Минулого тижня, після ґрунтовного оновлення, музей-майстерня Ади Рибачук і Володимира Мельніченка відкрився для відвідувачів. Зберегти унікальний будинок та облаштувати нову експозицію вдалося завдяки пожертвам приватних меценатів. 14 ТРАВНЯ фрагмент оновленої експозиції музею-майстерні Ади Рибачук і Володимира Мельніченка фото — АРВМ Музей-майстерня розташований на вулиці Малопідвальній, 10 Б; відвідати його можна щосереди, щоп’ятниці та щосуботи з 12:00 до 19:00. Подружжя Володимира Мельніченко (1932-2023) й Ади Рибачук (1931–2010) працювало у художньому тандемі. Свої спільні роботи вони підписували абревіатурою “АРВМ”. Саме ця абревіатура й дала назву фонду, який тепер опікується збереженням творчої спадщини художників. Експозиційний простір музею-майстерні реорганізував архітектурний офіс Форма. “Трохи магії й тепер кожен твір має достатньо повітря та дистанцію для огляду. І це нагода не лише з нового ракурсу побачити улюблені роботи, але і вперше оглянути твори, які ніколи не були представлені публічно”, — кажуть у фонді АРВМ оновлена експозиція музею-майстерні Ади Рибачук і Володимира Мельніченка (фото 1-3) фото — АРВМ Володимир Мельніченко помер минулого року. Йому був 91 рік. За життя митець мріяв, щоб його майстерня була перетворена на артпростір, який складатиметься з постійної експозиції творів АРВМ та виставок сучасних художників України. Адже й Володимир Мельніченко, й Ада Рибачук були новаторами свого часу, багато експериментували, через це часто зіштовхувались з агресією зі сторони влади, оскільки не слідували принципам соцреалізму. Тому Мельніченко цікавився сучасним мистецтвом, розумів і підтримував молодих художників. архівна світлина майстерні Ади Рибачук і Володимира Мельніченка; зараз у цьому просторі функціонує музей-майстерня митців фото — АРВМ архівна світлина майстерні Ади Рибачук і Володимира Мельніченка; зараз у цьому просторі функціонує музей-майстерня митців фото — АРВМ Крім малярства, скульптури та графіки АРВМ відомі також своїми монументальними творами, зокрема митці є авторами Стіни Пам’яті на Байковій горі, мозаїк в інтер’єрах Центрального київського автовокзалу та мозаїчного панно "Сонце, зорі і сузір’я" у басейні перед київським Палацом дітей та юнацтва. Володимир Мельніченко біля своєї композиції "Берегиня", що є частиною Стіни Пам’яті на Байковій горі, Київ фото — АРВМ мозаїка "Сонце, зорі і сузір’я" у басейні перед київським Палацом дітей та юнацтва (фото 1-3) фото — АРВМ мозаїки в інтер’єрах Центрального київського автовокзалу (фото 1-2) фото — АРВМ Назва першої музейної експозиції — NON-FINITO. “NON-FINITO — це незавершені роботи, які все ще зберігають тепло рук художників. Незавершений музейний проєкт, образ якого проглядається в нинішній експозиції”, — кажуть організатори В оновленому музейному просторі на Малопідвальній планують проводити майстер-класи та екскурсії, кінопокази та мистецькі лекції. Раніше ми також писали про музей української кераміки XX століття, який відкрився у Києві. 90 відсотків представлених у новоствореному музеї виробів — з Васильківського майолікового заводу, але можна побачити й твори Львівської кераміко-скульптурної фабрики (ЛКСФ) та закарпатських керамічних заводів. також читайте: ГОБЕЛЕНИ УКРАЇНСЬКОЇ МИСТКИНІ ПОПОВНИЛИ КОЛЕКЦІЮ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЗЕЮ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Що пропонують шанувальникам мистецтва музеї та галереї у травні? Ми підготували нову добірку виставкових проєктів, які зараз можна відвідати у різних містах України. 17 травня відвідувачка на виставці “Пам’яті тої, що пам’ятає” в Jam Factory Art Center, Львів фото — Софія Соляр / Jam Factory Art Center У Львові Jam Factory Art Center та Центр інтелектуального мистецтва Меркурій, дві порівняно нові мистецькі інституції, завершили прем'єрні виставки та відкрили свої вже другі по рахунку проєкти. В Одесі художниця Ольга Штейн перетворила будівлю Національного художнього музею зі звичної "експозиційної локації" на головного героя свого експозиційного наративу. У Києві травень сповнений найрізноманітнішими вернісажами. У столиці цього місяця можна подивитися Павла Макова, повернутися у часи перебудови на виставці про діяльність артоб'єднань "Живописний заповідник" та "Паризька комуна", трохи емоційно розслабитися на виставці-ретроспективі кераміста Валерія Протор'єва. Про все це детальніше у нашому травневому арт гіді. ПАМ’ЯТІ ТОЇ, ЩО ПАМ’ЯТАЄ Jam Factory Art Center, Львів фрагмент експозиції виставки “Пам’яті тої, що пам’ятає” фото — Естет Газета Jam Factory Art Center презентував свій другий виставковий проєкт — “Пам’яті тої, що пам’ятає”. Він обʼєднав роботи художниць та художників з України, країн Східної Європи та Центральної Азії, створені у проміжку між 1950-ми та 2024 роком. Кураторками виставки стали Лізавета Герман та Марія Ланько. Прологом дослідження та осердям експозиційної оповіді вони обрали історію життя і творчої практики української художниці Аліни Ламах (1925–2020), яку знають насамперед як дружину художника Валерія Ламаха, відомого монументаліста, ключової постаті покоління шістдесятників. Художниці та художники, чиї роботи представлені у виставковому проєкті:Аліна Ламах, Валерій Ламах, Тереза Барабаш, Михайло Барабаш, «Бібліотека Наочних Явищ» (Ольга Гайдаш та Євген Шимальський), Ксенія Білик, Катерина Білокур, Джета Братеску, Анна Даучікова, Люся Іванова, Саодат Ісмаїлова, Гульнара Касмалієва та Муратбек Джумалієв, Алевтина Кахідзе, Володимир Кузнецов, Павло Маков, Малгожата Мірґа-Тас, Ада Рибачук та Володимир Мельніченко (АРВМ), Настя Стефанюк, Стас Туріна, Божена Чагарова, Марк Чегодаєв. Виставка триватиме до 8 вересня. БЛУКАННЯ В СОБІ Центр інтелектуального мистецтва Меркурій, Львів фрагмент експозиції виставки “Блукання в собі” фото — Галина