Презентація виставкового проєкту «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» відбулася ще у червні, проте точні дати виставки залишалися невідомими. Напередодні на сайті Національного музею Тіссен-Борнеміса (Мадрид, Іспанія) з’явилася інформація, що анонсована виставка про українське мистецтво модернізму відкриється вже 29 листопада. Давид Бурлюк "Карусель", 1921. Національний художній музей України У музеї розповіли, що проєкт «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» представить феномен українського мистецтва модернізму початку 20 ст. у найрізноманітніших його проявах — від фігуративного живопису до футуризму і конструктивізму. Зародження і розвиток модернізму в Україні відбувалися у складних соціально-політичних умовах: розпад Російської імперії, Перша Світова Війна, Революція 1917 року, визвольні змагання за Незалежність України (1917-1921 рр.) і створення Радянського Союзу. Потім Україну накрила хвиля сталінських репресій проти української інтелігенції, розстріли письменників, театральних режисерів і художників, а Голодомор 1932–33 років убив мільйони українців. Всупереч всьому українському модернізму тоді вдалося вийти на міжнародну арену, вразити і здивувати найвибагливіших поціновувачів мистецтва закордоном. Попри драматичні історичні події, українське мистецтво на початку XX століття пережило справжнє відродження та було сповнене творчих експериментів. Проєкт «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» має на меті нагадати про цю важливу, хоча й маловідому на Заході, частину європейського модернізму, якою був модернізм український. В експозиції буде представлено близько 70 робіт у різних медіа — олійний живопис, шкіци, колажі та дизайн театральних костюмів. Дотримуючись хронологічної концепції, виставка презентуватиме роботи знаних майстрів українського модернізму — Олександра Богомазова, Василя Єрмилова, Віктора Пальмова, Анатоля Петрицького та інших. Організатори розповідають, що поліфонію стилів та ідентичностей проєкту, якнайкраще підтримують роботи у стилі неовізантизму учнів Михайла Бойчука та експериментальні твори учасників артформації «Культур Ліга». Також експонуватимуться роботи Казимира Малевича та Еля (Лазаря) Лисицького, визнаних представників міжнародного авангарду, які працювали в Україні та зробили вагомий внесок у розвиток українського модерного мистецтва. Вадим Меллер "Маски", 1919 (колекція Музею театрального, музичного та кіномистецтва України); Михайло Бойчук "Молочниця", 1922-23 (колекція Національного художнього музею України); Володимир Бурлюк "Селянка", 1910-11 (колекція Національного художнього музею Тіссен-Борнеміса); натюрморт Олександри Екстер 1913 (колекція Exter-Lissim Archives, Національного художнього музею Тіссен-Борнеміса) На виставці можна буде побачити й роботи всесвітньо відомих митців та мисткинь, які народилися та почали свою творчу діяльність в Україні, але популярність здобули закордоном, серед таких Олександра Екстер, Володимир Баранофф-Росіне та Соня Делоне. У Тіссен-Борнеміса кажуть, що проєкт «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х» стане найповнішою презентацією українського мистецтва модернізму. Для цього організатори випозичають твори у різних мистецьких інституцій, зокрема, Національного художнього музею України та Державного музею театру, музики та кіно України. Виставка триватиме у Мадриді до 30 квітня 2023 року. Також читайте: SCULPTURE BY THE SEA - РОБОТИ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ НА МІЖНАРОДНІЙ СКУЛЬПТУРНІЙ ВИСТАВЦІ В АВСТРАЛІЇ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Візуальні матеріали: Національний художній музей України, National Thyssen-Bornemisza Museum Матеріал: Ія Степанюк

