хоча було відчуття, що широкоформатні роботи мисткині потребують більшого простору, вони наче були затиснені у камерних інтер’єрах історичної кам’яниці. Та не зважаючи на порівняно невелику виставкову площу, з кожною найменшою зміною ракурсу огляду експозиції відкривалися все нові та нові образи та бачення.
фрагменти експозиції у Львівському історичному музеї, грудень 2021 р.
Другий зал контрастував з першим своєю предметністю та жорсткістю. Зміна атмосфери відчувалася миттєво. Тут виразно прочитувалися відчуття напруги, жорстокості й безвиході. «Винуваті» — інсталяція з портфелів, схожих на ті, де виконавці страшних наказів носили списки родин для перевірки та агітаційні матеріали. Навпроти - інша інсталяція, дошка до якої масивними цвяхами прибиті картки зі світлинами та цитатами очевидців Голодомору.
роботи видрукований на легкому шовку, тонкому і прозорому, як наша пам'ять
«Невидима конфронтація, напруження та тиск пронизують простір виставки. Фотографії жертв Голодомору сусідствують із зображенням військових, чиїми руками чинився злочин. Інші роботи видрукований на легкому шовку, тонкому і прозорому, як наша пам'ять», — розповідає деталі про наратив виставки кураторка Катерина Радченко.
Концепція проєкту будується на образі дівчини Марії, яка, всупереч рішенню диктатора Сталіна, вижила, на відміну від мільйонів жертв совєцького геноциду в Україні. Її образ втілює пам’ять мільйонів людей, її історія - компіляція багатьох спогадів про Голодомор. Роботи мисткині передають емоційну та раціональну відповідь на злочин, сформовану на основі візуальних доказів та вербальних історій про геноцид українців 1932-1933 рр. Їх мисткиня збирає в українській громаді Канади, таким чином надаючи голос жертвам трагедії. Важливою складовою проєкту Марущак стали свідчення надані Конґресу США жертвами Голодомору, яким вдалося вижити.
Сучасна війна проти України спирається на ті ж види зброї, які нормалізувалися під час та після Голодомору: дезінформація, заперечення та приховування
«Для мене було критично важливим уникнути монолітної мови та форми традиційних меморіалів, а натомість створити абстрактний простір, який би зіштовхував глядача із колективною пам’яттю про втрату. Сучасна війна проти України спирається на ті ж види зброї, які нормалізувалися під час та після Голодомору: дезінформація, заперечення та приховування. Марія — це метафора персонального та колективного страждання», — розповідає Леся Марущак.
Леся Марущак, фото - Сергій Талочко
Леся Марущак - канадська мисткиня українського походження, творчість якої спирається на історичні дослідження пам’яті й ідентичності і за допомогою чуттєвості та візуальності пробуджує глибинні емоційні відчуття. Серед інституцій, що мають її твори: Музей мистецтв Метрополітен, Європейський дім фотографії в Парижі, Бостонський Атенеум, Стенфордський університет, Колумбійський університет та Бібліотека Конгресу. Зараз художниця живе та працює в Оттаві та Альвені (Канада).
Зі Львова Проєкт МАРІЯ поїхав до Харкова. Виставка відбулася у Художній галереї ім. Генриха Семирадського. Харківщина — регіон, що постраждав від Голодомору чи не найбільше. Важливим документом того періоду стали фотографії австрійського інженера Александра Вінербергера, який у ті роки жив у Харкові й зафіксував страшні наслідки геноциду: мертвих та голодних людей на вулицях тодішньої столиці. Саме ці архівні світлини в авторській обробці увійшли до серії COUNTING і представлені на експозиції.
Харківську виставку також доповнили відеоартом Animatas #2 режисера Юрка Гупка. Назва містить посилання до латинського «animatus-animati» — «душі». На відео відвідувачі бачать розвішені на мотузках між деревами плахти легкої тканини, на яких надруковані архівні світлини. Розвіваючись, постаті на фото рухаються та створюють ефект присутності. Відео акомпанується розміреним, монотонним гулом, що ще більше підсилює відчуття реалістичності.
фрагменти експозиції у Художній галереї ім. Генриха Семирадського, січень-лютий 2022
Проєкт МАРІЯ отримав більш як 10 міжнародних відзнак та демонструвався у дев’яти країнах, книга за мотивами проєкту потрапила до короткого списку Книжкової премії міжнародного фотофестивалю Rencontres d’Arles у Франції та фестивалю Athens Photobook у Греції.
У планах - показ Проєкту МАРІЯ у низці інших міст України впродовж наступних двох років. Сама ж Леся Марущак розповіла, що вже працює над новим проєктом - гібридною інсталяцією SEEING RED: where have all the children gone, яку планує показати у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького вже 2023 року.
Матеріал: Ія Степанюк
Фото: Денис Панченко & Вікторія Якименко (Художня галереї ім. Генриха Семирадського),
Сергій Талочко (портретне фото художниці Лесі Марущак), [esthète] Газета (Львівський
Історичний музей)