Кучманич / Центр інтелектуального мистецва Меркурій Другий (після дебютного) виставковий проєкт Центру інтелектуального мистецтва Меркурій представляє глядачам знакові зразки українського модернізму, протестні роботи київського андеграунду та органічну абстракцію. Експозиція розгорнута у чотирьох залах й відображає чотири окремі смислові блоки: “Людина як причина змін”, “Людина протестує”, “Спокій та відчуження”, “Біль і взаємодія”. Куратори виставки — Богдан Мисюга та Стефанія Андрусяк. Художниці та художники, чиї роботи представлені у виставковому проєкті: Олекса Новаківський, Михайло Андрієнко-Нечитайло, Святослав Гординський, Євген Лисик, Осип Васьків, Олег Мінько, Карло Звіринський, Алла Гончарук, Михайло Красник, Юрій Скандаков, Микола Трегуб, Вудон Баклицький, Опанас Заливаха, Галина Севрук, Михайло Красник, Анатоль Степаненко, Федір Тетянич, Петро Старух, Андрій Саєнко, Роман Жук, Ярослав Качмар, Тереза Барабаш, Ярина Шумська. ПРОСТІР ДОБРОТИ. ДО 100-РІЧЧЯ ВАЛЕРІЯ ПРОТОР’ЄВА Національний музей декоративного мистецтва України, Київ фрагменти експозиції виставки “Простір доброти” (фото 1-3) фото — Національний музей декоративного мистецтва України Життя і творчу працю Валерія Протор'єва важко уявити без його дружини – Надії. Їхні твори неможливо роз’єднати та поділити. І тому виставка присвячується талановитому тандему митців, які прославили українську кераміку. Центром виставкової експозиції є відома серія керамічних творів Валерія та Надії Протор’євих з авторською назвою “Добрі звірі”. Фантастичні, добрі, усміхнені звірі приваблювали глядачів, а найбільш популярні зі скульптур впроваджувались у поточне заводське виробництво майоліки. Тисячі добрих звірят розлетілися теренами великої території Радянського Союзу. Казкові скульптури художників вирізняються витонченими, лаконічними, пластичними формами, створюючи впізнавані образи. Досконало володіючи прийомами народного орнаментування, митці самобутньо переосмислювали традиційні мотиви декору. Нині кераміка Протор'євих є однією з перлин музейної колекції. Виставка триватиме до 30 червня. ТИ ГОДУЄШ ЇХ, ВОНИ ГОДУЮТЬ ТЕБЕ. НІЧОГО СПІЛЬНОГО Одеський національний художній музей фрагмент експозиції виставки “Ти годуєш їх, вони годують тебе. Нічого спільного” Ольги Штейн фото — Одеський національний художній музей Виставка-лабораторія Ольги Штейн “Ти годуєш їх, вони годують тебе. Нічого спільного” — перша персональна виставка художниці. Проєкт пропонує глядачам стати спостерігачами за експериментом, що розгорнеться у просторі музею. Кураторка виставки — Галина Глеба. "Одеський художній" постає у цьому проєкті як метафоричне тіло. 5 листопада 2023 поруч з музеєм влучила російська ракета, утворивши вирву, що уподібнилась рані. Вразливість самої будівлі та мистецтва у ній, оприявнило для художниці образ музею як тіла культури, мистецтва, спільноти. У цьому проєкті Ольга працює не з фондами та колекцією ONFAM, а безпосередньо з будівлею як його вмістилищем, її конструктивними елементами: зі стінами й отворами наче з органами і шкірою. “Як і тіло, музей в час війни потребує захисту. Не тільки від небезпек і подразників іззовні, але й від загроз, що можуть руйнувати та з середини”, — йдеться в описі проєкту. Виставка триватиме до 18 липня. ШИТТЯ. ПЕРСОНАЛЬНА ВИСТАВКА АНАСТАСІЇ ПОДЕРВ’ЯНСЬКОЇ Національний художній музей України (NAMU), Київ робота “Dream” (2019), з серії "Inner world", Анастасії Подерв’янської зображення надане Національним художнім музеєм України Цей виставковий проєкт — своєрідна ретроспектива роботи художниці з текстилем, з яким вона працює з 2015 року. У своїх текстильних творах Анастасія Подерв’янська звертається до традицій бароко і народного мистецтва, апелює до світового мистецтва, “грається” з образами масової культури. Таке поєднання дає змогу художниці переосмислити класичні або традиційні образи й надати їм сучасного мультикультурного звучання. У чотирьох виставкових залах NAMU глядачі побачать три серії Анастасії Подерв’янської, а також вишиті пальта. Виставка триватиме до 29 червня. ПРОТАГОНІСТИ. ЖИВОПИСНИЙ ЗАПОВІДНИК / ПАРИЗЬКА КОМУНА Український Дім, Київ фото — Національний центр "Український Дім" “Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна” — масштабна виставка про два провідні творчі об’єднання кінця 1980-х — початку 1990-х років. Проєкт представляє близько 50 авторів та 300 робіт, створених на зламі епох. Більшість творів експонуються вперше. Представники цих двох яскравих мистецьких феноменів ламали радянські догми, висували на перший план індивідуальність і творчу свободу. Важливим етапом для обох майбутніх об’єднань стали пленери в Седневі у 1988, 1989 та 1991 роках. Вже тоді почала відчуватися різниця, яка за кілька років визначить характер мистецтва «Живописного заповідника» та «Паризької комуни». Ця виставка — унікальна можливість наживо побачити твори сучасного мистецтва, що на сьогодні стали документами епохи. Проєкт сформовано з унікальної колекції робіт музейного рівня, більшість із яких раніше не експонувалася, адже роботи одразу з художніх майстерень потрапляли до приватних колекцій. Художники та художниці, чиї роботи представлені у виставковому проєкті: Олександр Бабак, Василь Бажай, Яна Бистрова, Леонід Вартиванов, Гліб Вишеславський, Марко Гейко, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Ігор Гусєв, Дмитро Дульфан, Олександр Животков, Сергій Животков, Роман Жук, Ілля Ісупов, Дмитро Кавсан, Павло Керестей, Олександр Клименко, Павло Ковач, Микола Кривенко, Анатолій Криволап, Максим Мамсіков, Лев Маркосян, Володимир Мужеський, Олександр Нечаєнко, Сергій Панич, Віктор Покиданець, Валентин Раєвський, Костянтин Реунов, Олександр Ройтбурд, Василь Рябченко, Арсен Савадов, Андрій Сагайдаковський, Сергій Святченко, Сергій Семернін, Георгій Сенченко, Тіберій