«The Last Column» (Остання колонка) - книга про те, якою часом є справжня ціна справжньої журналістики. Видання містить збірку останніх матеріалів, поданих до редакцій журналістами, що загинули, виконуючи редакційні завдання. Книга розповідає історії найкращих журналістів нашого часу, але потрапити на її сторінки не хотів би жоден з них.
«Остання колонка» - важливе та нетривіальне видання про журналістику в умовах конфлікту. Це книга про те, що трапляється, коли "«сильні світу цього» з трибун гучно кричать про «fake news», а їхня аудиторія, слухаючи ці промови, мимоволі повертається спинами до тих, хто знаходить в собі, перш за все, моральну сміливість та наважується говорити правду" (слова Діани Фолі, матері Джеймса Фолі, американського журналіста, якого взяли у полон бойовики Ісламської Держави та публічно стратили у Сирії 2014 року).
2018 року видавництво HarperCollins видало The Last Column лімітованим накладом у 2000 примірників. У цій версії було зібрано останні подані до редакцій матеріали та фоторепортажі 24 загиблих журналістів. Смерті деяких з них не сходили зі шпальт міжнародних ЗМІ (Марі Колвін, Джеймс Фолі, Даніель Перл, Джамал Кашоґґі), загибель інших не мала такого гучного міжнародного розголосу, адже вони висвітлювали локальні події. Не зважаючи на це, упорядники видання впевнені, що абсолютно всі ці випадки заслуговують уваги світової спільноти.
У книзі є й останній матеріал Павла Шеремета — білоруського, російського та українського журналіста, який загинув внаслідок вибуху автівки у Києві 20 липня 2016 року. В «Останній колонці» опубліковано матеріал Шеремета ««Азов», ответственность и добробаты» про корупційні схеми під час приватизації Одеського припортового заводу та діяльність добробатів в Україні, зокрема полку «Азов».
Складна процедура узгодження авторських прав кожного окремого матеріалу відтягнула дату масового виходу книги у світ. Перші примірники були передані до обраних книгарень та розіслані топовим політикам, бізнесменам та громадським діячам різних країн — людям, які можуть реально вплинути на те, щоб нових імен у книзі не з’являлося.
The Last Column - це не лише книга, це набагато масштабніший проєкт про журналістику в умовах війни та бойових дій. За його лаштунками стоять журналісти, сім’ї загиблих, медіакомпанії, організація CJP і її «Всесвітня Кампанія Боротьби з Безкарністю» (Global Campaign Against Impunity). Потужну PR-кампанію на підтримку проєкту розробляло міжнародне креативна агенція Fred&Farid (FF) на чолі з Коліном Наґі.
Власне, Колін Наґі й став одним з ідейних натхненників The Last Column. Одного разу після випадкової розмови з креативним директором Fred&Ffarid - Лореном Лессіа про журналістів, які загинули у гарячих точках, у Наґі виникла ідея цього проєкту. Згодом до роботи над The Last Column приєдналася Ілана Озерной, медіа-стратег і віцепрезидент NewsCorp. Озерной заснувала Центр Міжнародної Журналістики ім. Марі Колвін (журналістки «Sunday Times», яка загинула під час бомбардування сирійського міста Хомс 2012 року). Тема журналістики в умовах конфлікту була їй близька. Фінансування надала корпорація Доу Джонса, а видавництво HarperCollins надрукувало перший тираж по собівартості.
У своєму виступі на конференції «Журналістика ціною людського життя» Наґі закликав звернути увагу на те, що сьогодні, на жаль, ціна якісної та об’єктивної журналістики може бути занадто високою, часом навіть вищою за життя. Він переконаний, — це зумовлено зміцненням влади окремих диктаторів та тоталітарних режимів у світі. Такі процеси, своєю чергою, призводять до того, що окремі люди та режими не лише не бояться перешкоджати журналістам у їхній діяльності, а роблять це навмисно і свідомо. Наґі каже, що дуже часто це проявляється у досить прихованій формі, наприклад, журналістам створюють неможливі умови для роботи, після чого вони самі покидають зону конфлікту.
Від моменту зародження ідеї проєкту до моменту, коли книга вийшла друком, пройшло вісім місяців. Лого видання складається з десятків імен загиблих журналістів. Перелік було надано CJP. Видавці кажуть, що будуть доповнювати візуальний вигляд логотипа, але водночас зізнаються, що краще б цього не довелося робити ніколи, адже це означатиме, що з’явилися нові жертви.
Наґі каже, що книга — лише старт великої кампанії. 2019 до команди приєднався фотограф Рон Хавів, який висвітлював понад 30 військових конфліктів у різних гарячих точках світу. Зараз він працює над створенням серії короткометражних фільмів з однойменною назвою - The Last Column. Відеоконтент має на меті залучити до цього проєкту ширшу аудиторію. Для Хавіва робота над книгою — дуже особистий процес: понад десять героїв цього видання були його колегами та близькими друзями.
В «Останній колонці» можна прочитати багато різних історій: про випадкові кулі, про сплановані вбивства, про масові страти та нещасні випадки. Не зважаючи на абсолютно різні обставини за яких гинули журналісти, автори проєкт впевнені, що сьогодні ситуація погіршується у зв’язку з появою феномену «fake news» та поширенням пропаганди через ЗМІ. Масове продукування деякими медіа «фейків» ставить під загрозу чесних журналістів, які намагаються боротися з хвилею цієї дезінформації. Такі люди стають незручними та небезпечними для тих, хто за допомогою брехні намагається захистити свої особисті інтереси.
Рон Хавів про героїв книги The Last Column сказав так: «Найчастіше це люди, які хочуть змінити ситуацію на краще, хочуть вплинути на ситуацію своєю роботою. Вони не роблять це заради грошей. Не так давно я повернувся з Греції, де знімав репортаж про кризу, що склалася через наплив біженців. Мій гонорар ледве покрив витрати на поїздку, але я розумію, що це важлива тема, яку потрібно висвітлювати, про яку потрібно говорити, її потрібно вирішувати. Поки певні люди та певні ЗМІ вдають, що все ОК, що жодних проблем немає, моя історія, мої фото, мої публікації свідчать про протилежне. Моя робота і робота моїх колег дають мені надію, що справедливість та правда переможе, і ми зробимо так, щоб завтрашній день був кращим».
За даними Комітету Захисту Журналістів (The Committee to Protect Journalists (CJP) - незалежної, неприбуткової міжнародної організації), починаючи з 1992 року під час виконання своїх службових обов’язків у світі загинуло близько 1446 журналістів. За їхніми ж даними, від початку 2022 року під час виконання редакційних завдань та індивідуальної журналістської роботи в Україні загинуло 9 журналістів.
Цей матеріал вийшов друком у нашому #5/2019
Авторка: Ія Степанюк