Національний музей декоративного мистецтва України презентує ювілейну виставку «Простір любові» художниці-керамістки Неллі Ісупової. Проєкт відкриється 1 березня, про це повідомляє пресслужба музею. На виставці відвідувачам представлять авторські твори кераміки з колекції музею та з приватної збірки художниці. Експозиція проєкту — ретроспективна й демонструє усі творчі етапи діяльності мисткині. 01 БЕРЕЗНЯ «Вперед до перемоги», Неллі Ісупова фото — Національний музей декоративного мистецтва України «Всі свої роботи я роблю з позитивною енергетикою і намагаюсь людям подарувати радість. Нині — важкі часи, коли всі заклопотані, пригнічені, зосереджені на своїх проблемах. Я хочу, щоб люди, дивлячись на те, що я створюю, посміхнулись і хоч б на деякий час забули про свої негаразди та турботи», — зазначила в одному зі своїх інтерв'ю Неллі Ісупова. Художниця також зауважила, що яскраві фарби та казкові образи – це її стиль, якому вона залишається вірною й у важкі воєнні часи. художниця-керамістка Неллі Ісупова фото — Національний музей декоративного мистецтва України Першим етапом творчого шляху Неллі Ісупової була дванадцятирічна праця на Васильківському майоліковому заводі, куди вона влаштувалася після закінчення Одеського художнього училища імені М. Грекова. Цей її творчий період позначений розписами керамічних форм розтічними васильківськими поливами. Другий етап — кераміка у стилі прибалтійських симпозіумних робіт, що характеризуються стриманим за формою та декоруванням, геометричним стилем. І лише після тривалих пошуків художниця віднайшла свою манеру декору яскравої життєрадісної фантазійної кераміки. фантазійна кераміка Неллі Ісупової фото 1-4 - Національний музей декоративного мистецтва України Творчість авторки втілює у собі філософське ставлення до життя, сприйняття простору в яскравих, насичених добром і посмішкою, кольорах. Барвистий простір чудернацьких дерев, екзотичних квітів і фантазійних предметів населяють чарівні птахи та дивакуваті тварини. У ньому живуть добродушні люди та плавають дивні риби (а деякі не лише плавають, а й ходять у черевичках). Виставка «Простір любові» триватиме у Національному музеї декоративного мистецтва України до кінця березня. Раніше ми також писали про те, що у Києві відкрився Музей української кераміки ХХ століття. Його заснувала пара вчителів-колекціонерів: В’ячеслав Гладушкін і його дружина Ірина Борисівна. Разом з музеєм презентували й сайт-каталог української кераміки, де атрибутовано твори більше як 60 заводів. також читайте: НОВИЙ АРТПРОСТІР ТА ПЕРШИЙ ВИСТАВКОВИЙ ПРОЄКТ ЦЕНТРУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА МЕРКУРІЙ У ЛЬВОВІ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Два гобелени української мисткині Ярослави Лялі Кучми поповнили колекцію американського Музею штату Іллінойс і зараз представлені в його експозиції. Про це сьогодні повідомили в Українському інституті модерного мистецтва (УІММ) у Чикаго. 01 БЕРЕЗНЯ гобелен ZJB Ярослави Лялі Кучми, 2008 колекція Музею штату Іллінойс “Ляля Кучма, попри свою лагідну вдачу, стала непохитною і міцною опорою Українського інституту модерного мистецтва з моменту його заснування півстоліття тому. Попри багатовекторність її творчих пошуків, що охоплювали гравюру, каліграфію, трафарет й аплікацію, скульптуру та фотографію, впізнавану та самобутню мистецьку виразність мисткині вдалося віднайти саме у її гобеленах. Щиро вітаємо нашу колегу з тим, що тепер дві її роботи стали частиною колекції Музею штату Іллінойс”, — йдеться у повідомленні. Ярослава (псевдо — Ляля) Кучма народилася 1943 року на Тернопільщині. Вже 1944 року її родина емігрувала спочатку до Німеччини, а згодом — до США, де осіла в чиказькому районі Ukrainian Village. Ярослава Ляля Кучма фото — Український інститут модерного мистецтва (УІММ) Два широкоформатні гобелени мисткині, що напередодні стали частиною колекції Музею штату Іллінойс, відображають її українську ідентичність, історію боротьби нашої держави за незалежність та глобальні процеси міграції. Гобелен “ZJB” — це портрет Зенона Бабія, чоловіка мисткині. Він, як і Ярослава Ляля Кучма, народився в Україні та разом з батьками емігрував до США. На цю роботу художницю надихнула світлина з закордонного паспорта чоловіка, зроблена ще у Європі, перед далекою мандрівкою за океан, коли йому було 5 років. Активні, яскраві кольори — абсолютна протилежність дитячій чорно-білій фотографії віком у понад півстоліття. Ярослава Ляля Кучма каже, що таким чином хотіла підкреслити колоритну особистість свого чоловіка. Каліграфічні позначки по обидва боки фігури — образ різних мов, якими володів Зенон Бабій, і ця поліфонія супроводжувала його усе життя. гобелен "Журавель" Ярослави Лялі Кучми колекція Музею штату Іллінойс Гобелен “Журавель” — про політичні зміни в Україні, що почали відбуватися після розпаду СРСР і відновлення державою своєї Незалежності 1991 року. Мисткиня посилається на журавлів як на народний символ української ідентичності. Журавлі мігрують, і їхнє щорічне повернення є символом надії та прагнення до незалежної батьківщини. На однойменному гобелені Ярослави Лялі Кучми журавель сидить на солом’яному даху традиційної української хати, а темний, грізний птах атакує його ззаду. Цей темний птах відображає проросійський поворот державної політики за часів президентства Віктора Януковича. У небі мисткиня виткала слова “Кру-кру” — характерний звук журавлиних ключів, що летять у вирій. Обидва гобелени мисткині зараз можна оглянути на другому поверсі Музею штату Іллінойс, вони експонуватимуться до кінця весни. Нещодавно ми також писали про те, що колекція амстердамського музею Стеделек поповнилася роботами українського митця Федора Тетянича. Зараз їх можна побачити в експозиції виставкового проєкту "Космізм — образи майбутньої зустрічі" (Cosmism – Images from a Future Gathering). також читайте: УКРАЇНА ПРЕДСТАВИТЬ СВІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАВІЛЬЙОН НА ПЕРШІЙ МАЛЬТІЙСЬКІЙ БІЄНАЛЕ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Art Dubai — провідний міжнародний ярмарок мистецтва на Близькому Сході, який відбувається що березня в ОАЕ. Цьогоріч українське мистецтво гостям події представляла Voloshyn Gallery. 