У Національному музеї Литви «Палац Великих князів Литовських» відкрилася нова виставка «Безтурботний вік. Дитинство у Великому князівстві Литовському». До проєкту долучилися й українські музеї, зокрема Львівський історичний музей та Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького. дитячий портрет з пташкою з колекції Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького на виставці «Безтурботний вік. Дитинство у Великому князівстві Литовському», Вільнюс, 2022. Фото — Вітаутас Абрамаускас, National Museum – Palace of the Grand Dukes of Lithuania «Безтурботний вік. Дитинство у Великому князівстві Литовському» розповідає про різні аспекти дитинства в історичний період 14-18 ст.. На виставці представлено близько 300 експонатів з музеїв, архівів та бібліотек Литви, Польщі, Австрії, Швеції, Угорщини та України. Львівський історичний музей надав для цього проєкту рідкісні зразки дитячої зброї та амуніції, а Львівська національна галерея мистецтв — дитячі портрети. Виставка складається з кількох тематичних частин: вагітність та народження дитини; перші місяці життя та смертність серед немовлят у цей історичний період; догляд за дитиною та дитяче здоров’я; виховання, освіта та розваги; участь дітей у суспільному житті та їхня соціальна роль. Серед артефактів, які можуть оглянути відвідувачі, — портретний живопис, рукописи, учнівські підручники та зошити, археологічні знахідки, дитячий одяг та аксесуари, меблі, іграшки та інші предмети, що прямо чи опосередковано стосуються теми дитинства. відвідувач розглядає рідкісні зразки дитячої зброї та амуніції надані для виставки «Безтурботний вік. Дитинство у Великому князівстві Литовському» Львівським історичним музеєм, Вільнюс, 2022. Фото — Вітаутас Абрамаускас, National Museum – Palace of the Grand Dukes of Lithuania На перший погляд, може здатися, що більшість експонатів розповідають про побут дітей з заможних сімей чи нащадків аристократичних родин, адже саме яскраві, коштовні, щедро оздоблені предмети — перше, за що чіпляється погляд відвідувача. Втім, оглянувши виставку уважніше, не важко знайти й іншу її сюжетну лінію, яка ілюструє менш привілейоване та часто суворе дитинство дітей з сімей селян та робітників, а також дітей-сиріт. Втім ці, здавалося б, абсолютно різні світи, незалежно від епохи чи статків, таки мають низку спільних універсальних предметів — це іграшки, книги, дитячі меблі, без яких не обійдеться жодне покоління. Виставка триватиме у Національному музеї Литви «Палац Великих князів Литовських» до 15 січня 2023. Раніше ми вже писали про виставку «Містика барокової скульптури: Йоанн Ґеорґ Пінзель та інші майстри Львова XVIII ст.», що відбувалася у цьому ж музеї взимку. Також читайте: «В ЕПІЦЕНТРІ БУРІ: МОДЕРНІЗМ В УКРАЇНІ 1900-1930» - НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСПАНІЇ ОГОЛОСИВ ДАТИ ПРОЄКТУ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Фото: Вітаутас Абрамаускас, National Museum – Palace of the Grand Dukes of Lithuania Матеріал: Ія Степанюк

“AlterEgo” – виставковий проєкт, реалізований у співпраці галереї сучасного мистецтва Imagine Point та українського художника та скульптора Олексія Малих. Відкриття виставки відбулося 21 жовтня. До експозиції увійшли ретроспективні роботи митця та серія “свіжих” полотен, які Олексій створив вже після 24 лютого 2022. фрагмент експозиції "AlterEgo" в галереї Imagine Point. Київ, жовтень 2022. Фото — Сергій Мазураш Враховуючи концепцію проведення парних та групових проєктів, що була ініційована кураторкою та власницею галереї Катериною Добровольською, до участі було запрошено самобутнього буковецького майстра Гната Чугая. У даному проєкті його роботи були представлені вперше. Отож, ця виставка — своєрідний дебют митця у медіапросторі. За словами Олексія, він “познайомився” з Гнатом, цілком випадково, коли заблукав у лісі під час підйому на гору Пікуй. Це знайомство та подальше спілкування неабияк збагатило творчість Олексія Малих. Художникам деколи доводилося розмовляти жестами та малюнками, бо Гнат володіє сумішшю угорської та української, а