ВЕРНІСАЖІ & ФІНІСАЖІ ТИЖНЯ

На які важливі виставки ще можна встигнути і що нового пропонують шанувальникам мистецтва музеї та галереї у різних містах України? До вашої уваги наша добірка вернісажів & фінісажів останнього тижня січня.


У неділю (30/01) завершуються одразу кілька знакових виставок, які сміло можна назвати «Арт проєктами [2021] року». Серед них - видовищне Футуромарення у Мистецькому Арсеналі та ретроспектива творчості Михайла Дзиндри до 100-річчя з дня народження скульптора у Львівській національній галереї мистецтв. Проте цей тиждень багатий і на цікаві вернісажі. Художні ремінісценції про біль 1932-1933 рр. привезла до Харкова канадська мисткиня Леся Марущах, а Мистецький центр «Шоколадний будинок» запрошує усіх, хто встиг «заразитися бацилою» футуризму* на Футуромаренні, продовжити знайомство з арттечією на виставці про Анатоля Петрицького.

фрагмент експозиції ФУТУРОМАРЕННЯ


ФІНІСАЖІ


ФУТУРОМАРЕННЯ

Київ, Мистецький Арсенал, до 30 січня

Проєкт простежує шлях футуризму від «інфікування» ідеями нового мистецтва в 1910-х в Одесі, Києві, Херсоні, Миколаєві до закріплення його у Харкові в 1920-х стараннями Михайля Семенка.


Виставка займає 4 тисячі квадратних метрів Мистецького арсеналу. На ній представлені майже півтисячі експонатів. Це і знакові, і маловідомі твори з 19 державних інституцій культури (музеїв, архівів, бібліотек, дослідницьких центрів) та 8 приватних колекцій, архівні документи, фотографії, ігрові та хронікальні кінострічки. Зокрема, це єдині збережені в Україні супрематичні вишивки Ніни Генке-Меллер, а також твори Давида Бурлюка, Вадима Меллера, Олександра Богомазова, Марії Синякової, Бориса Косарева, Сандро Фазіні, Василя Єрмилова, кінокамера і фільми Євгена Деслава та інші. На виставці глядачі також побачать реконструкцію сцени з вистави Ігоря Терентьєва «Дивак», нереалізованого футуристичного архітектурного проєкту Театру масового музичного дійства у Харкові, мультимедійну інсталяцію «Поезомалярство» на вірші Михайля Семенка.

Куратори також підготували спеціальні репортажі з експедицій знаковими для України локаціями футуризму — села Чорнянка на Херсонщині, де в обійсті братів Бурлюків зародилась група «Гілея» та з села Красна Поляна на Харківщині, де сестри Синякови приймали знаменитих тепер на весь світ авангардистів.


ОСИП ВАСЬКІВ. НЕВІДОМА СТОРІНКА ЛЬВІВСЬКОГО АВАНГАРДУ МИХАЙЛО ДЗИНДРА: БОРОТЬБА З ЧАСОМ МИХАЙЛО ДЗИНДРА. АБСТРАКТНІ АРХІТЕКТОНИ

ПАВЛО КОВАЧ «ЖИВОПИС» Львів, Національна галерея мистецтв, до 30 січня

Детальніше про ці проєкти читайте у нашому матеріалі LAST CALL: ВИСТАВКИ У ЛЬВОВІ, ЩО ЗАВЕРШУЮТЬСЯ ЦЬОГО ТИЖНЯ


ІСКРИ. ВІКТОРІЯ ВОЙЧЄХОВСЬКА

Львів, Муніципальний мистецький центр, до 29 січня

Міждисциплінарне мистецьке дослідження «Іскри» - це серія портретів людей, які повертаються з передової. Виставку вже побачили у Франції, США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Латвії, Польщі, Китаї. В Україні вона експонується вперше.



ВЕРНІСАЖІ


ПРОЄКТ МАРІЯ. ЛЕСЯ МАРУЩАК

Харків, Художня галерея ім. Генриха Семирадського, 19 січня - 19 лютого

Проєкт МАРІЯ канадської художниці Лесі Марущак є мобільним меморіальним простором, що увічнює пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Важливим документом періоду стали фотографії австрійського інженера Александра Вінербергера, який у ті роки жив у Харкові і зафіксував страшні наслідки геноциду: мертвих та голодних людей на вулицях тодішньої столиці. В образі Марії втілена пам'ять мільйонів людей, її історія — це компіляція багатьох спогадів. Роботи авторки передають емоційну та раціональну відповідь на злочин, сформовану на основі розповідей тих, хто пережив Голодомор. В експозиції представлені архівні фотографії в авторській обробці з серій COUNTING, TRANSFIGURATION та ERASURE.

MAPPA MUNDI. ПАВЛО МАКОВ

Одеса, Одеський Художній музей, 24 січня - 02 квітня

Велика персональна виставка Павла Макова, знакового українського художника та автора Національного павільйону України на Венеційській бієнале 2022. Експозиція представляє нові роботи митця, створені впродовж 2020—2021 років. Для всієї творчої практики Макова важливою темою завжди було місто. У нових роботах сталі структури міст постають дрібязковими і позбавленими монолітності, коли ми бачимо їх поруч із велетенськими рослинами. Ці рослини є продуктом людської культивації. Але нині вони височіють над хитким світом своїх творців і вже не є його заручницями. Людині тут немає місця. Немає його також для донедавна домінуючого людського погляду. Адже саме цей погляд з позиції «міри всіх речей» і робив рослину маленькою і тендітною, а будинок великим і міцним. Ані художник, ані глядач уже не відчувають себе символічними володарями зображеного. Спостерігачами, у кращому випадку.

ДІАЛОГ ТРАДИЦІЙ. ГАННА КРИВОЛАП

Львів, Національний музей ім. Андрея Шептицького, 28 січня - 27 лютого

Виставку сформували колекції «Причетність» і «Стрічки». Вони визначають поетично-смислову цілісність картин, які об’єднує концепт культурно-генетичного коду – важливої ланки світоглядного поля мисткині.


ЗАПЕРЕЧЕННЯ БАНАЛЬНОСТІ. АНАТОЛЬ ПЕТРИЦЬКИЙ

Київ, Мистецький центр "Шоколадний будинок», 04 лютого - 20 березня

Натхненні авангардним театральним доробком українського художника-новатора, реформатора національної сценографії Анатоля Петрицького (1895–1964), дизайнери, музейники та модельєри об'єднали свої зусилля, щоб актуалізувати та популяризувати його мистецьку спадщину в сучасному світі.



НІЧ…ВІДБИТОК ЧАСУ. ГРАФІКА ТА ЖИВОПИС П’ЯТИ МИТЦІВ

Київ, Нацiональний музей «Київська картинна галерея», 19 січня - 13 лютого

Проєкт Анатолія Криволапа представляє графіку та живопис п’яти українських митців - Тараса Шевченка, Григорія Світлицького, Миколи Глущенка, Архипа Куїнджі та Анатолія Криволапа. Виставка розкриває тему нічного пейзажу у творчості митців України за три останні століття.


* - «Бацила футуризму», за метафоричним визначенням Михайля Семенка (1922), зародилась в Італії і поширилась світом на початку ХХ століття.


Фото: Олександр Попенко/Анастасія Євсікова (Футуромарення), Денис Панченко (Проєкт Марія), Іван Страхов (MAPPA MUNDI).