17-тий ярмарок Art Dubai тривав з 28 лютого по 3 березня. Українська галерея привезла до ОАЕ роботи митців Марії Сулименко, Павла Керестея та Федора Тетянича. 05 БЕРЕЗНЯ стенд Voloshyn Gallery на Art Dubai Fair з роботами Федора Тетянича, Павла Керестея та Марії Сулименко фото - Voloshyn Gallery Цього року подія об’єднала понад 100 артгалерей з 40 країн світу. Ярмарок поділили на чотири секції – це Art Dubai Contemporary (сучасне мистецтво), Art Dubai Modern (модерне мистецтво), Art Dubai Digital (цифрове мистецтво) та кураторська секція Bawwaba. Роботи Марії Сулименко та Павла Керестея представили у секції Contemporary, а роботи художника Федора Тетянича — у секції Modern. Акварелі Марії Сулименко зображають крихкість існування та неминучість темряви, самотність, страхи та тривоги, які призводять до абсурдних ситуацій. Сюрреалістичний світ Сулименко існує десь між реальністю та уявою, ностальгією і смутком, комфортом і тривогою. Натомість Павло Керестей у своїй серії "Половина пейзажу" заглиблюється у поняття ваги, спогадів і середовищ. роботи Павла Керестея на стенді Voloshyn Gallery, Art Dubai Fair фото - Voloshyn Gallery роботи Федора Тетянича (ліворуч) та Марії Сулименко (праворуч) на стенді Voloshyn Gallery, Art Dubai Fair фото - Voloshyn Gallery роботи Федора Тетянича (по центру) та Павла Керестея (праворуч) на стенді Voloshyn Gallery, Art Dubai Fair фото - Voloshyn Gallery Мистецтво Федора Тетянича, що було представлене у секції Art Dubai Modern, не піддається чіткій періодизації. Тетянич — український філософ, авангардист, письменник та перформер, відомий також під псевдо "Фрипулья". Дитинство митця пройняте спілкуванням з природою, а Друга світова війна сформувала у нього особливе уявлення про "сільський космізм" та відповідальність людини за навколишній світ. Усі елементи його творчості разом складають його унікальну мистецьку практику, торкаючись світових мистецьких процесів. робота "Жінка-голуб" (1970-ті рр.) Федора Тетянича була представлена на Art Dubai Fair світлина - Voloshyn Gallery Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery у жовтні 2016 року. Галерея спеціалізується на contemporary art і демонструє широкий спектр різних медіа сучасного мистецтва, проводить персональні та групові виставки. Одним з основних пріоритетів роботи галереї, кажуть Волошини, — участь у провідних ярмарках сучасного мистецтва. Впродовж останніх кількох років вони були учасниками Volta NY, Volta Basel, viennacontemporary, Dallas Art Fair і Pulse Art Fair. Нагадаємо, що зараз роботи Федора Тетянича можна побачити на виставці "Космізм — образи майбутньої зустрічі" в амстердамському музеї Стеделек. Також робота "Всевидяче око нескінченності" Тетянича зараз експонується в межах проєкту "Ретроспектива інтелектуального мистецтва України" у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій, що відкрився у Львові минулого місяця. також читайте: ГОБЕЛЕНИ УКРАЇНСЬКОЇ МИСТКИНІ ПОПОВНИЛИ КОЛЕКЦІЮ АМЕРИКАНСЬКОГО МУЗЕЮ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Аудіогід українською мовою з'явився в музеї нідерландського художника Вінсента ван Гога в Амстердамі. Про це сьогодні повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України. 07 БЕРЕЗНЯ фрагмент експозиції Музею Вінсента ван Гога в Амстердамі фото - Jan Kees Steenman / Van Gogh Museum Amsterdam “Принти з роботами Ван Гога дуже популярні в Україні. Навіть той, хто не знає, що це саме Ван Гог, точно бачив “Соняшники” й “Зоряну ніч”. Можливо, тому, що соняшники дуже символічна для України квітка. А жовтий і синій, улюблені кольори самого Ван Гога, — також кольори нашої символіки. І ось тепер нас зблизить ще й мова”, — сказала Олена Зеленська, перша леді України. Проєкт із запровадження українських аудіогідів у культурних інституціях світу — ініціатива, яку пані Зеленська почала реалізовувати наприкінці 2021 року. Аудіогід українською у музеї ван Гога — вже 80-та екскурсія в межах цього проєкту. Загалом аудіоекскурсії українською зараз доступні у мистецьких інституціях у 40 країнах світу. “Голосом ван Гога” став актор дубляжу Павло Скороходько, наратив аудіогіда начитала актриса Ірма Вітовська. фрагмент експозиції Музею Вінсента ван Гога в Амстердамі фото - Jan Kees Steenman / Van Gogh Museum Amsterdam Аудіогід українською мовою у музеї Вінсента ван Гога — не перший такий у Нідерландах. Минулого року опцію аудіоекскурсії українською мовою отримали два музеї в Гаазі — Музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут та Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса. Нещодавно ми писали про те, що аудіогід українською мовою з'явився у Фінському музеї фотографії. А минулого року такі аудіогіди також запустили у Національному музеї середньовічного мистецтва в Албанії та у дублінській бібліотеці коледжу Трініті. також читайте: КОЛЛАБА POKÉMON ТА МУЗЕЮ ВАН ГОГА: ХАОС, НЕБАЧЕНИЙ АЖІОТАЖ ТА БІЙКИ У СУВЕНІРНІЙ КРАМНИЦІ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

На двох поверхах Українського дому у Києві до 28 квітня триватиме ретроспективна виставка «Алла Горська. Боривітер». Представлено понад 100 творів: живопис, графіка, ескізи монументальних робіт з музейних і приватних колекцій; інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати». 16 БЕРЕЗНЯ панно з тканини, стилізоване під знамениту мозаїку Алли Горської «Боривітер» в експозиції виставки фото — Національний центр «Український Дім» Зустрічає відвідувачів панно з тканини, стилізоване під знамениту мозаїку «Боривітер». Ця мозаїка і «Дерево життя» донедавна були перлинами маріупольського зібрання монументалістики. Мозаїки у Маріуполі, в ресторані «Україна» знищені російськими окупантами у 2022 році. Створила їх Горська з групою співавторів Віктором Зарецьким, Галиною Зубченко, Борисом Плаксієм, Григорієм Пришедько наприкінці 1960-х років. Творчості Алли Горської у царині монументального мистецтва присвячена зала праворуч від входу, зала ліворуч оповідає про театральні експерименти мисткині. Над мозаїками Горська працювала з 1963 до 1969 року переважно у співавторстві (лише одну роботу у селі в Черкаській області виконала самостійно). Більшість робіт потрапила під окупацію ще 2014 року, а от, наприклад, панно «Вітер» на ресторані «Вітряк» у Києві збереглося. Поки метро в напрямку Теремків ремонтується, на виставці можна помилуватися ескізом