писати вміє лише “чертами й резами”. У просторі галереї розмістили дерев’яні обереги Гната Чугая поряд з роботами Олексія Малих, які почали заселяти непрОсті – мавки, чугайстри та інші сутності… фрагменти робіт з експозиції "AlterEgo" в галереї Imagine Point. Київ, жовтень 2022. Фото — Сергій Мазураш Формотворчий підхід, сплетіння різних ідентичностей та стилів життя, що дуже різняться у Києві та в Карпатах, сформувало дещо нове всередині самого Олексія Малих. Так з’явилося його альтер его – субособистість, яка існує метафорично і «замінює» або доповнює основну, залежно від обставин. В українському сучасному контексті – це прямий варіант психологічного захисту та адаптації до того, що відбувається. фрагмент експозиції "AlterEgo" в галереї Imagine Point. Київ, жовтень 2022. Фото — Сергій Мазураш Кураторську позицію Катерини Добровольської можна розглядати як протиставлення нас (як таких) самим собі. Сучасний триб життя характеризує бажання відсторонитися від подій російського вторгнення. Ми настільки поглинуті тривожною енергетикою війни, що в якийсь момент усвідомлюємо почуття відчуження від світу та самих себе. Це наче ілюзія того, що хтось інший замість тебе живе в цій реальності, а не ти. Олексій Малих на відкритті виставки "AlterEgo" в галереї Imagine Point. Київ, жовтень 2022. Фото — Сергій Мазураш Восьмимісячний досвід рефлексії над темою війни, що стала новою реальністю, відкрив потенційно нових нас. “Атрибутована” підпорядкованість старим наративам обнулилася на рівні суспільної ідентичності, що унеможливило традиційне в нашому розумінні буття та змінило взаємодію як з внутрішнім Я, так і з зовнішнім медіумом. Можливо, зсередини ми цього не помічаємо, але мистецтво показує, що зміни вже відбулись. Виставковий проєкт “AlterEgo” триватиме у київській галереї Imagine Point до 12 листопада 2022. Також читайте: МОВЧАЗНИЙ ГОЛОС. У ЛЬВОВІ ВІДКРИЛИ ПЕРСОНАЛЬНУ ВИСТАВКУ АНДРІЯ РОЇКА Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Інна Каленська, історикиня мистецтв, артменеджерка галереї Imagine Point Фото: Сергій Мазураш/галереї Imagine Point

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (далі — НМЛ) та компанія V-Art створили NFT-колекцію «Альтернативні виміри» та показали її у межах однойменної віртуальної виставки. Проєкт вперше презентує широкій аудиторії цифрові версії творів видатних українських та європейських митців, які ніколи не потрапляли до постійної експозиції НМЛ через свої фізичні властивості, зокрема надмірну чутливість до вологи та світла. Серед представлених на виставці художників — Олександр Архипенко, Олена Кульчицька, Леопольд Левицький, Никифор (Епіфаній) Дровняк, Рембрандт ван Рейн, Джованні Батіста Тьєполо та інші. простори віртуальної виставки «Альтернативні виміри». Фото — Національний музей у Львові До створення NFT-колекції долучилися сучасні діджитал-митці: Гретхен Ендрю (Gretchen Andrew), Jaen, Skeenee, Маттіа Куттіні (Mattia Cuttini), Operator: Ania & Dejha, Лапен Міньон (Lapin Mignon), Рейнхард Шмід (Reinhard Schmid), Маркус фон Фрілінг (Markus von Frieling) та інші. Цю частину проєкту реалізувала нью-йоркська кураторка Елеонора Брізі. фрагменти інтерпретацій робіт з колекції НМЛ сучасними митцями, які представлені у форматі NFT: Kalen Iwamoto/Олександр Архипенко "Акт", 1920-30-ті рр.; Reinhard Schmid/Рембрандт ван Рейн "Начерки голів", XVII ст.; Lapin Mignon/Олена Кульчицька "Гуцульська мати", 1940-ві рр Усі твори мистецтва (як класичні, так і сучасні) представили у віртуальній галереї на платформі V-Art, їх також можна прибрати як NFT. Виставковий майданчик, яким став цифровий простір, є чи не єдиним безпечним місцем, де одне обмеження – рамки екрана «Виставковий майданчик, яким став цифровий простір, є чи не єдиним безпечним місцем, де одне обмеження – рамки екрана. Віртуальний вимір, крім цього, також вперше наблизив глядачів до творів, яким був “заборонений” такий близький контакт. Вивільнені й убезпечені, ці роботи митців та мисткинь різних епох уперше постають у спільному просторі, цифровій галереї. Цінність такої мозаїчної збірки не тільки в її віртуальності та доступності, але й в кожному з виставлених предметів окремо. У такому контексті спільного розташування вони набувають досвіду взаємодії як одне з одним, так і з глядачами та сучасними митцями», – коментує Олексій Гаврилюк, представник платформи V-Art та співкуратор проєкту. На віртуальній виставці глядачі можуть детально оглянути шедеври, які Національний музей у Львові збирав протягом усього свого існування, зокрема рисунки італійських художників XVII-XVIII століть, українські народні гравюри в техніці деревориту XVIII-XX століть, офорти Рембрандта. до цієї NFT-колекції увійшли роботи, що ніколи не були включені до постійної експозиції через відсутність особливих захисних заходів та практично весь час зберігалися у фондах музею "До цієї NFT-колекції увійшли роботи, що ніколи не були включені до постійної експозиції через відсутність особливих захисних заходів та практично весь час зберігалися у фондах музею. Занепокоєння щодо їхнього збереження загострилося з початком повномасштабної війни Росії проти України. Ми прагнемо, аби в контексті постійної руйнації матеріальної культурної спадщини та депривілізації нематеріальної, віртуальний простір, у якому буде розміщено твори, став своєрідним безпечним прихистком для українського мистецтва", – каже Ігор Кожан, генеральний директор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. роботи з фондової збірки НМЛ, що увійшли до NFT-колекції музею: Олена Кульчицька "Гуцульська мати", 1940-ві рр.; Рембрандт ван Рейн "Начерки голів", XVII ст.; Олександр Архипенко "Акт", 1920-30-ті рр.; Никифор Дровняк "Селянка", 1930-ті рр. Над реалізацією проєкту працювали впродовж 7 місяців. Організатори розповіли, що частину виручених коштів буде спрямовано на посилення системи безпеки музею, подальше оцифрування фондів і підтримку функціонування НМЛ, іншу частину – на відбудову музеїв, зокрема Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана, які постраждали під час повномасштабної війни. В НМЛ кажуть, що вже мають перші продажі. Презентація NFT-колекції відбулася 29 жовтня у головній будівлі НМЛ (просп. Свободи, 20). Присутні змогли прогулятися віртуальною галереєю за допомогою VR-шоломів. Усі охочі можуть відвідати виставку в онлайн-режимі на ресурсах платформи V-Art. Раніше ми писали про те, що Національний художній музей України (NAMU) у співпраці з компанією STAMPSDAQ розпочинає продаж ліцензованих NFT-токенів за мотивами творів з колекції музею. Також читайте: «В ЕПІЦЕНТРІ БУРІ: МОДЕРНІЗМ В УКРАЇНІ 1900-1930» - НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСПАНІЇ ОГОЛОСИВ ДАТИ ПРОЄКТУ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Візуальні матеріали: Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького Матеріал: Ія Степанюк

У Скарбниці Національного музею історії України відкрилася нова виставка про культуру кримських татар «MIRAS. Спадщина». Відвідувачі проєкту матимуть унікальну можливість доторкнутися до речей, які характеризують історію, мову й культуру кримськотатарського народу. відкриття виставки «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України, жовтень 2022. Фото- МКІП Проєкт «MIRAS. Спадщина» має на меті показати культуру кримських татар як живе явище з безперервними традиціями, які досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин із навколишнім світом і людьми. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій: середземноморської, близькосхідної, центральноазійської. Але вона вибудувала власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму. відкриття виставки «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України, жовтень 2022. Фото- МКІП На виставці «MIRAS. Спадщина» вперше комплексно представлено найбільшу на материковій частині України колекцію предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть. Зокрема, тут можна побачити срібні жіночі пояси та топеліки (навершя жіночих головних уборів), які вражають витонченістю роботи в техніці кримськотатарської філіграні (ХІХ – початок ХХ століття, колекція Скарбниці). Також демонструються срібні футляри для Корану та чоловічі амулети, посуд для кавування, традиційний одяг кримських татар, зразки вишивки золотом. предмети кримськотатарського ювелірного мистецтва на виставці «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України, жовтень 2022. Фото- МКІП Виставка є спільним проєктом із громадською організацією «Алєм», яка опікується захистом і популяризацією кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини. Партнерами проєкту стали Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та дизайнерка українського етнічного одягу Олена Дідик. Скарбниця Національного музею історії України працює з вівторка по неділю з 10:00 до 17:00. Виставка триватиме до 30 червня 2023 року. Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»). У січні 2022 року у Національному художньому музеї України презентували аудіогід кримськотатарською мовою. Також читайте: НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ СТВОРИВ NFT-КОЛЕКЦІЮ ТА ПРЕДСТАВИВ ЇЇ НА ВІРТУАЛЬНІЙ ВИСТАВЦІ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Джерело та фото: Міністерство культури та інформаційної політики України

Артпроєкт The Wall об'єднав українських та міжнародних художників задля створення муралів у пʼяти містах Європи та Близького Сходу, аби показати єдність та протистояння країні-агресору. Напередодні у Відні відкрили першу роботу серії, створену українцем Нікітою Кравцовим та французом Венсаном Паронно. відкриття муралу The Stripes of Freedom створеного в межах проєкту The Wall художниками Нікітою Кравцовим та Венсаном Паронно. Відень, листопад 2022. Фото — Валерія Мальцева «Стіна» (The Wall), яку створюють митці, символізує опір України сусіду-агресору та умовний захисний бар'єр, що захищає Європу від війни. Впродовж листопада та грудня мурали планують створити у Женеві, Марселі та Анкарі. А вже завтра, 6 листопада, новий артоб'єкт цієї серії презентуватимуть у Берліні. Віденський мурал називається The Stripes of Freedom («Смуги свободи»). Над ним митці працювали впродовж кількох місяців. Концепція «Смуг свободи» відсилає глядача до Віденського сецесіону (1897–1905), одного з найвпливовіших мистецьких рухів Європи. Кравцов і Паронно переосмислюють жіночі портрети австрійського художника Густава Клімта. Українські та європейські символи у верхній частині муралу символізують наше спільне минуле, а нижня частина малюнка нагадує про наше світле майбутнє, вільне від сліз та сповнене нового позитивного історичного досвіду. Партнером проєкту у Відні став австрійський стріт-арт фестиваль Calle Libre. Побачити мурал у Відні можна за адресою Pfeilgasse, 1. український художник Нікіта Кравцов ставить підпис на муралі "The Stripes of Freedom" на стіні у Відні. Фото - Port. Проєкт The Wall реалізовується Українським інститутом та агенцією Port., за підтримки Міністерства Закордонних справ України. Раніше ми писали про виставку художника Нікіти Кравцова «Війна грибів» в Українському музеї в Нью-Йорку. також читайте: «В ЕПІЦЕНТРІ БУРІ: МОДЕРНІЗМ В УКРАЇНІ 1900-1930»: НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСПАНІЇ ОГОЛОСИВ ДАТИ ПРОЄКТУ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Фото: Валерія Мальцева, Port. Матеріал: Ія Степанюк

