КАВА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день кави — професійне свято усіх кавоманів, барист та людей, які звикли починати ранок з чашечки запашної кави. Кава, як і мистецтво, — про емоції та настрій. Тому й не дивно, що цей напій часто ставав об’єктом, який митці зображали на своїх полотнах. Одні малювали її в натюрмортах, інші перетворювали на елемент сюжетних картин.

Кавова гуща, 1946. Галина Мазепа


Впродовж кількох місяців ми публікували найрізноманітніші «кавові» роботи українських митців на нашому телеграм-каналі. Це стало своєрідною фішкою нашого пабліка. Наші підписники бачили каву у найрізноманітніших образах: кубістичну, абстрактну, соц- і гіперреалістичну. А у Міжнародний день кави вирішили зібрати в одному матеріалі найцікавіші, на думку редакції, твори, у яких одразу відчувається сильний зв’язок кави та мистецтва.


Кава, 1990. Володимир Мулик


1 centim par jour, 1925. Генрик Штренґ/Марек Влодарський


Кава, 2010. Роман Пиза


натюрморт з кавником, 1974 (?). Роман Сельський

Культура споживання кави, як відомо, прийшла до Європи зі Сходу. Там цей тонізуючий напій був традиційним атрибутом дружнього спілкування та сімейних зустрічей. Екзотична для західного світу традиція кавування була одним з найулюбленіших сюжетів багатьох художників Близького та Середнього Сходу. Напевне, надихнувшись саме таким популярним проведенням часу, український художник Олекса Грищенко під час свого перебування у Стамбулі створив велику серію сюжетних робіт, дія яких відбувається у кав’ярнях.

У кафе, 1921. Олекса Грищенко


У кав'ярні, 1921. Олекса Грищенко

Стамбульська кав'ярня, 1921. Олекса Грищенко

На початку 18 століття «кавова хвиля», здолавши тисячі кілометрів, накриває Європу та США. Кавова культура тут прижилася майже одразу, щоправда, кава та можливість насолодитися нею у спеціальних закладах (кав’ярнях) спочатку були доступними здебільшого заможним верствам населення.


В кафе, 1901. Петро Нілус

З часом, звісно, таке привілейоване становище кави змінюється: збільшується кількість кавових плантацій у світі, логістика вантажів стає легшою та дешевшою. Кава з’являється на більшості кухонь та у меню найбюджетніших закладів харчування. Тепер її можуть собі дозволити практично всі, вона стає чи не найпопулярнішим напоєм у світі.


Натюрморт з квіткою і кавою, 1925. Володимир Баранов-Россіне

Звичка пити каву зранку тепер є не лише в аристократичних домогосподарствах, а й у звичайних родинах. Але з часом незмінним залишилося одне — роль кави як додаткового, якщо не рушійного, атрибуту соціальної взаємодії, приводом для зустрічей та обговорення найрізноманітніших тем.


Портрет Семенка, 1929. Анатоль Петрицький

Кафе, 1928. Олександра Екстер


Самотня кава, 2021. Орест Мацейко

Ну, і не можемо оминути увагою кавові аксесуари, які зараз є звичними речами на наших кухнях. Кавові чашки та кавники зазнали неймовірних метаморфоз з моменту свого виникнення десь на Сході. Митці та ремісники різних країн змінювали їх кожен на свій смак, то ж тепер маємо навіть щось настільки дивовижне як супрематичний кавовий сервіз Малевича.

сервіз "Баби", 1930

супрематичний сервіз, 1924-1930 рр.


порцеляновий комплект з мотивами робіт Казимира Малевича, 1923 р. Петроградський порцеляновий завод

Кава, а точніше процес її споживання, без перебільшень, стала невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. Людина з чашкою кави - культовий образ з яким охоче працюють митці у найрізноманітніших формах (живопис, скульптура, фотографія) вже понад два століття. Хороша кава, як і мистецтво, можуть змусити людину зробити невелику паузу у цьому шаленому коловороті життя і насолодитися емоціями. Підписуйтеся на наш телеграм-канал Ukrainian Art Digest

Матеріал: Ія Степанюк