цього панно. Представлені й яскраві ескізи творів у Краснодоні (нині Сорокине) Луганської області. Ескіз мозаїки «Вугільна квітка» виконано на ДСП і належить приватному зібранню. панно з тканини, стилізоване під знамениту мозаїку Алли Горської «Боривітер» та інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати» фото — Катерина Лебедєва інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража «Шевченко. Мати» фото — Національний центр «Український Дім» відвідувачі вернісажу виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім» Алла Горська брала активну участь в театральному житті Києва, зокрема займалася сценографією вистав Леся Танюка (1938—2016). «Для Алли не існувало у театрі дрібниць, — наведено спогади режисера. — Вона була справжній майстер сцени. «Слухайте! — захоплювалась вона на генеральних пробах. — Та ж тут можна малювати світлом, розумієте? Малювати темрявою, дощем, хмарами! Це ж геніально — плинний об’єм! Куди к бісу скульптурі! А кольори? Таких у житті не вигадаєш!» У залі ліворуч від входу, яка присвячена Горській і театру, привертають увагу колядницький мішок з Музею шістдесятництва і дерев'яна маска з колекції художника Володимира Прядки. З ними інтелігенція відроджувала традиції, ризикуючи за саме лише колядування втратити свободу чи навіть життя. колядницький мішок та дерев'яна маска, з якими інтелігенція відроджувала традиції колядування у 1960-х рр., фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва театральні ескізи Анатолія Петрицького (фото 1), твори бойчукіста Олександра Саєнка та Алли Горської (фото 2), фрагменти експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва твори Алли Горської з експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер»: «Блакитний сопілкар» (фото 1), твір присвячений Василю Симоненку з зображенням тризуба (фото 2), портрет Бориса Антоненка-Давидова (фото 3), «Козак Мамай» та «Мапа України» (фото 4) фото — Катерина Лебедєва Експозиція «Алла Горська. Боривітер» продовжується на другому поверсі Українського дому. Тут можна дізнатися про джерела натхнення Горської та її тусовку. Кілька театральних ескізів Анатолія Петрицького розміщено поряд з творами бойчукістів Сергія Колоса та Олександра Саєнка; представлено по одній роботі Марії Примаченко та Ганни Собачко-Шостак. Є, на що подивитися! Алла Горська портретувала своїх сучасників Василя Стуса, Івана Світличного, Ліну Костенко, Івана Драча (його портрет надав Національний музей літератури України) та інших. На одному з творів, присвячених поету Василю Симоненку (1935—1963), зображено тризуб. За подібні прояви національної свідомості, як і за колядування, радянська влада карала людей. Покарання не оминуло і Горську. фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім» фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім» фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім» Зала праворуч на другому поверсі присвячена вбивству Алли Олександрівни. 28 листопада 1970 року жінка вийшла зі своєї київської квартири та вирушила до Василькова, аби забрати у свекра Івана Зарецького швейну машинку «Зінгер». Тіло Горської знайшли через три дні у льоху будинка свекра, а наступного дня на залізничних коліях знайшли й тіло самого свекра. На виставці представлені копії документів з архіву КДБ про цю жахливу пригоду, які, на жаль, не розкривають причини злочину. Вбивство Горської завжди залишатиметься найбільш загадковою подією в історії українського мистецтва ХХ століття. До речі, хочете посміятися крізь сльози? «По Киеву и всей Украине распространялись слухи о существовании террористической бандеровской организации, руководимой западными спецслужбами. Одним из руководителей этой организации называли Горскую», — написано у російській вікіпедії. Ані кроку без бандерівців! зала присвячена вбивству Алли Горської, фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Національний центр «Український Дім» Навпроти зали про вбивство — зала про Биківнянську трагедію. Тут розміщено навіть стенд із ґудзиками жертв масових поховань. Одна з кураторок ледь не розплакалася, розповідаючи про це. Куратори виставки-дослідження — Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова (усі вони є співробітниками артфундації «Дукат») і Тетяна Волошина, — виконали трудомістку і важливу роботу, зібравши усі збережені твори Алли Горської в одному просторі, ще й під час війни. стенд із ґудзиками жертв масових поховань в Биківні, фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва зала про Биківнянську трагедію, фрагмент експозиції виставки «Алла Горська. Боривітер» фото — Катерина Лебедєва Енергія мистецтва шістдесятників має підтримати нас, живих і травмованих війною. Що сказали б Алла Олександрівна, якби опинилася у 2024 році? Дізналася б, що її мозаїки знищені, а українські міста, де вони були, досі окуповані росією. «Борітеся — поборете», — сказала б Алла Горська. також читайте: «ДЕРЕВО ЖИТТЯ ЗНАЙШЛИ!» ОПОВІДЬ ЛЮДМИЛИ ОГНЄВОЇ ПРО ПОШУКИ ТА ПОРЯТУНОК МОЗАЇКИ АЛЛИ ГОРСЬКОЇ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Дослідницький блог Underground Post випустив другий благодійний дроп мейл-арту у кооперації з українськими митцями. Весь прибуток від реалізації накладу передали на користь українських оборонців. 19 БЕРЕЗНЯ сувенірний аркуш марок від Underground Post та українських митців, фото - Underground Post Ілюстрації до марок виконали 12 сучасних українських митців, а саме Даша Подольцева, Сергій Майдуков, Олексій Ревіка, Олег Грищенко, Ярослава Яцуба, Олександр Грехов, Грася Олійко, Марта Лешак, Дмитро Кришовський, Марія Химинець, Максим Obsidianbone та Марі Кінович. Шрифт, що використовується у дизайні, створений Нілом Хасевичем для агітаційних матеріалів УПА. Цифрову версію шрифту створила Марчела Можина. Марки вийшли накладом у 50 аркушів 178x178 мм, по 12 марок на кожен. Замовити їх можна на сайті Underground Post. фрагменти сувенірного аркуша марок від Underground Post та українських митців (фото 1-6), фото - Underground Post Underground Post («Підпільна Пошта») — це блог в Instagram та Facebook про історію України, крізь призму українських додержавних марок XX сторіччя. Після повномасштабного вторгнення рф в Україну, Underground Post почали видавати сувенірні філателістичні матеріали у кооперації