Національний художній музей України (NAMU) повідомив, що цього тижня на їхній Instagram-сторінці розпочнеться благодійний продаж музейної продукції, передовсім – альбомів та каталогів. Пізніше до асортименту додадуть й фірмові сувеніри. перший випуск музейного часопису NAMU "Мистецтво. Музей. Діалоги" фото - NAMU Зібрані кошти будуть передані музеям, які постраждали від війни. В NAMU запрошують підписатися на їхню офіційну сторінку в instagram та стежити за новинами про цю акцію. Раніше ми писали про перший випуск музейного часопису NAMU «Мистецтво. Музей. Діалоги», в якому уміщено статті науковців музею та запрошених авторів, присвячені дослідженням історії українського мистецтва та музейної справи. Також читайте: ОДЕСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ ПРЕДСТАВИТЬ ЦИФРОВИЙ КАТАЛОГ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Фото: Національний художній музей України (NAMU) Матеріал: Ія Степанюк

В Міністерстві культури та інформаційної політики повідомили, що в межах їхньої міжінституційної співпраці з Google, 24 листопада було презентовано онлайн-простір української культури на платформі Google Arts & Culture - «Україна поруч» (Ukraine is Here). віртуальна виставка "Галерея українського мистецтва" на платформі Google Art & Culture Google Arts & Culture — одна із найбільших онлайн-платформ з творами мистецтва та культурними артефактами від партнерських організацій по всьому світу (міністерства культури, музеї, мистецькі/культурні фонди). Проєкт реалізовано завдяки партнерству Google та Міністерства культури та інформаційної політики України, а також 10 партнерів, що долучилися до створення українського розділу платформи Google Arts & Culture, серед яких: Національний художній музей України, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та ін. На власній сторінці українська культура репрезентована чотирма розділами: Культура, Архітектура, Мистецтво та Природа. Користувачі платформи зможуть віртуально побувати на екскурсіях українськими музеями та галереями, а також дослідити фізичну та контекстну інформацію про твори мистецтва, кажуть у міністерстві. віртуальна виставка "Галерея українського мистецтва" на платформі Google Art & Culture За допомогою технології доповненої реальності в додатку Google Arts & Culture можна переглянути понад 40 неймовірних 3D моделей, зокрема Софійський собор, замок Паланок і Національна опера України. На платформі також доступні деякі об’єкти, фізичні аналоги яких було пошкоджено чи знищено внаслідок російських обстрілів, як-от дзвіниця Успенського собору в Харкові. Раніше ми також писали про те, що Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького та компанія V-Art створили NFT-колекцію «Альтернативні виміри» - проєкт вперше презентує широкій аудиторії цифрові версії творів, які ніколи не потрапляли до постійної експозиції НМЛ через свої фізичні властивості, зокрема надмірну чутливість до вологи та світла. Серед представлених у колекції є твори Олександра Архипенка, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, Никифора (Епіфанія) Дровняка, Рембрандта ван Рейна, Джованні Батіста Тьєполо та інших. також читайте: «В ЕПІЦЕНТРІ БУРІ: МОДЕРНІЗМ В УКРАЇНІ 1900-1930» - НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСПАНІЇ ОГОЛОСИВ ДАТИ ПРОЄКТУ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Візуальні матеріали: Міністерство культури та інформаційної політики України, віртуальна виставка "Галерея українського мистецтва" на платформі Google Art & Culture

Українського артдилера засудили до п'яти років ув'язнення за звинуваченням в організації крадіжки картини Поля Сіньяка вартістю 1,5 мільйона Євро з французького музею. викрадена картина Поля Сіньяка "Порт Ла-Рошель" (1915) пройшла кропіткий процес реставрації та повернулася до постійної експозиції музею. Фото: Музей образотворчого мистецтва Нансі Суд французького міста Нансі визнав винним 64-річного громадянина України Вадима Гужву у крадіжці картини "Порт Ла-Рошель" Поля Сіньяка з Музею образотворчого мистецтва Нансі, повідомляє місцева газета L'Est Républicain. У повідомленні також йдеться про те, що Гужву звинуватили у крадіжці чотирьох інших робіт, згідно з вироком суду він має відшкодувати потерпілим матеріальні збитки у сумі майже 320,000 Євро. В ході розслідування з'ясувалося, що Гужва та ще двоє осіб, імена яких наразі не називають, 2018 року під час відвідин Музею образотворчого мистецтва Нансі вирізали полотно картини Сіньяка з рами канцелярським ножем, згорнули у рулон та винесли з музею, сховавши під подолом плаща одного зі співучасників, про це йдеться у тому ж матеріалі L'Est Républicain. Майже рік "Порт Ла-Рошель" вважався зниклим. 