Сільваші, Марина Скугарєва, Юрій Соломко, Олег Тістол, Микола Трох, Валерія Трубіна, Наталя Філоненко, Група «Фомський» (Павло Фоменко, Ігор Камінник), Олександр Харченко, Василь Цаголов, Ілля Чічкан. Виставка триватиме до 30 червня. ВИРВАНІ СТОРІНКИ. ПАВЛО МАКОВ Арт-фундація Дукат монтаж виставки "Вирвані сторінки" Павла Макова фото - Арт-фундація "Дукат" “Вирвані сторінки” — персональна виставка українського графіка Павла Макова. Над цією серією художник почав працювати 2023 року, продовжуючи практики минулих років; в ній автор розмірковує про життя під час війни, нову нормальність та зміну у ставленні до майбутнього. У роботах серії автор використовує вже впізнавані елементи своєї творчої практики, зокрема мотив плану міста, проте серед споруд з’являються “маркери” війни: протитанкові їжаки, тіні від літаків або великі рослини, що символізують життя заради якого Україна веде боротьбу. Тож і колір у творах Павла Макова підкреслює сенси та метафори. У творах останніх років художник поєднує техніку багаторазового інтагліо з “ручною” графікою кольорових олівців. В такий спосіб створено центральну роботу виставки — “На схід та захід від Дніпра” — умовну карту України, де кожна область, зображена окремим різновидом чорнобривця, а окуповані території позначено колами червоного та синього кольорів. Виставка триватиме до 16 червня. Раніше ми писали про те, що у Києві, після ґрунтовного оновлення, відкрився для відвідувачів музей-майстерня Ади Рибачук і Володимира Мельніченка. також читайте: МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ КЕРАМІКИ ХХ СТОЛІТТЯ ВІДКРИВСЯ У КИЄВІ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повідомило про отримання експертного висновку, згідно з яким 112 картин з приватної колекції Віктора Медведчука визнано такими, які мають історичну та культурну цінність. Тепер буде вирішуватися питання про передачу цих предметів до Національного музею України для збереження. 22 ТРАВНЯ картини з арештованої колекції Віктора Медведчука фото — АРМА Восени 2022 року приватну артколекцію арештували в межах кримінального провадження проти Віктора Медведчука. Тоді правоохоронці вилучили з будинку експолітика 316 предметів мистецтва. Видання "Слідство.Інфо" опублікувало фото документа з переліком усіх вилучених творів, серед яких було багато картин відомих українських митців XX століття. Пізніше суд передав вилучену колекцію у розпорядження АРМА. 19 квітня агентство оголосило про початок процедури продажу картин. Таке рішення публічно розкритикували окремі дієвці культури, закликаючи передати цінні предмети колекції до збірок державних музеїв, таким чином зберігши їх як частину національної культурної спадщини. АРМА зініціювало мистецтвознавчу експертизу в межах якої експерти Національного художнього музею України оглянули 285 картин колекції. Згідно з результатами дослідження - 112 картин визнано такими, які мають культурну та історичну цінність. картини з арештованої колекції Віктора Медведчука фото — АРМА картини з арештованої колекції Віктора Медведчука фото — АРМА Відтак, АРМА повідомило, що під час наступного засідання конкурсної Комісії буде вирішено питання щодо призупинення процедури продажу цих картин та передачі їх до Національного музею України для збереження. У заяві також сказано, що твори, які не мають культурної та історичної цінності будуть реалізовані через електронний майданчик “Прозорро.Продажі”, а кошти від реалізації — поповнять бюджет України. Раніше ми також писали про те, що ЮНЕСКО запустила спеціальний навчальний курс для співробітників правоохоронних та судових органів із країн, що межують з Україною, аби навчити їх ефективно боротися з незаконним обігом українських мистецьких артефактів. У межах цієї програми правоохоронці та працівники судів з Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії, Молдови та України навчалися оперативно виявляти та надалі запобігати незаконному трафіку творів мистецтва з України, які були викрадені з музеїв та приватних колекцій під час війни. також читайте: 20 НЕЗАДЕКЛАРОВАНИХ КАРТИН УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ВИЛУЧЕНО НА КОРДОНІ З УГОРЩИНОЮ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

До Дня міста Києва у столиці створили квіткові композиції за мотивами картин та візерунків, авторами яких є знані українські мисткині та митці, повідомили у Київській міській державній адміністрації (КМДА). Цього року "День міста Києва" відзначають 26 травня. 25 ТРАВНЯ квіткова композиція за мотивами роботи Казимира Малевича "Дівчата у полі" фото — КМДА Реалізували проєкт працівники районних комунальних підприємств з утримання зелених насаджень комунального об'єднання "Київзеленбуд". Рослини, що використали для облаштування квітників, вирощені у власних оранжереях комунальних підприємств. "Попри всі виклики воєнного часу, важливо не втрачати зв’язок з нашими культурними цінностями. Такі яскраві локації нагадують нам про багату спадщину українського мистецтва. Адже мистецтво здатне надихати та єднати навіть у найскладніші часи", – зазначив Володимир Прокопів, заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень. квіткова композиція за мотивами роботи Тараса Шевченка "Катерина" фото — КМДА Ці квіткові композиції не лише прикрашають Київ до свята, але й допомагають зберегти зв’язок з багатою мистецькою спадщиною нашого народу, додав Олександр Возний, директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Проєкт має не лише естетичну, а й освітню складову. Юрій Бахмат, директор комунального об'єднання "Київзеленбуд", розповів, що поруч із квітниками встановлено тематичні таблички з інформацією про автора та його роботу. Зісканувавши QR-код на табличці, можна більш детально ознайомитися з усіма цими рослинними композиціями. квіткові композиції за мотивами