з українськими митцями. Назва блогу перегукується із «Підпільною Поштою України», що діяла у 1949-1983 роках. Автор проєкту надихнувся прикладом української діаспори, що протягом XX ст. у різних країнах світу видавала власні не поштові марки. Їх клеїли на поштові листи поруч із державними поштовими знаками та використовували з метою інформування світу про визвольну боротьбу українського народу. Також ці марки сприяли збору коштів на українську справу. Створення марок об’єднало діаспорян та стало ще однією можливістю українців заявити світу про себе. фрагмент сувенірного аркуша марок від Underground Post та українських митців, фото - Underground Post У наші дні марки та їх створення можуть здатися чимось несуттєвим, та не варто забувати про роль «паперової» пошти й філателії в доінтернетну епоху. Сьогодні на «українські підпільні» марки «полює» безліч філателістів і дослідників, проводяться спеціалізовані міжнародні аукціони. Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну та випуск марки з російським воєнним кораблем Укрпоштою лише підвищив інтерес філателістів. Попередній благодійний дроп Underground Post створив спільно з Володимиром Манжосом (aka WaOne). Серія називалася «Не купуй російську нафту» та стала сучасною інтерпретацією плаката часів Другої світової війни авторства Лоуренса Білла Сміта (США). Оригінальний плакат 1942 року закликав людей купувати військові облігації, підтримуючи цим боротьбу. Тоді також весь прибуток від реалізації накладу було передано на користь українських оборонців. сувенірний конверт (фото 1) та аркуш марок (фото 2) з серії «Не купуй російську нафту (та газ)» від Underground Post та Володимира Манжоса (aka WaOne), фото - Underground Post Більше про дослідницький блог Underground Post та феномен мейл-арту слухайте в епізоді нашого подкасту «Нотатки з мистецтва» створеного спільно з Radio Skovoroda. також читайте: ВИДАНО НАЙБІЛЬШ ВИЧЕРПНИЙ АЛЬБОМ РОБІТ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

У Музеї сучасного мистецтва FeliX Art & Eco Museum у Дрогенбосі (Бельгія) відбулося відкриття виставки “Футуромарення: Україна і авангард”. Основою експозиції стали дослідження в межах проєкту “Футуромарення”, реалізованого Мистецьким арсеналом у 2021-2022 роках. 21 БЕРЕЗНЯ фрагмент експозиції виставки “Футуромарення: Україна і авангард” в FeliX Art & Eco Museum (Бельгія), фото — Лєра Гуєвська, Мистецький арсенал На виставці представили 100 оригінальних творів живопису та графіки, серед них роботи знаних українських митців Давида Бурлюка, Олександри Екстер, Вадима Меллера, Віктора Пальмова та Василя Єрмилова. Експозицію доповнили документальними матеріалами та відеоінсталяціями “Поезомалярство” та “Наші 1920-ті розстріляні у 2020-ті”. Куратори проєкту — Ольга Мельник, Ігор Оксаметний, за участі Вікторії Величко. Дизайн експозиції створила Лєра Гуєвська, артдиректорка Мистецького арсеналу, а графічний дизайн — Костянтин Марценківський. Співкуратори виставки прагнули описати мистецьку візію майбутнього, що була народжена на українському історичному ґрунті 1910-1920-х років, у контексті сучасних подій. Зокрема особливий наголос був зроблений на "запозичення" мистецьких практик авангарду російською культурою, а також на наслідках російської збройної агресії для культурної спадщини України. Фрагмент експозиції виставки “Футуромарення: Україна і авангард” в FeliX Art & Eco Museum (Бельгія), фото — Лєра Гуєвська, Мистецький арсенал фрагмент експозиції виставки “Футуромарення: Україна і авангард” в FeliX Art & Eco Museum (Бельгія), фото — Лєра Гуєвська, Мистецький арсенал фрагмент експозиції виставки “Футуромарення: Україна і авангард” в FeliX Art & Eco Museum (Бельгія), фото — Лєра Гуєвська, Мистецький арсенал ““Футуромарення” масштабується, змінюється, але залишається розповіддю про Україну", — Ольга Мельник, співкураторка виставки "Відтепер ми маємо низку підпроєктів: в Мистецькому арсеналі — у Києві, в KUMU — в Естонії, а тепер й у FeliX Art & Eco Museum — у Бельгії. Передусім тішимось, що від сьогодні 100 мистецьких творів, які представлені в експозиції, будуть недосяжні для російських ракет. Серед них представлені знані імена: Казимир Малевич, Олександра Екстер, які асоціюються із так званою великою російською культурою. Але ця велич значною мірою ґрунтується на апропрійованій спадщині колонізованих територій, адже впродовж століть Росія привласнювала найкраще, створюючи фейк про власну велич. Сьогодні ми намагаємось деконструювати ці міфи, аби українська культура набула суб'єктності в європейському інтелектуальному просторі”, — коментує Ольга Мельник, співкураторка виставки. Нагадаємо, що торік весною виставка "Футуромарення: Україна і авангард" відкрилася у Художньому музеї столиці Естонії й тривала там близько пів року. Спеціально до своєї виставки бельгійський музей FeliX Art & Eco Museum надрукував лімітований наклад каталогу “Футуромарення”, який був підготований раніше в межах київського проєкту. Він містить публікації знаних українських і закордонних дослідників футуризму. розворот видання "Футуромарення. Міждисциплінарний проєкт: дослідження, виставка, каталог", зображення — Мистецький арсенал розворот видання "Футуромарення. Міждисциплінарний проєкт: дослідження, виставка, каталог", зображення — Мистецький арсенал Електронну версію видання вже зараз можуть погортати усі охочі, адже минулого року “Мистецький арсенал” виклав у вільний доступ цілу серію своїх каталогів. Крім “Футуромарення. Міждисциплінарний проєкт: дослідження, виставка, каталог”, можна також вільно оглянути каталоги виставок “Бойчукізм. Проєкт Великого стилю”, “Курбас: Нові світи”, “Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації”, “Відбиток. Українська друкована графіка XX-XXI століть” та інші. також читайте: ВАРШАВСЬКИЙ МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ПЕРЕНІС ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Вчорашній ранковий ракетний удар по столиці зруйнував частину будівлі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука. Внаслідок удару постраждала співробітниця навчального закладу, під завалами опинилося багато мистецьких робіт викладачів та студентів академії, деякі з них — безповоротно знищено. 