2019 року картину несподівано виявили українські правоохоронці під час обшуку київської квартири в межах розслідування справи про вбивство, яка була абсолютно не пов'язана зі справою викрадення картини з французького музею. Підозрюваний повідомив, що знайдена в його шафі робота, — картина Поля Сіньяка і попросив поводитися з нею обережно. У процесі розслідування справи зниклої картини підозрюваний вказав на Гужву як на свого співучасника. На той момент Гужва відбував термін в австрійській в'язниці за крадіжку картини Ренуара у Відні 2018 року. Після виходу з тюрми в Австрії 2020 року, Гужву екстрадували до Франції, де розпочався судовий процес у справі про крадіжку картин з музею Нансі. Під час судового засідання 30 січня, 2022 року, Гужва не визнав вину і заперечив свою причетність до крадіжки картини Сіньяка, заявивши, що його підставили. У коментарі французькій газеті Le Parisien адвокат Гужви Саміра Будіба зазначила: "Мого клієнта немає на записах з камер відеоспостереження. Все, що на них видно — це три людини, яких неможливо ідентифікувати. Відео показує час, коли картину вкрали, але це все. Мого клієнта звинувачують у крадіжці картини у Франції, що дивно. Не вдаючись до спекуляцій щодо російсько-українського конфлікту, мій клієнт каже, що це змова проти нього". Вадима Гужву, артдилера та колекціонера, звинувачують у серії інших крадіжок творів мистецтва, зокрема картини Ренуара, яка зникла з французького аукціонного дому 2017 року, двох робіт з галереї версальського аукціону та неназваної картини, яка зникла у місті Безьє на півдні Франції 2018 року. викрадена картина Поля Сіньяка "Порт Ла-Рошель" (1915) повернулася до постійної експозиції музею. Фото: Музей образотворчого мистецтва Нансі Що ж стосується "Порту Ла-Рошель", то картина пройшла кропіткий процес реставрації та повернулася до постійної експозиції Музею образотворчих мистецтв Нансі, повідомили у пресрелізі установи. також читайте: Oops…: 7 ІСТОРІЙ АРТ ВАНДАЛІЗМУ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Фото: Музей образотворчого мистецтва Нансі

Одразу два музеї Нідерландів тепер мають опцію аудіоекскурсії українською мовою, про це повідомило Посольство України в Королівстві Нідерланди. Екскурсію українською мовою тепер можна послухати у Музеї Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут та Музеї колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса. Обидва музеї розташовані у Гаазі. музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут, Гаага, Нідерданди Експозиція Музею Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут представляє колекцію гравюр цього нідерландського художника ХХ ст., які сповнені парадоксів, метафор, гри із простором й оптичних ілюзій. Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса містить видатну колекцію творів мистецтва різних епох. Минулої осені саме там виявили невідому доти роботу Рембрандта. Раніше ми вже писали, що аудіогід українською з'явився у художньому музеї (Kunstmuseum) Базеля. А Міністерство культури та інформаційної політики України у грудні 2022 повідомило про плани запустити українськомовний гід у паризькому Луврі. Створення та запуск аудіогідів українською мовою у провідних музеях та галереях України та світу розпочалося за ініціативи першої леді України Олени Зеленської 2021 року. Загалом у межах цього проєкту запрацювало вже 56 аудіогідів у 36 країнах. також читайте: ЛАГІДНА УКРАЇНІЗАЦІЯ У STAATSGALERIE STUTTGART. ЛЬВІВ’ЯНКА ПРОВОДИТЬ ЕКСКУРСІЇ МУЗЕЄМ ДЛЯ ВПО Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Фото: Музей Мауріца Корнеліса Ешера