картин українських мисткинь і митців фото — КМДА "Квіткові картини" облаштували в кожному районі столиці: Голосіївський район (Либідська площа) – за мотивами картини "Мотанка" художника Олега Денисенка; Дарницький район (Харківська площа) – за мотивами картини "Птах щастя" художниці Алли Горської; Деснянський район (парк з водними обʼєктами вздовж проспекту Романа Шухевича) – за мотивами картини "Козак Мамай" художниці Любові Панченко; Дніпровський район (транспортна розв’язка біля ст. м. "Лівобережна") – за мотивами картини "Дівчата у полі" художника Казимира Малевича; Оболонський район (просп. Оболонський, біля ст. м. "Оболонь") – за мотивами картини "Український вінок" художниці Ганни Собачко-Шостак; Печерський район (транспортна розв’язка на бульв. Миколи Міхновського та Набережного шосе) – за мотивами картини "Птах з калиновим хвостом" художниці Тамари Гордової; Подільський район (вул. Олени Теліги, біля зупинки "Лікарня ім. Павлова") – за мотивами картини "Бучанська весна" художниці Любов Панченко; Святошинський район (сквер біля Святошинської райдержадміністрації, просп. Берестейський, 97) – візерунки "Малий Державний Герб УНР, 1918 р." художника та архітектора Василя Кричевського; Солом’янський район (розв’язка на вул. Гетьмана) – за мотивами картини "Катерина" живописця, поета Тараса Шевченка; Шевченківський район (Майдан Незалежності) – за мотивами картини "Ритм" художниці Соні Делоне. Раніше ми також писали про новий столичний мурал, створений за мотивами робіт Марії Примаченко на стінах корпусу київської лікарні Охматдит. Колаж на якому казковий жовтий тапір гуляє блакитним небом виконав мураліст Taras Arm з творчої майстерні “Фарбований лис”. Стінопис був першим із запланованої серії монументальних малюнків, які на території дитячої лікарні створюються в межах арттерапевтичних практик. також читайте: МУЗЕЙ-МАЙСТЕРНЮ ТВОРЧОГО ДУЕТУ АДИ РИБАЧУК І ВОЛОДИМИРА МЕЛЬНІЧЕНКА ВІДКРИЛИ У КИЄВІ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

На вулиці Уманській, 35 з’явилося графіті з портретом українського літературознавця, поета, учасника руху шістдесятників Івана Світличного (1929—1992). 31 ТРАВНЯ фрагмент стінопису-портрета Івана Світличного за ескізом Алли Горської фото — Катерина Лебедєва Саме у цьому будинку у Солом’янському районі жив Іван Світличний. Однокімнатну квартиру він з дружиною Леонідою отримав у 1960 році. Через кілька місяців родина придбала набір меблів, наступного року — холодильник. Згодом Світличний зробив двері у книжковому стелажі, який розділяв кімнату на дві частини. "Коли ми переїздили, у нас була одна валіза з речами й… вантажівка книжок", — згадувала Леоніда Світлична. під'їзд Івана Світличного у Києві: світлини 1990-х років і 2024 року фото надала Катерина Лебедєва Квартира стала неофіційним місцем зібрань прогресивної інтелігенції Києва. Тут бували художники Алла Горська і Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Веніамін Кушнір, Галина Севрук, Людмила Семикіна, літератори Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Григорій Кочур, Михайлина Коцюбинська та інші. Графіті створено громадою Los Solomas. Малюнок Алли Горської 1965 року — портрет Івана Світличного — на стіну будинку переніс графіті-митець Bosie. Малюнок доповнений написом "Він був світильником, що горів і світився", — такий, як і на могилі Світличного на Байковому цвинтарі. стінопис присвячений Іванові Світличному за ескізом Алли Горської фото — Катерина Лебедєва стінопис присвячений Іванові Світличному за ескізом Алли Горської фото — Катерина Лебедєва фрагмент стінопису присвяченого Іванові Світличному за ескізом Алли Горської фото — Катерина Лебедєва Раніше ми також писали про те, що до Дня міста Києва у столиці створили квіткові композиції за мотивами картин та візерунків, авторами яких є знані українські мисткині та митці. Так у різних районах міста можна побачити "квіткові картини" натхненні роботами Алли Горської, Казимира Малевича, Любові Панченко, Ганни Собачко-Шостак, Василя Кричевського та Тараса Шевченка. також читайте: МУЗЕЙ-МАЙСТЕРНЮ ТВОРЧОГО ДУЕТУ АДИ РИБАЧУК І ВОЛОДИМИРА МЕЛЬНІЧЕНКА ВІДКРИЛИ У КИЄВІ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Каплицю святої Анни, яку звели у середині XV століття в Олеському замку, після кропіткої реставрації відкрили для відвідувачів. Зараз в оновленому просторі замкової каплиці експонується виставка “Персона, меморіум, сакрум у мистецтві XVI ‒ ХІХ ст.”, присвячена традиції глорифікації та увічнення особи у західній і східній традиціях. 11 ЧЕРВНЯ фрагмент інтер'єра відреставрованої каплиці Олеського замку — резервуар для святої води у формі мушлі з картушем у вигляді голови бика фото — ЛНГМ Відреставрований інтер'єр каплиці став доповненням постійної експозиції Олеського замку “Мистецтво Галичини XV ‒ XVIII ст.: на перехрестях Заходу і Сходу”. “Попри свою скромну площу, відреставроване експозиційне приміщення є важливим доповненням для музею. Воно розповідає багато таємниць про увіковічення пам’яті в образотворчому і декоративно-ужитковому мистецтві”, ‒ каже Тарас Возняк, директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, відділом якої є музей-заповідник “Олеський замок”. Будівництво замкової каплиці в Олеську датується 1441 роком. Впродовж століть сакральна споруда пережила чимало змін — перебудов, реставрацій, занепадів та відновлень. Відомо, що інтер'єр її був багато прикрашений. В центрі знаходився вівтар св. Анни. Каплиця була повністю переобладнана у другій половині XVІІІ століття. Стіни покрили штучним, червоного кольору, мармуром та встановили новий вівтар. Під час електромонтажних робіт 1970 року було відкрито невідомий до того часу, замурований, первісний вхід до каплички. фрагмент інтер'єра каплиці Олеського замку фото — ЛНГМ Зараз окрасою каплиці став ренесансний