26 БЕРЕЗНЯ зруйновані приміщення Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука внаслідок ракетної атаки по Києву 25 березня фото — МКІП Зараз відомо про двох постраждалих, серед яких завідувачка лабораторії кафедри монументального і станкового живопису Академії, її госпіталізували до найближчої лікарні. Вщент зруйновано спортивну залу, конгрес-хол та виставковий центр Академії. Пошкоджено декілька аудиторій та приміщення кафедр. Про це повідомив Ростислав Карандєєв, в. о. міністра культури та інформаційної політики України. "Сигнал повітряної тривоги був увімкнений за декілька секунд до перших вибухів, тому студенти та викладачі не встигли оперативно спуститися до укриття. На щастя, уламки потрапили у сусідні приміщення, де не було людей", — зазначив Ростислав Карандєєв. зруйновані приміщення Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука внаслідок ракетної атаки по Києву 25 березня фото — МКІП Вранці 25 березня Росія завдала удару по Києву двома своїми найновішими балістичними ракетами, повідомили у профільному виданні Defense Express. Уламки збитих ракет впали одразу у кількох районах Києва, зокрема й у Печерському, де розташована Академія. Художні майстерні Академії розташовані вглибині споруди, а влучання відбулося у частину, де знаходяться приміщення для масових подій. На щастя, у понеділок вранці ніяких івентів там заплановано не було, ймовірно, саме тому вдалося уникнути людських жертв. В МКІП повідомили, що розбір завалів на території Академії триватиме ще деякий час, тому важко зараз говорити про обсяг пошкоджень та завданих збитків. зруйновані приміщення Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука внаслідок ракетної атаки по Києву 25 березня фото — МКІП Хоча формальна дата заснування Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука - 1999 рік, історія цього навчального закладу бере свій початок у 1938 році. До заснування та розвитку Академії причетні видатні діячі української культури та мистецтва, зокрема Марфа Тимченко, Марія Примаченко, Сергій Колос, Микола Рокицький, Іван Гончар, Тетяна Пата та багато інших. "Знищено архіви дипломних робіт та архіви кафедри живопису. Зруйновано Музей культурної спадщини Михайла Бойчука, в якому зберігалися інформаційні стенди про школу бойчуківців", — повідомила вчора надвечір Олена Осадча, ректорка Академії імені Бойчука. У конгрес-холі Академії якраз тривала виставка "Українська жінка в полум’ї війни", на якій були представлені творчі роботи викладачів і студентів. Проєкт був присвячений черговій річниці повномасштабного вторгнення. "На жаль, всі твори (з виставки - ред.) знищено", — повідомила пані Осадча. роботи Каті Лісової з серії "Сила пам'яті" роботи Каті Лісової з серії "Сила пам'яті" в експозиції виставки "Українська жінка в полум’ї війни", що тривала в Академії імені Бойчука фото — Катя Лісова "Дуже символічно, що перша робота з моєї серії "Сила пам'яті", яка була на виставці в конгрес-холі Академії, з'явилася у березні 2022 року, на початку широкомасштабного вторгнення", — розповідає Катя Лісова, мисткиня та викладач Академії імені Михайла Бойчука. — Спочатку це був цифровий колаж, який я згодом почала вишивати. Роботи цієї серії — це текстиль з вишивкою. Вони, на жаль, зараз десь під завалами, втрачені". Мистецтво, як відомо, завжди гостро й оперативно реагує на драматичні історичні події. Вже за кілька годин після того, як стало відомо про руйнування будівлі Академії імені Михайла Бойчука, митець Михайло Скоп (#NEIVANMADE) опублікував гостру артреакцію на цю подію. Great Russian Cuture, #NEIVANMADE (цифрова ксилографія), 2024 "Great Russian Culture я зробив під враженням від зруйнованої Академії. Ця подія відображає те, як впродовж поколінь українська культура знищується та обкрадається", — розповів у коментарі нашому виданню Михайло Скоп. Він пояснює, що головний герой його роботи — Митець, наприклад, Михайло Бойчук чи Алла Горська, чи Федір Кричевський, чи Олександр Мурашко, Ярослава Музика або Стефанія Шабатура. "Один із сотень відомих і тисяч забутих. Тих, які були розстріляні та закатовані, тих, які страждали у засланні і яким просто заборонили творити. Тобто — існувати", — каже Михайло. Але у роботі криється й інший зміст. "Прометей знову оживає і знову сміється, — пояснює художник. — І намальована яблуня, яка стала символом усіх Бойчукістів, знову й знову розквітає, і плід приносить щедро. Живому началу тут протиставляються бездушні іржаві ракети, сталеві монстри, що з лютою ненавистю випалюють все живе — це те, що ховається під слоганами про велич російської культури, яка є лише збіркою вкраденого, понівеченого і перефарбованого. Та попри лицемірність катів, руйнацію і немислимі жахіття я знаю, що світло буде сяяти й темрява його не огорне". Згідно з інформацією оприлюдненою Міністерством культури та інформаційної політики України, станом на 25 лютого 2024 року пошкоджень чи руйнувань через російську агресію зазнали 1946 об'єктів культурної інфраструктури, це без урахування окремих пам'яток культурної спадщини. Найбільших втрат та збитків зазнали об'єкти в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях. Точну фіксацію усіх злочинів росіян проти української культурної спадщини та її порятунок унеможливлює те, що частини деяких областей перебувають під окупацією. Нагадаємо, що у листопаді 2023 року внаслідок ракетного удару по центру Одеси було пошкоджено Одеський національний художній музей, а у грудні Херсонський художній музей, вже втретє, зазнав ворожого обстрілу. ОНОВЛЕНО: вранці 26 березня стало відомо, що 2 роботи Каті Лісової з серії "Сила пам'яті" дістали з-під завалів. "Дивом вціліли. Дяка працівникам з ДСНС", — написала мисткиня. врятовані з-під завалів Академії імені Бойчука роботи Каті Лісової з серії "Сила пам'яті" фото — Катя Лісова також читайте: ЮНЕСКО ГОТУЄ ФАХІВЦІВ ДЛЯ БОРОТЬБИ З "ЧОРНИМ" ТРАФІКОМ УКРАЇНСЬКИХ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Підготували добірку виставкових проєктів, які добігають кінця вже цього тижня. Сподіваємося, наш арт гід фінісажами березня стане у пригоді, якщо саме зараз ви плануєте культурну програму на вікенд. 