top of page

КАРТИНА ЗАМІСТЬ ДЕПОЗИТУ? ЯК ПРАЦЮЄ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • Фото автора: Христина Івашина
    Христина Івашина
  • 8 серп.
  • Читати 5 хв

Оновлено: 18 серп.

Коли йдеться про інвестиції, більшість українців насамперед згадують депозити, облігації чи нерухомість. Мистецтво ж досі залишається радше сферою захоплення, ніж повноцінним інвестиційним інструментом. Водночас саме зараз український артринок перебуває на етапі активного формування, а отже, відкриває можливості для тих, хто готовий грати в довгу.


Христина Івашина, керівниця Аукціонного дому «Меркурій»

Христина Івашина, керівниця Аукціонного дому «Меркурій» світлина надана Аукціонним домом «Меркурій»



ЧОМУ КАРТИНА НЕ КОНКУРУЄ З ДЕПОЗИТОМ


Важливо розуміти: мистецтво не варто напряму порівнювати з депозитами чи облігаціями. Кожен із цих активів підпорядковується різним законам. Якщо на прибутковість депозитів та облігацій переважно впливають макроекономічні умови, а на нерухомість – локація, фізичний стан об'єкта та ринковий попит, то вартість мистецтва формується під впливом значно складнішого комплексу чинників. Тут працюють не лише економічні механізми, а й культурні, інституційні, мистецькі та навіть політичні процеси.


Саме тому мистецтво варто розглядати не як альтернативу класичним фінансовим інструментам, а як один з елементів диверсифікованого інвестиційного портфеля. Воно має іншу природу ризику, інший горизонт очікувань і водночас може демонструвати суттєве зростання вартості в перспективі років.


«Козаки» (1960-ті рр.), Федір Тетянич. Робота продана на офлайн торгах аукціонного дому «Меркурій» у березні 2026 року

«Козаки» (1960-ті рр.), Федір Тетянич. Робота продана на офлайн торгах аукціонного дому «Меркурій» у березні 2026 року; ціна молотка – $ 2000 (вартість без урахування податків та зборів) світлина надана аукціонним домом «Меркурій»



ЯК ФОРМУЄТЬСЯ РИНКОВА ВАРТІСТЬ ХУДОЖНИКА


Що ж впливає на ціну художнього твору? Насамперед – репутація самого автора та його присутність у професійному середовищі. Серед ключових факторів сьогодні можна виділити медійну впізнаваність, участь у музейних та інституційних проєктах, міжнародну присутність, аукціонну історію, експертні публікації та критичні тексти. Важливу роль відіграють також відкриті продажі через галереї та інші ринкові майданчики, адже вони формують прозору історію ціноутворення.


За останні роки український ринок уже продемонстрував приклади суттєвого зростання вартості окремих авторів. Роботи Марії Примаченко, Мирослава Ягоди та Федора Тетянича в окремих випадках додали у ціні від кількох до десяти тисяч доларів. Таке зростання зазвичай не відбувається випадково. Йому передують тривалий процес інституційного визнання, музейні проєкти, дослідницька робота кураторів і зростання міжнародного інтересу до творчості художника.


«Квити життя у вазі» (оригінальне написання збережене), Марія Примаченко. Робота продана на 6-х офлайн торгах аукціонного дому «Меркурій»

«Квити життя у вазі» (оригінальне написання збережене), Марія Примаченко. Робота продана на 6-х офлайн торгах аукціонного дому «Меркурій»; ціна молотка – $25 000 (сума без урахування податків і зборів) світлина надана аукціонним домом «Меркурій»



МОЛОДІ ХУДОЖНИКИ: НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ


Для інвестора важливо дивитися не лише на поточну ціну роботи, а й на траєкторію розвитку автора. Шлях від локального художника до імені з інвестиційним потенціалом зазвичай починається з групових виставок, участі в академічних проєктах і мистецьких резиденціях. Згодом з'являються стипендії, міжнародні виставки, публікації у профільних медіа, участь у ярмарках та бієнале. Коли художник починає регулярно з'являтися у міжнародному контексті, це часто стає сигналом для колекціонерів, що його ринкова історія лише починається.


Саме тому багато експертів вважають молодих художників одним із найцікавіших сегментів ринку. Потенціал їхнього зростання може бути вищим, ніж у вже сформованих авторів, чиї ціни значною мірою досягли ринкової стабільності. Проте тут важливо відрізняти справжній розвиток від короткочасного хайпу.


Червоні прапорці:

- вірусна популярність у соціальних мережах без професійного визнання;

- надмірна медійність без музейної присутності;

- успіх, побудований навколо однієї модної теми.


Зелені прапорці:

- участь у музейних проєктах;

- незалежні критичні публікації;

- співпраця з кількома галереями в різних країнах;

- послідовна еволюція художньої практики.


«Лебідь» (2026), Ірина Максимова. Робота виставлена на онлайн торги аукціонного дому «Меркурій», які відбудуться 14 серпня 2026 року

«Лебідь» (2026), Ірина Максимова. Робота виставлена на онлайн торги аукціонного дому «Меркурій», які відбудуться 15 серпня 2026 року (стартова ціна - $800, естімейт - $900 - $1000) світлина надана аукціонним домом «Меркурій»



МИСТЕЦТВО НЕ ПРОДАЄТЬСЯ ЗА ОДИН КЛІК


Водночас мистецтво залишається активом зі своїми ризиками. Найчастіше нові колекціонери помиляються, коли купують роботи виключно під впливом емоцій, не досліджують контекст автора, очікують швидкого прибутку або концентрують усі придбання навколо одного художника. Не менш важливим є питання автентичності твору та його документального супроводу.