нагробок XVI століття Анни Сенявської та її сина. Його створив львівський скульптор Герман ван Гутте. Також в каплиці можна побачити оригінальний резервуар для святої води у формі мушлі з картушем у вигляді голови бика. “Він (резервуар - ред.) вирізьблений з дерева та датується XVIII століттям. Привезли його з костелу в Білому Камені. Тоді це село належало князівському роду Вишневецьких, тому голова бика – це елемент родової геральдики. Наші реставратори працювали понад пів року над відновленням цього експонату, і зараз ми пишаємося, що все вдалося”, — зазначив Борис Шенгера, завідувач музею-заповідника “Олеський замок”. В 1970-х роках, коли в Олеському замку було створено музей, каплицю закрили для відвідувачів. Зараз, після ремонту та реставрації, її можуть оглянути усі охочі відвідувачі музею-заповідника. фрагмент інтер'єра каплиці Олеського замку — резервуар для святої води у формі мушлі з картушем у вигляді голови бика фото — ЛНГМ ренесансний нагробок XVI століття Анни Сенявської в каплиці Олеського замку фото — ЛНГМ Раніше ми також писали про те, що після кількарічної складної реставрації, яка виконувалася у Польщі, до Львова повернулася фігура Скорботного Христа з купола каплиці Боїмів. Реставраційні та консерваційні роботи також виконував Національний інститут “Полоніка”. Відреставровану скульптуру у січні 2024 року представили на виставці “Скорботний Христос. Те, чого не видно” у Музеї Івана Георгія Пінзеля (цей музей також є відділом Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького). Повернення фігури на її історичне місце — купол каплиці Боїмів, ймовірно, відбудеться вже після війни. також читайте: ЗНОВУ ОБЕРІГАЄ ЛЬВІВ: ВІДРЕСТАВРОВАНУ ФІГУРУ СВЯТОГО ЯНА З ДУКЛІ ПОВЕРНУЛИ НА КУПОЛ КРИНИЦІ БЕРНАРДИНСЬКОГО МОНАСТИРЯ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Центр реставрації музейних цінностей Пранаса Гудинаса Литовського національного художнього музею допоможе у реставрації 100 картин Марії Примаченко зі збірки Запорізького обласного художнього музею. Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України. 11 ЧЕРВНЯ робота "Тигр сміється" (1982) Марії Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею на виставці "Феномен Марії Примаченко" у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, жовтень 2023 фото — Естет Газета Литва та Україна активно співпрацюють у сфері реставрації культурних цінностей, йдеться у повідомленні міністерства. Зокрема фахівці Центру реставрації музейних цінностей Пранаса Гудинаса Литовського національного художнього музею вже дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв. Нині на реставрації перебувають картини з українського Музею Ханенків. Крім того, наразі литовці відновлюють український килим з Маріуполя. Раніше у литовському Центрі реставрації пройшли стажування 9 співробітників Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Найближчим часом очікується прибуття сюди щонайменше двох українських стажерів. реставраційні майстерні Центру реставрації музейних цінностей Пранаса Гудинаса Литовського національного художнього музею фото — МКІП реставраційні майстерні Центру реставрації музейних цінностей Пранаса Гудинаса Литовського національного художнього музею фото — МКІП реставраційні майстерні Центру реставрації музейних цінностей Пранаса Гудинаса Литовського національного художнього музею фото — МКІП Перед відправкою на реставрацію до Литви, твори Примаченко з колекції Запорізького обласного художнього музею впродовж кількох місяців експонувалися на виставці "Феномен Марії Примаченко" у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. Загалом у збірці Запорізького обласного художнього музею зберігається сотня творів Марії Оксентіївни. Це — роботи періоду найбільшої творчої активності художниці. Як стало відомо нашому виданню, після реставрації твори Марії Примаченко планують показати на виставці присвяченій життю та творчості української мисткині. Проєкт, ймовірно, відбудеться у Вільнюсі. фрагмент експозиції виставки "Феномен Марії Примаченко" у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, жовтень 2023 фото — ЛНГМ фрагмент експозиції виставки "Феномен Марії Примаченко" у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, жовтень 2023 фото — ЛНГМ фрагмент експозиції виставки "Феномен Марії Примаченко" у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького, жовтень 2023 фото — Естет Газета Зараз роботи Примаченко можна оглянути у Варшаві на виставці "Тигр у саду. Мистецтво Марії Примаченко", що триває у тимчасовому павільйоні Варшавського музею сучасного мистецтва на березі Вісли. Там представлено 89 робіт української художниці з приватної колекції Едуарда Димшиця. Впродовж 2022-2023 років виставки творів Марії Примаченко з успіхом відбувалися в Україні та світі. Влітку минулого року картини мисткині вперше показали у Британії. На виставці у лондонській Saatchi Gallery представили 23 роботи художниці зі збірки її родини. Раніше ми також писали про першу масштабну експозицію доробку Примаченко у США — виставку “Марія Примаченко: слава Україні” у нью-йоркському The Ukrainian Museum (Українському музеї). Тоді у виставковому просторі зібрали близько 100 творів художниці. також читайте: ВИДАНО НАЙБІЛЬШ ВИЧЕРПНИЙ АЛЬБОМ РОБІТ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