27 БЕРЕЗНЯ гостя виставки The Collectyv/Колектив в NAMU фото — Євген Генсюровський/NAMU Виставковий календар першого місяця весни видався доволі щільним: велика виставка молодих художниць та художників у NAMU, роботи подружжя українських модерністів Маргіт та Романа Сельських з приватної збірки в Одеському національному художньому музеї, ретроспектива керамістки Неллі Ісупової, чия кераміка не залишить без посмішки жодного глядача, та ще кілька цікавих мистецьких проєктів, які радимо встигнути побачити. THE COLLECTYV/КОЛЕКТИВ Національний художній музей України (NAMU), Київ фрагмент експозиції виставки The Collectyv/Колектив в NAMU фото — Євген Генсюровський/NAMU Благодійна виставка The Collectyv/Колектив представляє твори 16 сучасних українських художників та художниць. Це — незалежна група митців, які долучилися до програми “Спільнота” фонду “Рідні”, спрямованої на підтримку дітей-сиріт та дітей, що постраждали від російської агресії. Назвою "(the) Collectyv" організатори прагнули вшанувати українських митців минулого, які безжально переслідувалися радянською та царською владами й попри це творили мистецтво заради кращого майбутнього українського народу. "Однією з ключових цінностей проєкту є формування української культури майбутнього, адже підтримка та розвиток дітей — це шлях до того суспільства, якого ми прагнемо", — кажуть організатори. Виставка триватиме до 30 березня. СОНЦЕ ЗАХОДУ / SOL OCCIDENS. МАРГІТ ТА РОМАН СЕЛЬСЬКІ Одеський національний художній музей фрагмент експозиції виставки Романа та Марґіт Сельських "Сонце заходу / Sol Occidens" в Одеському національному художньому музеї фото — Одеський національний художній музей Виставка живопису Марґіт та Романа Сельських з колекції Едуарда Димшица повертає Одеський національний художній музей до магістралі виставкової діяльности, дослідження та експонування українського мистецтва. Завдяки унікальному життєвому досвіду подружжя Сельських віднайшло власний неповторний мистецький стиль. Навчання у Парижі на початку 1930-х років на все життя збагатило їхню художню мову, а майстерні Фернана Леже, паризьке оточення Пабло Пікассо, багаторічне дослідження спадщини Барбізонської школи та доробку Поля Сезанна впливали на їхню творчість до кінця життя. Яскраве світло та кольори сонця заходу залишалися з мистцями навіть у найтемніші часи їхнього життя. "Вони були не тільки люблячою парою, але й творцями-однодумцями. Ці митці є одними з найзнаменитіших майстрів образотворчости не тільки на теренах галицького краю, але й в масштабах всієї національної культури", — зазначає Едуард Димшиц. Виставка триватиме до 31 березня. ПРОМІНЬ ВХОДИТЬ У ГРУНТ. НІКІТА КАДАН Voloshyn Gallery, Київ фрагмент експозиції виставки Нікіти Кадана “Промінь входить у ґрунт” в Voloshyn Gallery, фото - Voloshyn Gallery Нікіта Кадан – один з найпопулярніших художників свого покоління. Він брав участь у 56-й Венеційській бієнале та у паралельній програмі 59-ї Венеційської бієнале, мав персональні та групові виставки у відомих арт інституціях. У своїй практиці Кадан досліджує парадокси політики памʼяті. Художник звертається до питань зв'язку історії, культури та насилля. Зокрема, до українських травм та мінливих способів вписування їх в історію. “Промінь входить у ґрунт” – друга персональна виставка художника у Voloshyn Gallery. Представлений на виставці комплекс робіт (скульптури, малюнки вугіллям, живопис), створений у 2024 році та експонується вперше. Він тяжіє до події, що сталася 10 жовтня 2022 року у Києві, під час одного із найбільш масованих російських обстрілів території України. Одна з ракет тоді вибухнула на дитячому майданчику у парку ім. Тараса Шевченка, що розташований безпосередньо біля приміщення галереї. Виставка починається з роботи, що продовжує серію "Тінь на землі", розпочату автором у березні 2022 року, коли він знаходився у приміщенні галереї як у бомбосховищі й почав там працювати. Виставка триватиме до 31 березня. ПРОСТІР ЛЮБОВІ. НЕЛЛІ ІСУПОВА Національний музей декоративного мистецтва України, Київ "Вперед до перемоги", Неллі Ісупова фото — Національний музей декоративного мистецтва України На виставці представлено авторські твори кераміки з колекції музею та з приватної збірки художниці. Експозиція проєкту — ретроспективна й демонструє усі творчі етапи діяльності мисткині. Творчість Неллі Ісупової втілює філософське ставлення до життя, сприйняття простору у яскравих, насичених добром і посмішкою, кольорах. Барвистий простір чудернацьких дерев, екзотичних квітів і фантазійних предметів населяють чарівні птахи та дивакуваті тварини. У ньому живуть добродушні люди та плавають дивні риби. Своїми творіннями авторка прагне допомогти людям відволіктися від проблем та заклопотаності й хоча б на деякий час викликати посмішку на їхньому обличчі. Виставка триватиме до 31 березня. СКОРБОТНИЙ ХРИСТОС. ТЕ, ЧОГО НЕ ВИДНО Музей Івана Георгія Пінзеля, Львів фігура Скорботного Христа, яка увінчувала купол каплиці Боїмів, в експозиції виставки “Скорботний Христос. Те, чого не видно” фото — Іван Станіславський Два роки тому Скорботний Христос вперше за понад чотири століття "спустився" з купола каплиці Боїмів, аби отримати фахову допомогу реставраторів. Минуло багато місяців кропіткої роботи науковців та дослідників, була довга евакуація пам'ятки до Польщі й повернення до рідного Львова напередодні Різдва 2023 року. І ось зараз відреставровану фігуру, вкрай детально і з абсолютно неможливих досі ракурсів, можна оглянути на виставці “Скорботний Христос. Те, чого не видно” у Музеї Івана Георгія Пінзеля. Виставка триватиме до кінця березня (музей працює у п’ятницю та суботу). ПАМ’ЯТЬ РОДУ. МАРІУПОЛЬ 1970-80-Х РОКІВ НА ФОТОГРАФІЯХ З СІМЕЙНИХ АЛЬБОМІВ Львівський муніципальний мистецький центр експозиція фотопроєкту "Пам'ять роду. Маріуполь 70-80-х років на фотографіях з сімейних альбомів" у Львівському муніципальному мистецькому центрі фото — Іван Станіславський Проєкт фотографа та дослідника монументального мистецтва Івана Станіславського. Іван жив у Маріуполі, писав про рідне місто і показував світові унікальні місцеві твори монументального мистецтва. Автор книги “Всі відтінки маріупольських мозаїк” та документального проєкту “Маріуполь монументальний”. Фотопроєкт “Пам’ять роду” спрямований на збереження історії Маріуполя, досліджуючи місто через призму особистих переживань. Завдяки аматорським світлинам, зібраним у сімейних альбомах, ми маємо можливість відкрити для себе різноманітні історії, події