«Свобода, що веде народ» (1830) — картина французького художника Ежена Делакруа. Картина присвячена липневій революції 1830 року. Жінка, зображена в центрі картини, втілює образ Свободи, яка веде за собою людей через тіла загиблих. У травні 2022 року свою інтерпретацію цього знакового твору доби романтизму на стінах Посольства Франції у Києві створив стріт-арт художник Крістіан Ґемі, більше відомий під псевдонімом C215. «Свобода, що веде народ» Крістіана Ґемі на виставці «Слава Україні» в Бурбонському палаці (Париж, Франція), лютий 2023. Фото - @christianguemy (C215) На передодні Нового року у Бурбонському палаці, де засідає Національна асамблея Франції, відкрилася виставка творів Крістіана Ґемі «Слава Україні». На ній представили роботи, які митець створював в українських містах, постраждалих від російської агресії. Авторську інтерпретацію «Свободи, що веде народ», роботи яка стала центральним експонатом виставки "Слава Україні", придбав для своєї колекції творів мистецтва Парламент Франції, повідомило видання Radio France Internationale. афіша виставки «Слава Україні» в Бурбонському палаці (Париж, Франція), лютий 2023. Фото - @christianguemy (C215) Раніше ми також писали про артпроєкт The Wall, який об'єднав українських та міжнародних художників задля створення муралів у пʼяти містах Європи та Близького Сходу, аби показати єдність та протистояння країні-агресору. Вкінці 2022 стінописи у межах цього проєкту з'явилися у Відні та Берліні. також читайте: ДВА НІДЕРЛАНДСЬКИХ МУЗЕЇ ТЕПЕР МАЮТЬ АУДІОГІДИ УКРАЇНСЬКОЮ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Фото: @christianguemy (C215)

Обвинувальний акт стосовно громадянина, який намагався викрасти графіті «Жінка в протигазі» вуличного художника Бенксі в Гостомелі, скеровано до суду. Про це повідомили у Київській обласній прокуратурі. графіті «Жінка в протигазі» вуличного художника Бенксі в Гостомелі. Фото - Banksy Розслідуванням встановлено, що мешканець столиці вирішив демонтувати зі стіни напівзруйнованого окупантами будинку у Гостомелі стінопис Бенксі. У прокуратурі вказують, що обвинувачений розумів цінність художнього твору та планував продати його, а отриманими коштами розпорядитися на власний розсуд. Для реалізації свого плану він залучив інших осіб, проте вони не знали про наміри зловмисника, адже останній запевнив, що має всі відповідні дозволи на проведення демонтажу муралу. Після того, як частина стіни була зрізана разом із зображенням, обвинувачений обмотав її стретч-плівкою з метою захисту від пошкоджень. Проте чоловік не встиг завантажити викрадене в автомобіль, оскільки був викритий співробітниками військової адміністрації. Чоловіку висунули обвинувачення за фактом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна в особливо великому розмірі в умовах воєнного стану (ч. 2 ст.,15 ч. 5 ст. 185 КК України). За цими статтями йому загрожує від 7 до 12 років за ґратами з конфіскацією майна. біля графіті Бенксі на зруйнованій будівлі котельні дитсадка «Буратіно» у Бородянці встановлюють накриття. Фото — Бородянська селищна об'єднана територіальна громада «Жінка в протигазі» - не єдина робота Бенксі на Київщині. У Бородянці, аби вберегти інші графіті митця від вандалів та зловмисників, їх вкривають скляними екранами та встановлюють спеціальні засоби захисту. Також стало відомо, що графіті іншого стріт-арт художника, знаного під псевдонімом С215, яке він створив на стінах Посольства Франції у Києві, придбав для своєї колекції творів мистецтва Парламент Франції. також читайте: ЛАВКУ БРУНО ШУЛЬЦА ВІДКРИЛИ У ДРОГОБИЧІ Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest Матеріал: Ія Степанюк Фото: Banksy/www.banksy.co.uk, Бородянська селищна об'єднана територіальна громада