8 червня на аукціоні “Колекційне класичне мистецтво”, що відбувся в аукціонному домі Goldens, робота Івана Марчука була продана за рекордну для сучасних українських митців суму. Пейзаж "Зійшов місяць над Дніпром" обійшовся його новому (невідомому) власникові у 300,000 доларів США. 12 ЧЕРВНЯ "Зійшов місяць над Дніпром" (1980), Іван Марчук фото — аукціонний дім Goldens Картина Івана Марчука "Зійшов місяць над Дніпром" була продана по фінальній ставці — 250,000 доларів США, а загальна сума за лот, з комісією та авторським збором, склала — 300,000 доларів США. Це — новий світовий рекорд з продажів творів особисто Івана Марчука на українських та світових аукціонах. Ця сума також стала рекордною для всіх сучасних українських митців загалом на світових аукціонах. Пейзаж "Зійшов місяць над Дніпром" Іван Марчук написав 1980 року. На ньому зображено ідилічний нічний краєвид українського села. Естімейт роботи становив 150,000 - 200,000 доларів США. На торги робота виставлялася з приватної збірки й, за результатами аукціону, перейшла до іншої (неназваної) приватної колекції. робота "Зійшов місяць над Дніпром" в каталозі "Іван Марчук. Відомий невідомий" світлина — аукціонний дім Goldens Попередній аукціонний рекорд Івана Марчука — продаж його роботи "Сад спокуси" на благодійному аукціоні "ART CAN HELP" влітку 2022 року. Тоді картина з рідкісної серії натюрмортів мистця пішла з молотка за 120,000 доларів США. А у листопаді 2023 року під час аукціону "Мистецтво 20 століття: інший погляд", який провів аукціонний дім Sotheby's, картина Івана Марчука перевищила естімейт на майже 30%. Тоді робота українського художника "Тут спокій поселивсь" пішла з молотка за 76,200 Євро. Естімейт твору було встановлено на рівні 40,000 - 60,000 Євро. робота Івана Марчука "Тут спокій поселивсь" фото - Sotheby's В аукціонному домі Goldens кажуть, що результати їхнього аукціону “Колекційне класичне мистецтво” стали показовим зрізом для сучасного українського артринку. "З молотка пішло майже 40% лотів. За деякі з робіт точилися завзяті бої, в наслідок чого на аукціоні було встановлено низку рекордів", — йдеться у повідомленні аукціонного дому. Друга рекордна цифра була встановлена за скульптурну композицію Ольги Рапай “Арлекін та П’єро”, досягнувши відмітки у 35,000 доларів по молотку. Дана сума перевищила не лише усі попередні продажі робіт скульпторки, а й української кераміки, в цілому. "Даний результат є яскравим показником підвищення інтересу до української кераміки, що набирає обертів останнім часом", — зазначили організатори аукціону. скульптура "Арлекін та П'єро" (2003) Ольги Рапай фото — аукціонний дім Goldens Торги також велися за роботи Абрама Маневича, Ісаака Пайлеса, Андрія Коцки, Миколи Глущенка, Олексія Шовкуненка, Ірини Беклемішевої, Ференца Семана, Романа Сельського, Ладо Гудіашвілі, Опанаса Заливахи, Миколи Максименка. Раніше ми писали про благодійний аукціон робіт Якова Гніздовського, організований львівською галереєю Shum Art Gallery. На торги виставили чотирнадцять робіт Гніздовського та три спеціальні лоти-меморабілії. За результатами аукціону всі лоти було продано. Загалом торги принесли 33,000 доларів США. також читайте: РОБОТА ІВАНА МАРЧУКА З'ЯВИЛАСЯ НА ЕТИКЕТКАХ ЛІМІТОВАНОЇ СЕРІЇ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ВИНА Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Частина артколекції Святослава Гординського, українського художника, мистецтвознавця та культурного діяча, повернулася в Україну після 80 років перебування за кордоном. Серед “репатрійованих” творів — роботи Олекси Новаківського, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Якова Гніздовського, Олекси Грищенка й самого Святослава Гординського, загалом 15 полотен. 14 ЧЕРВНЯ автопортрет Святослава Гординського (1969 р.) в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ Прибуття творів в Україну зі США стало можливим після того, як Центр інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) придбав картини у Лариси Гординської, доньки Святослава Гординського. Тепер ці твори стали частиною колекції ЦІММу. Серед цих творів: "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського, хрестоматійний автопортрет Святослава Гординського, абстрактні твори Михайла Андрієнка-Нечитайла, графічні ескізи Якова Гніздовського, пейзажі Олекси Грищенка, ескіз до вітража зі святим Архангелом Михаїлом Петра Холодного та інші. автопортрет Святослава Гординського (на стіні справа) та "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського (на стіні зліва) в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ абстрактні роботи Михайла Андрієнка-Нечитайла (на стіні по центру) та пейзаж Олекси Грищенка (на підставці в куті) в експозиції виставки "Блукання в собі" фото — Галина Кучманич / ЦІММ “Повернення шедеврів українського модернізму до Львова – це, наче, без перебільшення, віднайдення Чаші Граалю. У Центрі роботи "Мадонна червоної калини" Олекси Новаківського – Богородиця. Вона тримає на руках пташку – солов’я, який символізує волю. Це справді символічний крок до надії”, – каже Богдан Мисюга, артдиректор ЦІММу. "Мадонна червоної калини" (1916), Олекса Новаківський фото — ЦІММ Святослав Гординський присвятив життя збереженню українського мистецтва і культури. Він був художником, графіком, монументалістом, поетом, перекладачем, мистецьким і літературним критиком. “З дитинства я знала його більше як художника, адже його картини, а також роботи його вчителів і колег, висіли в нашому домі. Мене захоплювали його автопортрети й розповіді про студентське життя в Парижі. Одна з робіт, що зараз належить колекції ЦІММ, зроблена у 1929 році під час його паризького періоду. Сорок років потому, у своїй студії в Нью-Йорку, він намалював автопортрет “Нескінченність і я””, – пригадує донька Святослава Гординського. "Мої батьки Святослав і Мирослава були б раді дізнатися, що ці роботи повернулися до України, а також, що вони зробили внесок у захист своєї Батьківщини”, – Лариса Гординська Святослав Гординський у своїй майстерні, 1970 рік фото з архіву Лариси Гординської, надане ЦІММ Святослав Гординський із донькою Ларисою, 1992 рік фото з архіву Лариси Гординської, надане ЦІММ Кошти, отримані від продажу художніх творів, Лариса Гординська скерувала на закупівлю тактичних медичних засобів