та емоції, що визначали життя людей багато років тому. Ці знімки чудово передають атмосферу того часу відображаючи деталі побуту, моду та взаємодії людей. В експозицію увійшли світлини з кількох родинних архівів (в тому числі й з особистого альбому автора) зроблені в період 1970-80-х років. Виставка триватиме до 31 березня. ЖИВОПИС ТА РИСУНОК ПОДРУЖЖЯ НІНИ ТА СЕРГІЯ РЕЗНІЧЕНКІВ Галерея “Зелена канапа”, Львів фрагмент експозиції виставки живопису та рисунку подружжя Резніченків у галереї "Зелена канапа" фото — галерея "Зелена канапа" Напівабстрактні квіти, жіночі портрети та інтер’єри, що перетікають у живописні нагромадження тканин і розчиняються у фоні як у піні морській; “смачне місиво” олійної фарби з пастозним мазком та патьоками, структурна й тональна амплітудність, кольоровий контраст — так малярство Резніченків описують організатори виставки. Виставка триватиме до 31 березня. Також читайте про, ймовірно, найгучніший вернісаж цієї весни — ретроспективну виставку "Алла Горська. Боривітер". Проєкт відкрився минулого тижня в Українському домі у Києві. Експозиція займає одразу 2 поверхи виставкового простору й представляє відвідувачам понад 100 творів: живопис, графіка, ескізи монументальних робіт з музейних і приватних колекцій; інсталяція сучасних художників Олексія Сая і Миколи Марусика, створена за мотивами вітража "Шевченко. Мати". також читайте: ВАРШАВСЬКИЙ МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ПЕРЕНІС ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Благодійний онлайн аукціон “Гніздовський для Азову” львівська галерея Shum Art Gallery організувала в межах свого виставкового проєкту “Світи Близькі і Далекі”, на якому зараз експонується близько дев’яноста робіт знаного українсько-американського графіка Якова Гніздовського. 02 КВІТНЯ фрагмент експозиції виставки “Світи Близькі і Далекі” в Shum Art Gallery фото - Shum Art Gallery Представлені на виставці твори створені митцем впродовж 1947-1985 років, здебільшого це — дереворити та лінорити. Експозиція доповнена рідкісним стародруком XVIII століття з рідного села Якова Гніздовського — Пилипче, Тернопільської області, а також афішами, екслібрисами та книжками, над оформленням яких художник працював протягом 1960-1980-х років. Яків Гніздовський (1915-1985), рятуючись від радянської окупації, емігрував спочатку до Європи, а згодом, 1949 року, до США, де й прожив решту життя. Малював олійними фарбами й темперою, займався гравюрою, ксилографією, скульптурою малих форм. Його спадщина складає сотні картин, а також понад триста гравюр. Дві картини митця — “Зимовий пейзаж” і “Соняшник” – прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому домі. Окрім цього, художник виконав екслібрис, частина якого стала логотипом українознавчого інституту у Гарварді. фрагмент експозиції виставки “Світи Близькі і Далекі” в Shum Art Gallery фото — Естет Газета фрагмент експозиції виставки “Світи Близькі і Далекі” в Shum Art Gallery фото — Естет Газета У благодійному аукціоні беруть участь чотирнадцять унікальних лотів. Це — естампи Якова Гніздовського, які надала його родина. Станом на 2 квітня найвища ставка аукціону становить 4200 доларів США за лот “Зимовий сад”. Найбільше ставок під лотами “Перша українська церква в Америці” (зараз найвища ставка - 1500 доларів США) та “Ялини (ІІ)” (зараз найвища ставка - 2200 доларів США). Торги відбуваються онлайн. Аукціон триватиме до 7 квітня. Також на аукціоні представлено три спеціальні лоти-меморабілії від наших захисників, а саме дві фотокниги із розповідями та світлинами героїв полку “Азов” і прапор України з оригінальними підписами українських воїнів. принт-скрін з сайту, на якому триває благодійний аукціон робіт Якова Гніздовського Організатори мають на меті зібрати 2 мільйони гривень. Гроші долучать до збору Azov One на стаціонарну РЕБ систему для захисту особового складу від FPV та інших ворожих дронів. Подію організували завдяки підтримці родини Якова Гніздовського: дружини Стефанії Кузан-Гніздовської, доньки Міри Гніздовської та племінника дружини, митця — Івана Кузана. Окрім цього, відвідувачі галереї можуть підтримати збір, придбавши в Shum Art Gallery листівки із зображеннями робіт Якова Гніздовського. “Ми підбирали їх спільно з родиною художника, тож це особлива лімітована серія із семи листівок, із копірайтом фонду митця, кожна – з обмеженим тиражем (лише 200 штук). Благодійний внесок за листівку – від 100 гривень. Усі кошти відразу падають на нашу банку збору “ГНІЗДОВСЬКИЙ для АЗОВу”. Впевнені, що це буде гарна пам’ятка з нашої виставки, а також знак вашої підтримки для бійців 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” НГУ”, – розповідають на Facebook-сторінці галереї. листівки з зображенням робіт Якова Гніздовського, які можна придбати в Shum Art Gallery та підтримати благодійний збір (фото 1-3) фото - Shum Art Gallery Раніше ми писали про те, що найдорожчий лот за всю історію благодійних аукціонів в Україні, картина Марії Примаченко “Квіти виросли коло четвертого блока”, у травні 2022 року пішла з молотка за пів мільйона доларів. Усі кошти передали на потреби ЗСУ. Іншу роботу Примаченко “Моя хата, моя правда” весною 2022 року виставив на продаж аукціонний дім de Pury в межах благодійного аукціону Венеційської бієнале. Картину продали за 110,000 Євро. Вторговані кошти передали на підтримку різних культурних ініціатив та інституцій в Україні. також читайте: МИСТЕЦТВО ПОШТОЮ — НОВИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ДРОП МЕЙЛ-АРТУ ВІД UNDERGROUND POST Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

