ПОВЕРНЕННЯ МИХАЙЛА АНДРІЄНКА: У ЧИКАГО ТРИВАЄ ВИСТАВКА РОБІТ УКРАЇНСЬКОГО МИТЦЯ-МОДЕРНІСТА

В Українському Інституті Модерного Мистецтва (УІММ) в Чикаго триває одразу дві виставки присвячені українському модерністу Михайлові Андрієнку, важливій фігурі в мистецтві ХХ століття, щоправда, досі невідомій широкому загалу.


фрагмент експозиції «Михайло Андрієнко: Повернення», червень 2022, Чикаго. Фото — УІММ

Основний проєкт «Михайло Андрієнко: Повернення» («Michel Andreenko: Revisited») відзначає 43 роки з моменту, коли у залах УІММ експонувалися роботи митця. Виставка «Андрієнко: виставка творів — олії та гуаші» («Andreenko: An Exhibition of Works - Oils and Gouaches») була організована 1979 року, за три роки до смерті художника, і включала 50 творів Андрієнка з колекції подружжя докторів Олександри та Андрія Ільків. Як і понад 40 років тому, до цьогорічної виставки увійшли твори з тої ж приватної колекції. «Відданість Ільківих творчості Андрієнка і готовність надати свою колекцію для виставки в УІММ — це те, що дало головний поштовх цьому проєкту. Розмови про його реалізацію велися довгий час, і ми завдячуємо багатьом людям, які його підтримали», - розповідає кураторка виставки Андріяна Кочман.


Ільківи давно колекціонували мистецтво, особливу увагу надавали абстрактному живопису, зокрема українських митців. Подружжя познайомилося з Михайлом Андрієнком у травні 1976 року. За посередництва свого колеги, доктора Володимира Поповича, домовилися зустрітися з художником у Парижі, де той мешкав з 1923 року. На момент знайомства Андрієнко займався мистецтвом і активно брав участь у виставках, попри те, що йому було вже за 80. Впродовж п’яти років Ільківи навідувалися до художника один чи два рази на рік, обговорювали мистецтво, оглядали нові роботи, решту часу — активно листувалися. Так почалися їхні стосунки — колекціонерів Ільківих та митця Андрієнка. Зараз приватна колекція подружжя налічує 97 живописних полотен художника та понад 250 шкіців й документів, і є найбільшою у США.

на вернісажі виставки «Михайло Андрієнко: Повернення», червень 2022, Чикаго. Фото — УІММ


««Михайло Андрієнко: Повернення» дає нагоду оживити інтерес до митця, — каже Андріяна Кочман. — У 1960-1970-х рр. увага до його творів зросла у Західній Європі, США та серед української діаспори. Люди хотіли дізнатися більше про митця, який повернувся до нефігуративного живопису вкінці 1950-х років, а крім живопису ще й почав писати оповідання. Саме тоді й відбулася перша виставка Андрієнка в УІММ 1979 року».


Інтерес до творчості Андрієнка серед українських мистецтвознавців та істориків зріс в 1990-х роках, коли, після десятиліть життя за «залізними лаштунками», з’явилася можливість отримувати інформацію про життя та діяльність українців діаспори. Згодом твори Андрієнка були включені у фундаментальні дослідження та експозиційні проєкти, наприклад, монографію Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1930-1939» (2010) та виставку «Множинні модерності: 1905-1970» (Modernites plurielles) в Центрі Помпіду 2013 року. «Під час створення вже сучасної експозиції та каталогу ми керувалися місією показати Андрієнка як українського модерніста», — зазначає Мотря Мельник, президент УІММ.


роботи з експозиції: «Барселона», «Амстердам» (1955) та «Канал Урк» з серії «Зникаючий Париж» (1946)


Спеціально для каталогу виставки мистецтвознавиця Віта Сусак, на прохання кураторки Андріяни Кочман, написала статтю «П'єро з місяця» про життя і творчість митця. «Коли я писала книгу про українських мистців Парижа 1900-1939 років, Михайло Андрієнко був одним з багатьох моїх героїв, — пише Віта Сусак у своєму матеріалі. — Він опинився на Монпарнасі разом з другою хвилею художньої еміграції у 1920-х рр. - тоді до столиці Франції приїхали також Олекса Грищенко, Василь Хмелюк, Іван Бабій, Софія Зарицька, Петро Омельченко, Іссахар-Бен Рибак, Мане-Кац, Абрахам Мінчин та багато інших».


Не дарма у залах УІММ паралельно експонується й другий проєкт — «Михайло Андрієнко та українські мистці у Парижі» («Michel Andreenko and Ukrainian Artists in Paris»).


роботи з експозиції: композиція (1924), абстрактна композиція (дата невідома), колаж без назви (дата невідома), конструкція (1962)


Віта Сусак зазначає, що постать Андрієнка серед цієї плеяди особлива. «Він не досягнув світової слави, і навіть не змагався за неї. Про нього мало хто знає у Франції, і ще менше — в Україні. Поки що. Йдучи синхронно зі змінами «-ізмів», Андрієнко вів з ними власний діалог. Його авторство можна розпізнати, не зважаючи на те, чи це — абстрактна композиція, чи зображення зникаючого Парижа. Він виробив свій стиль. Його декорації та костюми 1920-х років увійшли до історії театру, а колажі — до історії цього виду мистецтва», — пише мистецтвознавиця.


Михайло Андрієнко перед будинком Пітера-Пауля Рубенса, 1967, Антверпен. Фото Володимира Поповича

Михайло Андрієнко народився 1894 року у Херсоні. Помер — 1982 року у Парижі. Пройшов різні етапи мистецьких стилів — кубізм, сюрреалізм, неореалізм. Виконував ілюстрації для журналів і газет, декорації для театру. З 1958 повернувся до абстрактних живописних конструкцій. Його твори зберігаються в Національному музеї літератури України, Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові, Херсонському обласному художньому музеї, в музеях Парижа, Відня, Лондона, Нью-Йорка та у приватних колекціях.


«Персонаж», Михайло Андрієнко (робота з експозиції)


Виставки «Михайло Андрієнко: Повернення» та «Михайло Андрієнко та українські мистці у Парижі» діятимуть до 25 вересня у виставкових залах Українського Інституту Модерного Мистецтва (2320 W Chicago Ave, Chicago, IL, United States, Illinois). Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Фото: Український Інститут Модерного Мистецтва