й обладнання для українських військових. “Я працюю волонтеркою в організації “Україна вперед” у Бостоні. Ми надаємо гуманітарну і медичну допомогу лікарям й військовим на передовій. Завдяки продажу мистецької колекції моїх батьків, “Україна вперед” має змогу придбати тактичні медичні засоби й обладнання для наших відважних захисників. Мої батьки Святослав і Мирослава були б раді дізнатися, що ці роботи повернулися до України, а також, що вони зробили внесок у захист своєї Батьківщини”, – розповідає Лариса Гординська. Зараз повернуті в Україну роботи представлені на виставці “Блукання в собі”, яка триватиме в ЦІММ до 16 червня. Раніше ми також писали про те, що колекція Національного художнього музею (NAMU) поповнилася 16 роботами Михайла Андрієнка-Нечитайла та Анни Старицької. Їх музею подарував французький мистецтвознавець Жан-Клод Маркаде. також читайте: ГОБЕЛЕНИ УКРАЇНСЬКОЇ МИСТКИНІ ПОПОВНИЛИ КОЛЕКЦІЮ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЗЕЮ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Співробітники житомирського прикордонного загону разом з польськими та нідерландськими колегами знайшли викрадену з нідерландського музею картину "Елізер і Ребекка біля колодязя" написану 1629 року художником Яном Лінсеном. Про це вчора повідомили у Державній прикордонній службі України. У Польщі полотно намагався збути громадянин України. 13 ЧЕРВНЯ картина "Елізер і Ребекка біля колодязя" (1629 р.) написала нідерландським митцем Яном Лінсеном. 2005 року була викрадена з музею й відтоді перебувала у розшуку Інтерполу фото — ДПСУ 2005 року картина була викрадена з Вестфрійського музею (Westfries Museum). Крім цієї роботи, тоді з музею зникло ще близько двох десятків картини, а також 70 предметів зі срібла. Багато з цих експонатів досі вважаються зниклими безвісти. Українські прикордонники отримали інформацію про те, що громадянин України, який напередодні виїхав до Польщі, почав шукати клієнтів, аби продати картину Яна Лінсена, яка вже майже 20 років перебуває у розшукових списках Інтерполу. Підшуковував зацікавлених покупців чоловік не лише у Польщі, а й, дистанційно, в Україні. вилучена в громадянина України картина "Елізер і Ребекка біля колодязя" (1629 р.) написала нідерландським митцем Яном Лінсеном фото — ДПСУ "Далі була забезпечена взаємодія між підрозділами Державної прикордонної служби України та Прикордонної варти Республіки Польща. Коли польські колеги підтвердили надану інформацію, прикордонники двох країн разом з представниками Королівства Нідерландів провели ряд спільних заходів. У результаті реалізації розробленого плану за участі співробітників Оперативно-слідчого управління Головного управління прикордонної служби, Департаменту оперативно-розшукової діяльності Державної прикордонної служби України та офіцера зв’язку при Посольстві Королівства Нідерландів викрадений витвір мистецтва вилучили", — йдеться у повідомленні ДПСУ. Громадянина України затримали, обрали запобіжний захід у вигляді трьох місяців арешту. Йому висунули звинувачення. Розслідування у справі веде окружна прокуратура Кракова (Республіка Польща). Раніше ми також писали про українського артдилера, якого торік засудили до п'яти років ув'язнення за звинуваченням в організації крадіжки картини Поля Сіньяка вартістю 1,5 мільйона Євро з французького музею. також читайте: 20 НЕЗАДЕКЛАРОВАНИХ КАРТИН УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ ВИЛУЧЕНО НА КОРДОНІ З УГОРЩИНОЮ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Ім’я Михайла Дзиндри зазвичай асоціюється зі скульптурою, але, як можна побачити на виставці, що зараз триває у Львівській національній галереї мистецтв (ЛНГМ), Михайло Васильович був ще й знаковим графіком та малярем. 03 ЛИПНЯ фрагмент експозиції виставки "До невідомого всесвіту. Михайло Дзиндра: графіка, живопис" у ЛНГМ фото — ЛНГМ На виставці "До невідомого всесвіту. Михайло Дзиндра: графіка, живопис" у залах “Палацу Лозинського” (відділ ЛНГМ) представлено 37 графічних і 4 малярські твори художника з приватної колекції Софії Дзиндри, дружини Михайла Дзиндри. Експозиційний наратив органічно доповнено 14 малими скульптурними композиціями майстра зі збірки ЛНГМ. На початку 1990-х скульптор-модерніст, художник, архітектор Михайло Дзиндра, який прожив в еміграції майже 50 років, повернувся до вже незалежної України зі США, взявши з собою близько 800 своїх робіт. У передмісті Львова (Брюховичах) він буквально своїми руками та власним коштом створив музей модерної скульптури та заповів його українському народові. Зараз цей музей є відділом Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького й приймає відвідувачів. фрагмент експозиції виставки "До невідомого всесвіту. Михайло Дзиндра: графіка, живопис" у ЛНГМ фото — ЛНГМ фрагмент експозиції виставки "До невідомого всесвіту. Михайло Дзиндра: графіка, живопис" у ЛНГМ фото — ЛНГМ фрагмент експозиції виставки "До невідомого всесвіту. Михайло Дзиндра: графіка, живопис" у ЛНГМ фото — Естет Газета фрагмент експозиції Музею модерної скульптури Михайла Дзиндри фото — Естет Газета Виставка "До невідомого всесвіту. Михайло Дзиндра: графіка, живопис" триватиме до 28 липня 2024 року. Більше про життя й творчість Михайла Дзиндри можна дізнатися з ексклюзивного матеріалу, який для Естет Газети написала Аніта Немет, художниця та кураторка, а в минулому — співробітниця ЛНГМ та Музею модерної скульптури Михайла Дзиндри. Нещодавно ми також писали про те, що після ґрунтовного оновлення у Києві відкрився для відвідувачів музей-майстерня Ади Рибачук і Володимира Мельніченка. Зберегти унікальний будинок та облаштувати нову експозицію вдалося завдяки пожертвам приватних меценатів. також читайте: "РЕПАТРІАЦІЯ" — В УКРАЇНУ ПОВЕРНУЛИ 15 ПОЛОТЕН УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ-МОДЕРНІСТІВ З КОЛЕКЦІЇ СВЯТОСЛАВА ГОРДИНСЬКОГО Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