Окремий виклик для українського артринку – прозорість. На відміну від фондового ринку чи нерухомості, тут досі бракує відкритих реєстрів продажів і систематизованої статистики цін. Багато угод залишаються непублічними, а каталоги виставок і галерей часто не містять інформації про вартість робіт. Лише впродовж останніх років почали більш активно документувати аукціонні результати, а це поступово формує підґрунтя для якіснішого аналізу ринку.


Саме через це ліквідність мистецтва суттєво відрізняється від традиційних фінансових інструментів. Якщо акції чи облігації можна продати досить швидко, то для продажу твору мистецтва необхідно знайти покупця, який поділяє оцінку культурної та ринкової цінності роботи. Саме тому мистецтво належить до активів із тривалим інвестиційним циклом, де результат зазвичай оцінюють у горизонті кількох років.


«Цукрова кукурудза» (2023), Артур Солецький. Робота виставлена на онлайн торги аукціонного дому «Меркурій»

«Цукрова кукурудза» (2023), Артур Солецький. Робота виставлена на онлайн торги аукціонного дому «Меркурій», які відбудуться 15 серпня 2026 року (стартова ціна - $700, естімейт - $800 - $900) світлина надана аукціонним домом «Меркурій»



УКРАЇНСЬКИЙ АРТРИНОК ПІСЛЯ 2022 РОКУ


Цікаво, що повномасштабна війна не зменшила міжнародний інтерес до українського мистецтва, а навпаки – значною мірою його посилила. Спочатку увага була сконцентрована на темі війни, однак згодом українські художники змогли закріпити свою присутність у світовому контексті та почали представляти ширший спектр соціальних і культурних тем.


Водночас останні два роки характеризуються певним охолодженням артринку загалом. На тлі глобальної економічної нестабільності, інфляційних процесів, геополітичних конфліктів і зростання невизначеності багато колекціонерів стали обережнішими у своїх витратах. Це вплинуло не лише на українське мистецтво, а й на світовий артринок загалом: темпи продажів сповільнилися, а покупці стали більш вибірковими у своїх інвестиційних рішеннях.


Попри це, українські митці дедалі частіше потрапляють до міжнародних виставкових проєктів, кураторських досліджень і колекцій іноземних інституцій. Це сприяє зростанню зацікавленості з боку колекціонерів, а відтак впливає і на ринкову вартість робіт.


"Resting place" (2022), Андрій Роїк. Робота виставлена на онлайн торги аукціонного дому «Меркурій»

"Resting place" (2022), Андрій Роїк. Робота виставлена на онлайн торги аукціонного дому «Меркурій», які відбудуться 15 серпня 2026 року (стартова ціна - $950, естімейт - $1000 - $1100) світлина надана аукціонним домом «Меркурій»



ДОСТУПНИЙ ВХІД НА АРТРИНОК


Ще одна тенденція останніх років – цифровізація артринку. Онлайн-аукціони роблять колекціонування доступнішим для людей, які не можуть фізично бути присутніми на торгах. Вони розширюють аудиторію, підвищують відкритість процесу та спрощують перший крок на ринок для нових учасників.


Саме тому сьогодні вхід в артринок уже не обов'язково пов'язаний із великими бюджетами. Наприклад, Аукціонний дім «Меркурій» запустив перший повністю онлайн-аукціон, де всі лоти стартують зі ставок до $1000. Такий формат демонструє, що колекціонування та інвестування в мистецтво поступово стають доступнішими для ширшого кола людей.


Для багатьох нових колекціонерів саме такі аукціони стають можливістю не лише придбати перший твір мистецтва, а й почати краще розуміти механіку артринку, формувати власний смак і поступово будувати колекцію.


«Без назви», Мирослав Ягода. Робота продана на 6-х офлайн торгах аукціонного дому «Меркурій», які відбулися у березні 2026; ціна молотка – $ 4000 (сума без урахування податків і зборів) світлина надана аукціонним домом «Меркурій»



ІНВЕСТИЦІЯ, ЯКУ МОЖНА ПОВІСИТИ НА СТІНУ


Зрештою, мистецтво навряд чи замінить депозит та облігації. Але воно здатне дати те, чого не дає жоден інший актив: поєднання фінансового потенціалу, культурної цінності та емоційного зв'язку з твором.


Для тих, хто готовий дивитися на перспективу не кількох місяців, а багатьох років, українське мистецтво може стати не лише естетичним вибором, а й стратегічним рішенням. А сьогодні, коли ринок продовжує формуватися та відкриватися новим учасникам, можливостей для такого входу стає дедалі більше.







Підписуйтеся на наші сторінки у соцмережах: Facebook, Instagram, Telegram




Сподобався матеріал?

 


ваш донат — додаткова та дуже важлива підтримка для нашого незалежного медіа 



Маєте новину, пропозиції співпраці чи зауваження щодо контенту? Пишіть на editor@esthetegazeta.com

bottom of page