У ЦЬОГОРІЧНІЙ БІЄНАЛЕ MANIFESTA ВЗЯЛИ УЧАСТЬ ДВОЄ МИТЦІВ З УКРАЇНИ

Соломія Ткачук

4 години тому

Читати 2 хв

У 16-тій едиції кочівної бієнале сучасного мистецтва Manifesta, що відбувається у німецькому регіоні Рур, взяло участь двоє митців з України — Микола Рідний та Катерина Лисовенко. У своїх нових проєктах вони звертаються до тем, пов'язаних із досвідом насильства, війни та вимушеної міграції.

Микола Рідний "Поки ти не зникнеш” (Until You Disappear)", 2026
фото надане Voloshyn Gallery

фрагмент двоканальної відео-інсталяції Миколи Рідного "Поки ти не зникнеш” (Until You Disappear)", 2026 фото надане Voloshyn Gallery

Концептуальною та водночас експозиційною рамкою цьогорічної Manifesta стала ідея, відображена у її назві — “Це не церква” (This is not a church). Замість (конвенційних) виставкових просторів експозиція розгортається у напівзанедбаних чи покинутих церковних спорудах Дуйсбурга, Ессена, Гельзенкірхена та Бохума.

Представлена на бієнале відеоробота Миколи Рідного “Поки ти не зникнеш” (Until You Disappear), постала з архівних кадрів радянського художнього фільму “До першої крові”, знятого у Криму в 1989 році. У центрі сюжету — військово-патріотична дитяча гра у літньому таборі, де учасники ділилися на “синіх” та “зелених”, а після втрати “погонів” ставали “убитими”. У своїй відеоінсталяції Рідний відтворює ці ігри, сповнені конфліктів, насильства та жорстокості, звертаючись, однак, вже до теперішнього досвіду українських біженців та мігрантів. Проєкт демонструє, як насильство зберігається як ритуалізований, ігровий елемент, що переходить із дитинства в доросле життя.

Художня практика Катерини Лисовенко виростає з турботи про тих, хто опинився на маргінесах суспільства, зазнає дегуманізації чи виключення в будь-якій країні. Ця тема стала наскрізною у творчості мисткині після її вимушеного переїзду з Києва до Відня на початку повномасштабного вторгнення.

Саме цьому присвячена її робота "Хвилі міграції" (Migrating Waves), представлена на бієнале Manifesta. Як зазначають в описі проєкту на сайті фестивалю, це малярське полотно є закликом до захисту засадничих прав людини — зокрема права на міграцію чи притулок, а також права на приватне життя та людську гідність.

Катерина Лисовенко “Хвилі міграції” (Migrating Waves), 2026
фото: Manifesta

робота Катерини Лисовенко “Хвилі міграції” (Migrating Waves), 2026 фото: Manifesta

Також нагадаємо, що ця едиція Manifesta востаннє відбувається під керівництвом її багаторічної очільниці Хедвіг Файєн. У травні Файєн оголосила про рішення покинути посаду. Новою генеральною директоркою бієнале стала Емілія ван Лінден, яка працює в Міжнародному фонді Manifesta з 2019 року, а художньою директоркою — берлінська кураторка Катрін Ніколс. Обоє розпочнуть роботу на нових посадах, починаючи з сімнадцятої виставки, яка відбудеться 2028 року в португальському місті Коїмбра.