В Криму окупанти готують музейні фонди до "евакуації". Існує високий ризик, що найбільш цінні експонати опиняться на території Росії. Про це повідомив Херсонський художній музей з посиланням на інформацію, оприлюднену Центром Національного Спротиву (ЦНС). 16 ЧЕРВНЯ розграбовані російськими окупантами фондосховища Херсонського художнього музею фото — Херсонський художній музей Нагадаємо, що восени 2022 року, коли Херсон ще перебував під окупацією Росії, Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка був розграбований. З 31 жовтня по 3 листопада окупанти винесли з музею твори мистецтва й оргтехніку, які відправили до окупованого Криму. Вже 5 листопада у Херсонському художньому музеї повідомили, що їхні експонати приїхали до Центрального музею Тавриди у Сімферополі. "На фурі без номерів. А вранці у четвер привезли ще дві фури культурних цінностей із Херсона. Сумнівів немає, ми вже впізнали картини з музейної колекції" — розповіли музейники. 7 листопада 2022 Херсонський музей оприлюднив першу частину переліку вкрадених робіт, які вдалося ідентифікувати по фото з сімферопольського музею. Серед них — "Хати на заході сонця" П. Соколова, "Пейзаж Парижа" Михайла Андрієнка-Нечитайла, "Осіння пора" Георгія Курнакова, "Гладіолуси" Леоніда Чичкана, "Ланка" Гаврила Глюка. Відтоді співробітники Херсонського художнього музею регулярно публікують списки викрадених творів своєї збірки, ідентифікація яких відбувається OSINT методом. Опізнати вдається порівняно невелику кількість експонатів, адже з музею було викрадено понад 10 тисяч творів мистецтва. Ймовірно, більшість з них зараз перебувають у Криму. предмети колекції Херсонського художнього музею завантажили та вивезли з у супроводі озброєних автоматами людей у цивільному, жовтень-листопад 2022 фото Херсонського художнього музею співробітники Херсонського художнього музею регулярно публікують списки викрадених творів своєї збірки, ідентифікація яких відбувається OSINT методом фото — Херсонський художній музей 31 травня 2024 року департамент окупаційної адміністрації Криму, відповідальний за історичні артефакти та об’єкти культури на півострові, наказав підлеглим установам готувати музейні цінності до "евакуації". Про це свідчить лист "мінкульту республіки Крим" на адресу керівників музейних установ півострова. Даний документ оприлюднив Центр Національного Спротиву. "Причини та місця ймовірного вивезення цінностей у документі не вказують, але існує високий ризик, що найбільш вартісні екземпляри перевезуть з Криму на міжнародно визнану територію рф", — йдеться в матеріалі ЦНС. У документі, який передано в розпорядження ЦНС, напряму йдеться про необхідність уточнити перелік "місць евакуації цінностей" на випадок катастроф або воєнних дій. Важливо, що перелік таких місць, згідно з російськими законами, мав бути затверджений уже давно, але уточнити інформацію просять через новий "лист мінкульту рф". Адміністраціям музеїв надано час на відповідь до 1 липня цього року. Ще один пункт із листа свідчить, що принаймні частину пам’яток культури та історії вивозитимуть саме за межі півострова. лист "мінкульту" республіки Крим на адресу керівників музейних установ півострова документ оприлюднено Центром Національного Спротиву Згаданий лист "мінкульту" РФ, який змусив окупаційну адміністрацію звертатися до музейників, також є у розпорядженні ЦНС, але наразі його не публікують через наявність чутливої інформації. "З нього (листа Міністерства культури РФ) випливає, що росіяни намагаються пришвидшити процеси типологізації та оцінки музейних артефактів у Криму. Музейники в Криму створюють електронні реєстри творів мистецтва та пам’яток історії та передають інформацію до електронного музейного фонду рф. За старою російською традицією москва готується до пограбування кримських музеїв та вивезення найцінніших експонатів, коли росіянам прийде час покинути Крим", — зазначили в ЦНС. Восени 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) повідомило, що російська влада під приводом "евакуації" може пограбувати кримські музеї та установи інших тимчасово окупованих територій України. Відбуватися ці процеси мали згідно "плану зовнішньої евакуації" з музеїв АР Крим на територію РФ, який передбачав першочергове вивезення найбільш цінних предметів, зокрема, археологічних знахідок з коштовних металів. Після появи інформації про так званий "план евакуації" кримських музеїв, МКІП звернулося до ЮНЕСКО та усіх міжнародних партнерів із закликом не допустити чергового порушення міжнародного права державою-агресором, відмовитися від співпраці з російськими музеями та іншими установами, вживати заходів з протидії нелегальному трафіку культурних цінностей та легалізації державою-агресором незаконно привласнених цінностей, зокрема, під приводом виставок з фондів російських музеїв чи з розкопок на окупованих Росією територіях, вчинених після 2013 року. Пункт про співпрацю "під приводом виставок з фондів російських музеїв" — особливо актуальний, адже після анексії Криму, Росія "внесла" колекції кримських музеїв до свого державного музейного фонду. Тому міжнародні російські культурні проєкти можуть бути спрямовані не лише на захоплення культурного простору ("культурна спецоперація", за словами директора Ермітажу М. Пьотровського), а й на легалізацію злочинних рішень нинішнього політичного режиму Росії. Грабунок або знищення історичних і культурних об’єктів та пам’яток на окупованих Росією українських територіях виведено на системний рівень, слушно зауважує ЦНС. Вже на цей момент у російських музеях зберігають тисячі артефактів українського походження. також читайте: ЮНЕСКО ГОТУЄ ФАХІВЦІВ ДЛЯ БОРОТЬБИ З "ЧОРНИМ" ТРАФІКОМ УКРАЇНСЬКИХ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com