До повномасштабного вторгнення у Маріуполі було зосереджене одне з найбільших в Україні зібрань мозаїчної монументалістики. Епоха монументального мистецтва у місті розпочалася 1963 року. Саме тоді місцеві художники Валентин Константінов та Лель Кузьминков створили першу у місті мозаїку — панно “Першокласники”. фрагмент мозаїчного панно “Першокласники” автори: Валентин Константінов, Лель Кузьминков, 1963 р.; матеріал: керамічна плитка; площа 40 кв. м. фото — Іван Станіславськ

завдячуючи українським художникам нині маємо живописні спогади про народження Каховської ГЕС і міста Нова Каховка

Кава, як і мистецтво, — про емоції та настрій. Тому й не дивно, що цей напій часто ставав об’єктом, який митці зображали на своїх полотнах.

У січні 2021 року журналістка, майстриня народного мистецтва, авторка й упорядниця численних книг, присвячених життю та творчості Алли Горської, Людмила Огнєва вперше розповіла про обставини пошуку й відкриття у Маріуполі мозаїки «Дерево життя». Це панно було виконане бригадою монументалістів на чолі з В. Зарецьким та А. Горською 1967 року. Після загибелі Горської, через ідеологічні причини роботу замурували цеглою, і там вона пробула майже сорок років. Доки у липні 2008 року

Як Instagram змінює музеї: від Кусами до "Музею морозива" — про те, як артпростори перетворюються на фотозони, а враження стають головним експонатом.

Греки й римляни, китайці та індуси, ацтеки, мая й ескімоські шамани — усі вони вірили в божественне походження грибів. Тож і в мистецтві ця тема виявляється значно багатшою на сюрпризи, ніж здається на перший погляд.

Мистецтво завжди гостро й оперативно реагувало на драматичні історичні події: війни, геноциди, Голодомор, депортації, переслідування, вимушені переселення. Українські митці, часто опиняючись в епіцентрі таких подій, кожен по-своєму, зображали нову реальність, в якій доводилося жити.

Що писала закордонна періодика та автори у 18-19 столітті про Україну, її народ, культуру, літературу? Виявляється, багато найрізноманітніших матеріалів. А з появою «Енеїди» Івана Котляревського в іноземних мовознавців, культурологів, літературних критиків та мистецьких журналістів додалося ще більше роботи. Розповідаємо про те, як змінився наратив про українську літературу у європейському медійному полі після появи "Енеїди". Про Україну в Західній Європі писалося багато і зд

Минулого тижня з’явилася новина про те, що охоронець російського мистецького центру у свій перший робочий день понівечив роботу художниці-авангардистки Анни Лепорської, домалювавши її персонажам очі. Це виглядало якось і смішно, і сумно водночас… Але ж не вперше твори мистецтва страждають від рук (ніг і селфі-палок) відвідувачів музеїв і галерей. Ми зібрали 7 найкурйозніших історій про вандалізм мистецьких творів. Чоловік, який щойно влаштувався на роботу до російського Єльци

Змагання — невіддільна частина людської природи, і вони не рідко документувалися митцями, яких вражали динаміка та драматизм таких процесів. Ми підготували добірку творів українських митців, що надихалися зимовими видами спорту. КОВЗАНЯРСЬКИЙ СПОРТ Ковзанярський спорт — збірна назва для спортивних дисциплін, в яких атлети змагаються на швидкість подолання певної дистанції на ковзанах. Напруга та драматичність цього виду спорту помітна навіть у художніх творах. ВАСИЛЬ КУРИЛИК

Сьогодні, 01 лютого, за китайським місячним календарем настає Новий рік. Твариною-покровителем 2022-го буде тигр. У Китаї тигра вважають царем усіх звірів. Там він символізує владу, силу та опіку над слабкими. У мистецтві країн Азії тигр - частий образ, його використовують як тотем, мотив або символ. Впродовж століть тигри регулярно з’являлися на традиційних для Сходу малюнках тушшю, дереворитах, акварелях, вишивках та у скульптурі. В українському мистецтві тигри - не надто п

Музей Михайла Дзиндри – на сьогодні єдиний музей модерної скульптури в Україні.

Пам’ятаєте, як там було у Дж. К. Роулінг - «Фантастичні звірі та де їх шукати». Здається, ми знаємо де. Під час чергового карантину Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (НМЛ) запропонував креативний підхід до популяризації і привернення уваги до своєї збірки сакрального мистецтва. У соцмережах музейники запустили спецпроєкт «Фантастичні звірі», в якому розповіли про міфічних тварин на іконах Страшного суду. Кураторкою проєкту стала Марія Гелитович, завідувачка в