Через тридцять років після створення, діючий “Фонтан виснаження” Павла Макова вперше експонують у Харкові. Мистецький проєкт, який з’явився з малюнків на папері, з контексту Харкова 1990-х, з уважних прогулянок містом і спроб митця зафіксувати стан міської ментальності того часу, має довгу й цікаву історію. 2022 року, через 2 місяці після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, перший завершений варіант "Фонтану" показали у Павільйоні України на 59-й Венеційській бієнале. 05 КВІТНЯ фрагмент експозиції виставки "Фонтан виснаження 1994—2024" в ЄрмиловЦентрі фото — Вікторія Якименко / ЄрмиловЦентр З 1994 року по сьогодні "Фонтан" мав багато версій — від малюнків, офортів, книжок і незакінчених моделей до першого завершеного варіанту з підведеною всередину інсталяції водою у Павільйоні України на 59-й Венеційській бієнале (2022). Проєкт кураторського колективу Лізавети Герман, Марії Ланько та Бориса Філоненка отримав назву “Фонтан виснаження. Висока вода”. У Венеції "Фонтан" став образом виснаження на екологічному, політичному та культурному рівнях і відповідав на ритми води у каналах і лагуні Венеції, міста, яке, кажуть, йде під воду та оприявнює перебіг нового кліматичного режиму. Водночас війна повернула цю роботу в локальний вимір, до зв’язку з Харковом, виснаженим щоденними обстрілами російських ракет. Павло Маков і його “Фонтан виснаження. Висока вода” у Павільйоні України на 59-й Венеційській бієнале фото — Саша Маслов / Український павільйон на Венеційській бієнале фрагмент роботи “Фонтан виснаження. Висока вода” Павла Макова у Павільйоні України на 59-й Венеційській бієнале фото — Саша Маслов / Український павільйон на Венеційській бієнале На харківській виставці "Фонтан виснаження 1994—2024", що зараз експонується у ЄрмиловЦентрі, венеційський проєкт з історією Фонтану тримається в центрі експозиційного простору, а навколо нього розвивається історія іншого проєкту Павла Макова, що має назву "Абракадабра". "Абракадабра" — це серія-в-розвитку, робота над якою почалася 2019 року й триває досі. Вона об'єднує артоб'єкти, створені митцем ще до повномасштабного вторгнення (серед яких й диптих двох роз — Харківської рози й рози-вибуху) та роботи 2022–2024 років. відкриття виставки "Фонтан виснаження 1994—2024" в ЄрмиловЦентрі фото — Вікторія Якименко / ЄрмиловЦентр відкриття виставки "Фонтан виснаження 1994—2024" в ЄрмиловЦентрі фото — Вікторія Якименко / ЄрмиловЦентр відкриття виставки "Фонтан виснаження 1994—2024" в ЄрмиловЦентрі фото — Вікторія Якименко / ЄрмиловЦентр відкриття виставки "Фонтан виснаження 1994—2024" в ЄрмиловЦентрі фото — Вікторія Якименко / ЄрмиловЦентр Для цієї виставки у ЄрмиловЦентрі роботи надали Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, колекціонер Павло Мартинов та сам митець. Проєкт триватиме до 29 червня. Раніше ми також писали про те, що Україна представила національний павільйон “From South to North” на Мальтійській бієнале — новій міжнародній виставці сучасного мистецтва у Європі. Там відвідувачі мають змогу побачити проєкт Алевтини Кахідзе, в якому мисткиня фокусується на темах деколонізації та пропрацювання імперського минулого. також читайте: ВИСТАВКА-ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО АЛЛУ ГОРСЬКУ ВІДКРИЛАСЯ У КИЄВІ ЧЕРЕЗ 53 РОКИ ПІСЛЯ ВБИВСТВА МИСТКИНІ Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

У Київській картинній галереї до 12 травня триватиме виставка українського художника Анатолія Шматка "Простір фантазій". 16 КВІТНЯ робота "Два світи" (2019) Анатолія Шматка в експозиції виставки "Простір фантазій" у Київській картинній галереї фото надане організаторами виставки Кольором і формою, картини Шматка завжди розповідають якусь історію. Бачимо фрагмент і поринаємо в атмосферу. Так само як у казках, фантазіях, снах, де магічне мислення домінує над об’єктивною реальністю. Як і Марія Примаченко у ХХ столітті, Шматок надихається природою, снами, новинами із зовнішнього світу. Образи виходять влучними, різнобарвними. З цими персонажами приємно було б поспілкуватися чи зустрічати їх іноді на вулиці. Анатолій Шматок народився у селі Лосинівка на Чернігівщині у 1966 році. У дитинстві мріяв стати дресирувальником циркових тварин, лісником, єгерем у заповіднику і художником. Старший брат Борис Шматок навчався у Львівській академії мистецтв, а от Анатолій не отримав професійної освіти. Малював завжди. 2011 року відбулося дві виставки митця. Групова "Космічна одіссея" у Мистецькому Арсеналі та персональна у Київській міській галереї мистецтв "Лавра". Третя виставка відбулася в Уельсі (Великобританія) у 2022 році. митець Анатолій Шматок на відкритті персональної виставки "Простір фантазій" у Київській картинній галереї фото надане організаторами виставки робота "Патрік" (2022) Анатолія Шматка, фрагмент експозиції виставки "Простір фантазій" у Київській картинній галереї фото надане організаторами виставки фрагмент експозиції виставки "Простір фантазій" Анатолія Шматка у Київській картинній галереї фото надане організаторами виставки фрагмент експозиції виставки "Простір фантазій" Анатолія Шматка у Київській картинній галереї фото надане організаторами виставки 2023 року вийшов друком альбом "Мистецтво Анатолія Шматка. Український наїв ХХІ століття", який зараз можна придбати у галереї. Видання двомовне — українською та англійською. Теперішня виставка вперше так повно презентує Шматка. Представлено понад тридцять робіт, переважно гуашшю та акрилом. Сам художник власні твори розділяє на чотири категорії, відповідно до сюжетів: архітектура, натюрморт, фігуратив, абстракція. Ці категорії, своєю чергою, ділить на дрібніші. Наприклад, до «архітектури» зараховує сюжети з українськими хатками, церквами та химерними спорудами, наприклад, хатками у вигляді грибів. Є й версії відомих сюжетів української народної картини («Юрій Змієборець», «Козак Мамай»). відвідувачка виставки роздивляється роботу "Мисливець" (2009) Анатолія Шматка фото надане організаторами виставки робота Анатолія Шматка "Бобі" (2011) на передньому плані зліва, фрагмент експозиції виставки "Простір фантазій" у Київській картинній галереї фото надане організаторами виставки фрагмент роботи "Два світи" (2019) Анатолія Шматка фото надане організаторами виставки фрагмент роботи Анатолія Шматка фото надане організаторами виставки фрагмент роботи "Блакитний вовк" (2010) Анатолія Шматка фото надане організаторами виставки Наприкінці квітня розповім про вплив наїву та народної картини на творчість Анатолія Шматка на спеціальній лекції. Чому зараз, коли у Києві виставок багато, як грибів після дощу, варто йти на Шматка? Тому що його мистецтво щире, яскраве і з гумором. Навіть доглядальниця залів у Київській картинній галереї сказала, що за час війни нічого подібного у них не виставлялося. також читайте: ВИДАНО НАЙБІЛЬШ ВИЧЕРПНИЙ АЛЬБОМ РОБІТ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram Сподобався матеріал? ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com